09 серпня 2011 р. Справа № 2716/09/
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого Довгополова О.М.,
суддів: Глушка І.В., Гуляка В.В.,
при секретарі судового засідання Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Інтерлит» до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2008 року № 0001072302/0/9250 та № 0001082302/0, -
В листопаді 2008 року ЗАТ “Інтерлит” звернулося до суду з позовом до ДПІ у м.Хмельницькому з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2008 року №0001072302/0/9250, №0001082302/0/.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2008 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засідання представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив суд задовольнити її вимоги.
Представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, виходячи з наступного.
При вирішенні адміністративного спору по суті суд першої інстанції, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, встановив та врахував наступні обставини:
Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку ЗАТ "Інтерлит" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2008р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в лютому 2008 року, за наслідками перевірок інших платників податків, які свідчать про порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість". За результатами перевірки відповідачем складено акт №9949/23-3/22777924 від 22.10.08 року, відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення вимог п. п. 7.2.6 п.7.2, п. п. 7.4.1, п. п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 , п.п.7.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2008 року на 72058 грн., в порушення вимог п. п. 7.4.1, п. п.7.4.5 п.7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємством занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками березня 2008 року на 27218 грн. На порушення вимог п. п. 7.4.1, п. п.7.4.5 п.7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту березня 2008 р., що зараховується до складу податкового кредиту квітня 2008 р. (р.22.2 Декларації з ПДВ) на 724 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняті відносно ЗАТ "Інтерлит" податкові повідомлення-рішення №0001072302/0/9250 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 72058 грн. та №0001082302/0/ про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем 27218 грн., за штрафними санкціями 13609 грн., всього 40827 грн.
Висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. п. 7.2.6 п.7.2, п. п. 7.4.1, п. п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 , п.п.7.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ґрунтуються на встановленні факту укладання позивачем з ПП "Арон- Трейд" (м.Лутанськ) договору купівлі-продажу брухту алюмінію № 2002/1 від 20.02.2008р. відповідно та на виконання якого ЗАТ "Інтерліт" закупило в ПП "Арон-Трейд" брухт алюмінію на загальну суму 600000 грн. Вищезазначений договір за твердженням відповідача не був спрямований на реальне настання юридичних наслідків, ЗАТ "Інтерлит" реально за зазначеною угодою не отримувало брухт алюмінію від ПП "Арон-Трейд".Як наслідок зазначеного, відсутній факт надмірної сплати податку до бюджету по постачальнику 1-ї ланки ланцюга постачання - ПП "Арон-Трейд", яким не подано за лютий та за березень 2008 року до Ленінської МДПІ м. Луганська податкову декларацію з ПДВ та додаток № 5 до декларації і відповідно не відображено суми, отримані за реалізацію брухту алюмінію позивачу, при тому що ЗАТ "Інтерлит" сформовано податковий кредит у березні 2008 року по операціях із вказаним контрагентом у сумі 100000 грн., в т.ч. по податкових накладних лютого 2008 року - 83333 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що : 1) відповідач наділений повноваженнями перевіряти достовірність первинних бухгалтерських документів лише щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів та не наділений повноваженнями робити висновки щодо достовірності даних документів з інших підстав, також відповідач не наділений повноваженнями визнання угод, укладених між суб'єктами господарювання, безтоварними та такими, що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності; 2) за обставини, коли контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне навести наступне.
Судом першої інстанції при винесенні судового рішення не надана належна оцінка щодо відсутності у ЗАТ «Інтерлит» обов'язкових первинних документів, що підтверджують транспортування брухту, а також неналежного оформлення інших супровідних документів, що є наслідком відсутності фактичної поставки брухту металів від ПП « Арон - Трейд » до ЗАТ «Інтерлит».
Не взято до уваги, що директор та головний бухгалтер ПП «Арон - Трейд" - ОСОБА_1, чисельність працюючих (у тому числі за сумісництвом) - 1 особа (згідно довідки за формою 1 ДФ),
ПП «Арон - Трейд » не звітує до Ленінської МДПІ у М.Луганську з лютого 2008 року,
працівниками підрозділів податкової міліції встановлено, що підприємство проводить господарські операції з суб'єктами господарювання, які мають ознаки «фіктивності», а також те, що ПП «Арон - Трейд» причетне до створення схем ухилення від оподаткування, незаконного отримання сум податку на додану вартість з бюджету.
Так, 03.01.2008 року слідчим відділом ВПМ Ленінської МДПІ у М.Луганську порушено кримінальну справу №02/08/8002 відносно керівника ПП «Арон - Трейд» ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. В ході судового слідства прокурором було змінено обвинувачення та дії підсудного ОСОБА_1 були кваліфіковані по ч.2.ст.367 ККУкраїни.
Згідно постанови Ленінського районного суду м. Луганська від 10.12.2008 року керівника ПП «Арон - Трейд» ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності по ч.2 ст. 367 на підставі пункту б) ч.І ст.1 Закону України «Про амністію».
Проте, директором ПП «Арон - Трейд» ОСОБА_1 надано письмові пояснення 16.10.2008 року о/у відділу податкової міліції ДПІ у м. Хмельницькому Підлісному В.М. та засвідчено наступне:
- у період з лютого по липень 2008 року ніяких фінансово-господарських операцій із ЗАТ «Інтерлит» не проводив,
- печатка підприємства знаходилась тільки у нього,
- ніяких договорів він не підписував,
- податкових накладних по взаєморозрахунках із ЗАТ «Інтерлит» не видавав.
Відповідно до протоколу допиту свідка від 07.12.2008 року, ОСОБА_1 придбав приватне підприємство «Арон - Трейд» для здійснення документування господарських операцій.
