"26" липня 2011 р. № 32770/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого Довгополова О.М.,
суддів: Коваль Р.Й, Гуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2010 року про відмову у роз'ясненні постанови суду у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про перерахунок пенсії, -
Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 19 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01.06.2010 року, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до УПФ України в Личаківському районі м. Львова: зобов'язано відповідача нарахувати позивачеві щомісячну доплату до пенсії у розмір 30% мінімальної пенсії за віком, встановлену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та провести відповідну виплату за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум за вказаний період.
У серпні 2010 року УПФ України в Личаківському районі м. Львова звернулося до суду із заявою про роз'яснення резолютивної частини постанови Личаківського районного суду м. Львова від 19 лютого 2010 року, посилаючись на її незрозумілість, оскільки у постанові не зазначено яку розрахункову величину мінімальної пенсії за віком слід використовувати для нарахування 30 відсотків за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з яких коштів здійснювати виплату даного підвищення до пенсії як «дитині війни» і в якому розмірі.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2010 року у роз'ясненні постанови відмовлено у зв'язку з її зрозумілістю. При цьому судом зазначено, що підстави, на які заявник вказує у своїй заяві про роз'яснення постанови суду, були предметом судового дослідження у процесі розгляду справи та визначено, що нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за вказаний у ній період, слід виплачувати з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В апеляційній скарзі УПФ України в Личаківському районі м. Львова просить ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2010 року змінити, задовольнивши заяву. Вимоги обґрунтовані неврахуванням судом першої інстанції викладених у заяві про роз'яснення постанови суду обставин. Зазначає, що правильність його тверджень щодо застосування ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні підвищення до пенсії «дітям війни» підтверджено ухвалою Конституційного Суду України № 27-у/2009 по справі № 2-25/2009, у якій суд вказує на наявність прогалини у законодавстві у регулювання виплат особам цієї категорії.
Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Беручи до уваги зміст резолютивної частини постанови Личаківського районного суду м. Львова від 19 лютого 2010 року, колегія суддів відзначає наявність у ній правил визначення розміру присудженого позивачеві підвищення до пенсії, якими установлено, що таке повинно здійснюватися у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з проведенням виплат за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Наведене спростовує твердження скаржника про незазначення у постанові суду розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, яку необхідно використовувати для нарахування підвищення до пенсії, та в якому розмірі.
Порушене скаржником питання стосовно вказання джерела коштів для виплати підвищення до пенсії не стосується вирішення питань про право позивача на одержання спірних виплат та обов'язку відповідача їх здійснювати, а отже, не могло бути предметом судового розгляду та вирішення.
Водночас колегія суддів зазначає, що за наявності підстав, що ускладнюють виконання судового рішення, зокрема, у разі відсутності коштів на рахунку, УПФ України в Личаківському районі м. Львова вправі звернутися до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.
Посилання УПФ України в Личаківському районі м. Львова на наявність прогалини у законодавстві у регулюванні виплати підвищення до пенсії «дітям війни» слід вважати як непогодження із застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, правильність чого перевірено апеляційним судом, що також не є підставою для роз'яснення постанови суду.
Таким чином, погоджуючись із судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що зміст обов'язку УПФ України в Личаківському районі м. Львова, визначеного у резолютивній частині постанови Личаківського районного суду м. Львова від 19 лютого 2010 року, не викликає будь-яких сумнівів у його розумінні, тому були відсутні підстави для роз'яснення постанови суду.
Справа розглянута колегією суддів у порядку письмового провадження, оскільки наявні передбачені статтею 197 КАС України підстави для такого розгляду.
Керуючись статтями 195, 197, 199, 200, 205 ч. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2010 року про відмову у роз'ясненні постанови суду у справі № 2-а-455/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль