02 серпня 2011 р. Справа № 83501/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого Довгополова О.М.,
суддів: Коваля Р.Й, Гуляка В.В.,
при секретарі судового засідання Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
У квітні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок своєї пенсії за період з 01.11.2005 року по 31.12.2006 року з включенням до грошового забезпечення надбавки за безперервну службу у розмірі 90% грошового забезпечення, з урахуванням змін її розміру у залежності від змін розміру грошового забезпечення згідно з наступними постановами Кабінету Міністрів України: від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів», дія якої поширена і на осіб начальницького складу податкової міліції; від 21.09.2006 року № 1344, від 12.05.2007 року № 700 та без застосування обмеження максимального розміру пенсії за період з моменту її призначення; також просив стягнути з відповідача різницю між пенсією, що виплачувалася та пенсією, перерахованою з урахуванням надбавки за безперервну службу у розмірі 90% грошового забезпечення, визначеною відповідно до зазначених постанов Кабінету Міністрів України, сума якої складає 19801,32 грн. Вимоги обґрунтовані неправомірністю відмови відповідача у такому перерахунку пенсії, оскільки згідно з наказом голови Державної податкової адміністрації України від 10.12.2007 року йому було встановлено надбавку за безперервну службу в розмірі 90% до грошового забезпечення за жовтень 2005 року.
У запереченні на позовні вимоги відповідач просив відмовити у позові; при цьому, зокрема, звертав увагу суду на пропущення річного строку для звернення до суду.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2009 року позов задоволено: зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років, яка призначена позивачеві згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням надбавки за безперервну службу в розмірі 90% грошового забезпечення, передбаченої Указом Президента України від 24.04.2003 року № 370 «Про надбавки військовослужбовцям служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ за безперервну службу», та з урахуванням змін розміру грошового забезпечення згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268, від 21.09.2006 року № 1344 та № 700 від 12.05.2007 року, за період з 1 листопада 2005 року до 31 грудня 2006 року; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по виплаті пенсії за вислугу років за період з 1 листопада 2005 року по 31 грудня 2006 року в сумі 19801 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот одну) грн. 32 коп.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, відмовивши у задоволенні позову. Зазначає, що функції з призначення та виплати пенсій передані органам Пенсійного фонду України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» та статті 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V лише з 01.01.2007 року, тому через відсутність його вини він не несе відповідальності за здійснення перерахунку щодо періодів до цієї дати; відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції до 2005 року) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «По порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії особам зазначеної категорії військовослужбовців обчислюються лише із суми грошового забезпечення (тих її складових видів), що виплачується їм на день звільнення з військової служби; відповідно до статті 97 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» призначені (перераховані) у 2007 році пенсії не повинні перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, установленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; перерахунок пенсії позивача лише за 2007 рік відповідає вимогам статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а деяких інших осіб»; згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1,зареєстрованого в Мін'юсті України 15.02.2007 року за № 135/13402, індивідуальні перерахунки пенсій осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, пов'язані з уточненням їх вислуги років на пенсію (трудового стажу) розміру грошового забезпечення або його окремих видів, здійснюється виключно на підставі документів, поданих уповноваженими структурними підрозділами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, проте відповідних документів для перерахунку пенсії позивачеві від ДПА у Закарпатській області до відповідача не надходило; звертає увагу на неврахування пропущення позивачем річного строку для звернення до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду, враховуючи наступне.
Установлено, що 31.10.2005 року позивач був звільнений по віку у відставку з займаної посади старшого оперуповноваженого відділення організації оперативного супроводження ВПП та банківських установ оперативного відділу ГВПМ ДПІ у м. Ужгороді з призначенням йому з 01.11.2005 року пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (далі - Закон).
Згідно з наказом голови ДПА України від 10.12.2007 року № 181 - ф позивачеві було встановлено надбавку за безперервну службу в розмірі 90 % його грошового забезпечення за жовтень 2005 року у сумі 1571,54 грн. відповідно до чинного на час призначення позивачеві пенсії Указу Президента України від 24.04.2003 року № 370 «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ за безперервну службу», дія якого поширена і на начальницьким склад органів податкової міліції, яким передбачалося встановлення вказаній категорії осіб надбавки за безперервну службу в розмірі до 90% їх грошового забезпечення.
У відповідь на звернення позивача щодо перерахунку пенсії з часу її призначення з урахуванням цієї надбавки листом відповідача від 25.02.2008 року № 130/П позивача повідомлено про доплату різниці у пенсії за минулий період відповідно до статті 51 Закону з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі 16643,70 грн. та про перерахунок пенсії з 01.01.2008 року згідно з грошовим атестатом № 12 від 18.12.2007 року.
Такі дії відповідача не повністю відповідають вимогам закону з огляду на таке.
Вирішуючи питання про право позивача на перерахунок пенсії з урахуванням надбавки за безперервну службу у розмірі 90% його грошового забезпечення, колегією суддів ураховано наступне.
