22 серпня 2011 р. Справа № 40095/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сапіги В.П, Попка Я.С.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2009 року у справі за позовом Шепетівського міжрайонного прокурора Хмельницької області в інтересах ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги,
У квітні 2009 року Шепетівський міжрайонний прокурор Хмельницької області звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області (далі - УПСЗН Шепетівського міськвиконкому) на користь ОСОБА_2 недоплачену згідно із ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» разову щорічну грошову допомогу, як інваліду війни II групи, у розмірі 3448,00 грн. за 2008 рік.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2009 року вказаний позов задоволено і вирішено зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_2 недоплаченої спірної грошової допомоги за 2008 рік у розмірі 3448,00 грн.
У поданій апеляційній скарзі УПСЗН Шепетівського міськвиконкому просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні вимог позивача в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неврахування істотних обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що воно належним чином і відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» виконало свій обов'язок перед позивачем з виплати йому щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій, у розмірі 400 грн. Просить врахувати, що воно не є головним розпорядником коштів для виплати спірної допомоги і що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір та цільове спрямування. Крім того, встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій. Вказує на порушення судом першої інстанції норм бюджетного законодавства України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є інвалідом війни II групи, якому відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня виплачується грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п. 20 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким обмежувався розмір щорічної разової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у тому числі й інвалідам війни. Розмір отриманої ОСОБА_2 у 2008 році грошової допомоги до 5 травня суперечить вимогам зазначеного Закону і рішенню Конституційного Суду України, оскільки має обчислюватися виходячи із законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком. Обов'язок щодо виплати спірної недоплати слід покласти на УПСЗН Шепетівського міськвиконкому.
Проте, такі висновки суду першої інстанції частково відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом війни II групи, який відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня має право на одержання грошової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, обов'язок щодо виплати якої, за правилами ст. 171 цього ж Закону, покладено на органи праці та соціального захисту населення.
Поряд із цим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і постановою КМ України № 177 від 18 лютого 2004 року з подальшими змінами та доповненнями було встановлено конкретні розміри щорічної разової допомоги, що підлягають виплаті особам, на яких поширюються гарантії вищевказаного Закону.
З матеріалів справи вбачається, що УПСЗН Шепетівського міськвиконкому належним чином та відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів виконало свій обов'язок перед позивачем з виплати йому спірної допомоги у 2008 році.
Згідно із положеннями ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що УПСЗН Шепетівського міськвиконкому, здійснивши ОСОБА_2 виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2007 році в розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і постановою КМ України № 177 від 18 лютого 2004 року, станом на час проведення такої виплати діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинними законами України, тобто правомірно, а тому підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача спірної заборгованості за 2008 рік немає.
Висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення таких вимог позивача з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, на думку колегії суддів, є помилковим та не відповідає ст. 152 Конституції України, за правилами якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення рішення не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області задовольнити.
Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 червня 2009 року у справі № 2а-1572/09 скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Шепетівського міжрайонного прокурора Хмельницької області про стягнення з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_2 недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як інваліду війни II групи, за 2008 рік.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Сапіга
Я.С.Попко