22 серпня 2011 р. Справа № 46176/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради Івано-Франківської області на постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 26 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести нарахування і виплату допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку,
У червні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради Івано-Франківської області (далі - УПСЗН Болехівської міської ради) у виплаті їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та зобов'язати відповідача провести нарахування і виплатити їй таку допомогу у цьому розмірі за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року з урахуванням 20 % доплати за проживання у гірському населеному пункті.
Постановою Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 26 червня 2009 року вказаний позов задоволено.
У поданій апеляційній скарзі УПСЗН Болехівської міської ради просить вищезазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою повністю відмовити у задоволенні заявлених ОСОБА_1 вимог, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповноту з'ясування істотних обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що управління належним чином виконало свій обов'язок перед позивачкою щодо виплати їй щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною у 2007 році. Просить врахувати, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування і органи праці та соціального захисту населення не вправі їх змінювати. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення було допущено порушення норм бюджетного законодавства України та не враховано видаткові можливості основного фінансового документу держави. Наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, вважаючи, що він пропущений позивачкою без поважних причин.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що вона, як матір, яка здійснює догляд за дитиною, має право на одержання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з одночасним її збільшенням на 20 % відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів». Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено і обмежено право на отримання зазначеної виплати у 2007 році. Розмір отриманої позивачкою щомісячної допомоги по догляду за дитиною у період з 09 липня по 31 грудня 2007 року суперечить вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і має обчислюватися виходячи із законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Обов'язок щодо нарахування та виплати пов'язаної із цим недоплати слід покласти на УПСЗН Болехівської міської ради.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи та є правильними.
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір'ю, яка у 2007 році здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин, мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з одночасним її збільшенням на 20 відсотків на підставі ч. 2 ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів», як особі, що проживає на території гірського населеного пункту.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими було зупинено на 2007 рік дію вищевказаної ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про підставність вимог позивачки у частині нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною виходячи із встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.
Крім того, колегія суддів вважає правильним висновок суду про необхідність покладення обов'язку з нарахування і виплати спірної грошової допомоги саме на УПСЗН Болехівської міської ради в силу вимог ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Крім того, оскільки відповідач у ході судового розгляду справи не наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, підстав для його застосування на стадії апеляційного провадження, про що просить апелянт, на думку колегії суддів, немає.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та вищевказаних висновків не спростовують.
Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відтак, подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 26 червня 2009 року у справі № 2а-171/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Сапіга
Я.С.Попко