02 серпня 2011 р. Справа № 3772/09/
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого Довгополова О.М.,
суддів: Коваля Р.Й, Гуляка В.В.,
при секретарі судового засідання Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А 1108, з участю третьої особи - ОСОБА_3, про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно та заборгованості по відрядженню, -
У серпні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконними дії відповідача, стягнути з нього 2298,58 грн. грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі, 108,00 грн. заборгованості по відрядженню та 11550,32 грн. компенсації за продовольче забезпечення. Вимоги обґрунтовані тим, що він проходив військову службу у Збройних Силах України на посадах офіцерів та звільнений з неї за статтею 118 «а» Положення про проходження військової служби офіцерами, прапорщиками, мічманами Збройних Силах України, однак при звільненні з ним не було проведено розрахунок по зазначених видах виплат.
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 грудня 2008 року позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача грошову компенсацію замість невикористаного речового майна у сумі 572,00 грн. та 108,00 грн. заборгованості по відрядженнях.
В апеляційній скарзі позивач з підстав неправильного застосування пункту 2 статті 91 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статті 16 Закону України «Про Збройні Сили України», просить задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Установлено, що у період з 20.07.1995 року по 12.08.2005 року позивач проходив військову службу у Збройних Силах України на посадах офіцерів; сума заборгованості з грошової компенсації замість речового майна до 11.03.2000 року складає 572,00 грн., а після цієї дати - 1727,52 грн.; заборгованість по відрядженнях складає 108,00 грн.
Згідно з виданою відповідачем довідкою від 13.03.2007 року заборгованість його по відрядженнях перед позивачем складає 108,00 грн. Отже, відповідачем не виконано передбаченого частиною 1 статті 116 КЗпП України обов'язку з виплати належних з нього позивачеві сум, тому задоволення позовних вимог у цій частині є обґрунтованим.
Відповідно до частин 2, 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року N 2011-XII (далі - Закон N 2011-XII) військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
Згідно з довідкою відповідача від 14.02.2007 року № 79 сума грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі до 11.03.2000 року, складає 572,00 грн. Отже, задоволення позовних вимог у цій частині у спосіб стягнення зазначеної суми на користь позивача є законним та обґрунтованим.
Частиною 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 року N 1459-III (далі - Закон N 1459-III), що набрав чинності 11.03.2000 року, призупинено дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них.
Згідно з пунктом 27 постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року N 1444, якою затверджено Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.
Отже, з дня звільнення у позивача виникло право на грошову компенсацію за неотримане речове майно, право на яке виникло починаючи з 28.10.2004 року, чого не було враховано судом першої інстанції та є підставою для скасування постанови у цій частині з прийняттям нової про задоволення позовних вимог.
Щодо позовної вимоги про стягнення 11550,32 грн. компенсації за продовольче забезпечення, - колегія суддів погоджується з відмовою в ній у позові, оскільки право на одержання за рахунок держави продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовця грошової компенсації замість них є призупиненим відповідно до Закону N 1459-III.
Таким чином, скарга позивача задовольняється частково..
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 грудня 2008 року у справі - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
Зобов'язати Військову частину А 1108 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за неотримане речове майно, право на яке виникло до 11.03.2000 року та починаючи з 28.10.2004 року до дня звільнення з роботи.
У решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль
Повний текст рішення виготовлено 05.08.2011 року.