Відповідно до статті 43 зазначеного Закону в редакції, яка була чинною станом на листопад 2005 року, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, обчислюється з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неврахування цієї надбавки при призначенні пенсії мало місце через несвоєчасність її установлення та зазначає, що відсутність вини позивача у несвоєчасності установлення вказаної надбавки не повинна впливати на його право на отримання пенсії з її урахуванням.
У зв'язку з цим позивач має право на перерахунок пенсії, призначеної при звільненні його зі служби, з часу звільнення.
У частині 3 статті 63 зазначеного Закону установлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.
Аналіз цієї норми свідчить, що передумовами перерахунку пенсій є зміна розміру виду (видів) грошового забезпечення, тобто тих, які були включені до грошового забезпечення на момент призначення пенсії, або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що дають право на отримання пенсії у більшому розмірі у подальшому. Однак зазначені норми не підлягають застосуванню, оскільки відсутні будь-яка з наведених передумов, так як на час призначення позивачеві пенсії надбавку за безперервну службу не було включено до грошового забезпечення, з якого призначено пенсію, та згідно з наказом голови ДПА України від 10.12.2007 року № 181 - ф позивачеві було встановлено цю надбавку за минулий період - жовтень 2005 року, що дає підстави для перерахунку призначеної на час звільнення зі служби пенсії.
Отже, не підлягають застосуванню й положення частини 2 статті 51 цього Закону щодо часу, який минув з часу виникнення права на перерахунок, та який не повинен перевищувати 12 місяців.
Ураховуючи зміни в умовах оплати праці відповідних категорій осіб, до яких належить й позивач, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» зі змінами, внесеними постановою від 21.09.2006 року № 1344, позивач має право на перерахунок раніше перерахованих пенсій з урахування надбавки за безперервну службу в розмірі 90 % його грошового забезпечення.
За таких обставин колегія суддів вважає порушеним право позивача на одержання пенсії у повному розмірі за період з 01.11.2005 року по 31.12.2006 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» та статті 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V з 01.01.2007 року функції з призначення та виплати пенсій передані органам Пенсійного фонду України. З наведеного випливають й обов'язки цих органів з перерахунку раніше призначених пенсій незалежно від періодів, за які такі перерахунки повинні бути проведені та наявності вини органів Пенсійного фонду України, тому доводи відповідача про безпідставність вимог до нього щодо перерахунку пенсії до уваги не беруться.
Беручи до уваги викладені вище висновки колегії суддів про те, що несвоєчасність установлення спірної надбавки не повинна впливати на право позивача на отримання пенсії з її урахуванням, та про його право на перерахунок пенсії, призначеної при звільненні зі служби, з часу звільнення, є необґрунтованим твердження відповідача про можливість обчислення пенсії та її перерахунку лише з тих видів грошового забезпечення, що ураховувалися на час призначення позивачеві пенсії.
Оскільки призначення пенсії у листопаді 2005 року та подальші її перерахунки з незалежних від позивача причин були здійснені без урахування спірної надбавки, право на яку йому належало з часу призначення пенсії без обмеження її певним розміром, розмір перерахованої у 2007 році пенсії відповідно статті 97 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не повинен обмежуватися 12 мінімальними розмірами пенсії за віком, установленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Такі правила перерахунку поширюються на осіб, які підпадають під дію частини 3 статті 63 зазначеного Закону та до яких позивач не належить.
Посилання відповідача на невиконання ДПА у Закарпатській області передбаченого Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, обов'язку щодо подання до пенсійного органу відповідних документів для перерахунку позивачеві пенсії не позбавляє права останнього на її отримання у належному розмірі, тому не може братися до уваги судом при вирішення питання про право позивача на пенсію.
Щодо наявності підстав для захисту цього права слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 1, 2 статті 99 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом статті 100 цього Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Як установлено, згідно з наказом голови ДПА України від 10.12.2007 року № 181 - ф позивачеві було встановлено надбавку за безперервну службу в розмірі 90 % його грошового забезпечення за жовтень 2005 року; на підставі нового грошового атестату за № 12 від 18.12.2007 року позивачу пораховано доплату різниці пенсії за минулий період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 16643,70 грн. та з 01.01.2008 року перерахована пенсію за вислугу років у сумі 4479,62 грн. Приводом для вказаних дій послужили умови мирової угоди, укладеної 06.11.2007 року у справі № 2А-418/07 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ДПА України, ДПА у Закарпатській області про стягнення належних сум при звільненні, що знаходилася у провадженні Ужгородського міськрайонного суду.
Наведене свідчить, що позивачеві стало відомо про порушення його права на пенсію у грудні 2007 року. Таким чином, звернення його до суду у квітні 2009 року учинене з пропущенням річного строку без подання заяви з обґрунтуванням поважності причин його пропущення, та ураховуючи наполягання відповідача на відмові у позові на цій підставі, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Наведене не було ураховано судом першої інстанції, що має наслідком скасування постанови.
Крім того, задовольняючи позов про перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 700, судом не було звернуто уваги на те, що цією постановою урегульовано відносини, що знаходяться за межами вимог.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити, постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2009 року у справі № 2-а-5664/09 - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль
Повний текст рішення виготовлено 05.08.2011 року.