Дійсно, під час перевірки позивачем надано до перевірки договір, специфікації до договору, видаткові накладні, податкові накладні ПП «Арон - Трейд», які на думку позивача підписані ОСОБА_1
Однак останній в період з лютого по липень 2008 року перебував в СІЗО м. Луганська, та ніяких договорів, накладних не виписував та не отримував, господарською діяльністю не займався.
Тобто, на момент укладення договору купівлі-продажу брухту алюмінію № 2002/1 від 20.02.2008р. (відповідно та на виконання якого ЗАТ "Інтерлит" закупило в ПП "Арон-Трейд" брухт алюмінію на загальну суму 600000 грн) директор ПП «Арон - Трейд» ОСОБА_1 перебував в СІЗО м. Луганська.
Відповідачем надано суду в якості доказів по справі окремі пояснення та протоколи допитів осіб, які підтверджують, що контрагент позивача «ПП Арон - Трейд» взагалі господарською діяльністю не займався фактично з моменту реєстрації.
Зокрема, ОСОБА_1 ствердив слідству, що за вказівкою «Михайла» придбав ПП «Арон Трейд», підписував документи, які отримував поїздом, і так само поїздом повертав назад з м. Луганська до м. Києва. Підтвердив, що здійснювався виключно документообіг, не здійснював реального постачання продукції.
Протоколами допиту обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 18.12.08 в межах зазначеної справи вказано, що ОСОБА_1 є директором фіктивного підприємства «Арон Трейд», через яке здійснювалась безтоварна діяльність, а дублікати печаток, в тому числі і підприємства «Арон - Трейд», знаходились з початку в офісі конвертаційного центру, а потім - в банківських ячейках.
Крім того, у наданих до перевірки фактурах , що є додатками до видаткових накладних , зазначена станція призначення - Хмельницький, залізнична накладна не вказана, вагон не вказаний, контейнер с. автомашина - не вказано.
В зв'язку із викладеним вище неможливо встановити, яким видом транспорту та від якого постачальника здійснювалось транспортування брухту та з якого місця здійснювалось його відвантаження.
Як правильно вказав апелянт, ДПІ не заперечує наявність металобрухту на підприємстві позивача, однак обгрунтовано доводить непоставку продукції за договором № 2002/1 від 20.02.2008 року, в межах якого безпідставно сформовано валові витрати та податковий кредит позивача.
Відповідно до документів, використаних при перевірці, інформації, отриманої від Ленінської МДПІ у м. Луганську, відомостей, отриманих в межах кримінально - процесуального законодавства, підтверджується той факт, що ЗАТ «Інтерлит» у періоді лютий-липень 2008 року здійснювало лише документальне оформлення операцій із ПП «Арон - Трейд», а отже операції підприємства позивача та ПП «Арон - трейд» носять безтоварний характер.
При проведенні перевірки встановлено факти, які свідчать про те, що діяльність контрагента ПП «Арон - Трейд» (м.Луганськ) , який не виконує своїх податкових зобов'язань, спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди ЗАТ "Інтерлит":
- у вигляді безпідставного формування валових витрат, що призвело заниження сум податку на прибуток;
- у вигляді відшкодування з бюджету сум ПДВ при тому, що на одному з етапів придбання сировини для виготовлення товару, який в подальшому буде експортований, ПДВ до державного бюджету не сплачується.
ЗАТ "Інтерлит" діяло без належної обачності і обережності, оскільки підприємство та його продавець - ПП «Арон - Трейд» працювали в одному сегменті ринку (ринок металобрухту), де існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного, відповідно і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Відповідно до п. п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача.
Згідно п. 5. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Таким чином, якщо врахувати, що власник, директор та бухгалтер підприємства - контрагента позивача в період з початку 2008 року по липень 2008 року перебував в СІЗО м. Луганська, походження документів, наданих в підтвердження позиції позивача, є не відоме.
Отже, наявність у ЗАТ «Інтерлит» документів , які відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість " №168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями, є необхідними для формування податкового кредиту, зокрема наявність із незрозумілим та не відомим джерелом походження податкових накладних ПП "Арон - Трейд", є необхідною, однак не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту та відшкодування ПДВ у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних не відповідають дійсності.
У відповідності до ст.42 Господарського Кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Право на включення до складу валових витрат та нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований ) податок на додану вартість та які призначені для використання у господарській діяльності покупця, тобто мають на меті досягнення економічних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р №283/97-ВР зі змінами та доповненнями (далі - Закон) валові витрати виробництва та обігу - сума будь- яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
З урахуванням того, що будь які документи директором ПП «Арон - трейд» не видавались та не підписувались з об»єктивних причин, у позивача не може бути документів походженням із підприємства «Арон - трейд».
А отже підтвердити валові витрати в межах п. 5.3.9 Закону позивач не може.
Відповідно до п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №238/97-ВР від 22.05.97 р., господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи чи організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Підприємством придбання продукції для використання у власній господарській діяльності не здійснено, а отже не підтверджено суму витрат, яка підлягає компенсації, а отже і не підтверджено наявність валових витрат підприємства.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає доведеним факт нездійснення господарської діяльності позивачем в межах правовідносин із підприємством «Арон - Трейд», в межах яких поставка продукції не здійснювалась, здійснювався виключно документообіг, який на думку позивача необхідний для формування валових витрат та податкового кредиту підприємства, яке взагалі не здійснювало господарську діяльність.
Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з помилковим застосуванням норм матеріального права, висновки суду суперечать матеріалам справи, доводи апеляційної скарги їх спростовують, а тому скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202 п.п 3,4 , 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому задовольнити, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року у справі № 2-а-11063/08/02 - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: В.В. Гуляк
І.В. Глушко
Повний текст рішення виготовлено 12.08.2011 року.