"22" серпня 2011 р. № 37591/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Олендера І.Я., Старунського Д.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до керівника відділу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Мелашенко Ярослави Ярославівни, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватне підприємство «І.В.М.», про зобов'язання вчинити дії,-
В березні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до керівника відділу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Мелашенко Ярослави Ярославівни, в якому просила визнати дії відповідача, яка відмовила у видачі документів перевірки неправомірними, зобов'язати її виконувати Закон України «Про державну податкову службу» та п. 15 «Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями», зобов'язати відповідача надати представнику приватного підприємства «І.В.М.» матеріали перевірок ДПІ з 01.01.2004 року по даний час, зобов'язати відповідачів не чинити штучних перешкод приватному підприємству «І.В.М.» в законній підприємницькій діяльності.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року повернено позовну заявою ОСОБА_1 до керівника відділу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Мелашенко Ярослави Ярославівни про зобов'язання вчинити дії.
Не погодившись з таким рішеннями суду його оскаржила позивач ОСОБА_1, яка в поданій апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу скасувати як незаконну і постановити нову ухвалу, якою направити матеріали справи для розгляду по суті. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивач надала суду доказ того, що вона директор приватного підприємства «І.В.М.» - копію довідки з ЄДРПОУ, а тому надавати доказ того, що вона є представником непередбачено.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що у суд звернулась фізична особа, а не представник приватного підприємства «І.В.М.», щодо захисту інтересів якого позивачем заявлено позовні вимоги. Позовна заява не містить вимог щодо захисту прав, свобод та інтересів громадянки ОСОБА_1. Натомість, позовні вимоги за змістом, звернені на захист інтересів приватного підприємства «І.В.М.». ОСОБА_1 не додала до позовної заяви документ, що засвідчує її повноваження бути представником приватного підприємства «І.В.М.». За таких обставин позовну заяву слід повернути позивачу з підстав, визначених п. 4 ч. 3 ст. 108 КАС України.
Зазначені висновки судді першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам процесуального права та є передчасними, виходячи з таких міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог ч. 5 ст. 106 КАС України повноваження ОСОБА_1 на подання відповідної позовної заяви в інтересах приватного підприємства «І.В.М.». не були підтверджені належним документом.
Разом із тим, недотримання позивачем вимог до позовної заяви, встановлених ст. 106 КАС України, є підставою для залишення позовної заяви без руху, а не її повернення позивачеві.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, не встановивши у визначеному процесуальним законом порядку відсутність у ОСОБА_1 повноважень на ведення даної справи у суді, передчасно дійшов висновку про необхідність повернення поданої нею позовної заяви.
Відтак оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа поверненню до цього ж суду для продовження розгляду.
Зважаючи на викладене та керуючись ст. ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202, п. 6 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року про повернення позовної заяви у справі № 2а-3658/10 скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до керівника відділу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватне підприємство «І.В.М.», про зобов'язання вчинити дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя І.Я. Олендер
суддя Д.М. Старунський