30 серпня 2011 р. Справа № 7822/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого Довгополова О.М.,
суддів: Глушка І.В., Гуляка В.В.,
при секретарі судового засідання Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому та Приватного малого підприємства «Перемога» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року у справі за позовом Приватного малого підприємства «Перемога» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У березні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 00009332302/1/9242 від 28.10.2008 року, яким зменшено сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року на суму 217727,00 грн., № 0001012302/0/9102 від 24.10.2008 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 19419,00 грн. та № 0001162302/0/10756 від 17.12.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень і травень 2007 року на загальну суму 288187,00 грн. Вимоги обґрунтовані тим, що викладені в актах виїзних позапланових перевірок від 26.09.2008 року, від 14.10.2008 року та від 03.12.2008 року висновки щодо нікчемності договорів поставки зерна (кукурудзи та ячменю), на яких грунтуються оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, суперечать вимогам цивільного законодавства. Зазначає, що факт існування договірних відносин та виконання договорів купівлі продажу зернових культур підтверджується наявними у нього платіжними документами, документами, які підтверджують передачу товару і податковими накладними, виписаними продавцями товару.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 березня 2010 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001012302/0/9102 від 24.10.2008 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00009332302/1/9242 від 28.10.2008 року у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року в сумі 95459,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову оскаржили сторони.
Позивач просить скасувати постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог і постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Вимоги обґрунтовані неправильним застосуванням судом п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 с. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при вирішенні питання про право позивача на бюджетне відшкодування унаслідок формування податкового кредиту у зв'язку із виконанням наступних договорів за його участю: № 160 від 29.12.2006 р. - із приватним підприємцем ОСОБА_1; № 20,05-08 від 20.05.2008 р., - із ТзОВ «ЗГАР»; № 60 від 20.03.2007 р. - із ТзОВ «Деражня млин»; № 16 від 28.01.2008 р. - із ТзОВ «Деражня млин»; № 6 від 28.02.2007 р. - із приватним підприємцем ОСОБА_2, № 000085 від 19.04.2007 р. - із ТзОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів»; № 28 від 26.02.2007 р. - із ПСП «МРІЯ» та ТОВ «Дубова».
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову, відмовивши у задоволенні позову. Вимоги обґрунтовані неправильним застосуванням п.п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при вирішенні питання про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 205470,00 грн.: по податковій накладній № 65 від 22.05.2008 року, виписаній ТОВ «Укрпродторг», сума ПДВ згідно з якою складає 47841,00 грн.; по податковій накладній № 7 від 22.05.2008 року, виписаній ПП ОСОБА_3, сума ПДВ згідно з якою складає 35 361,00 грн.; у відносинах із ЗАТ «Котюжани зерно» за договором № 116 від 06.03.2008 року. Крім того, вважає безпідставним віднесення до податкового кредиту у травні 2008 року унаслідок виконання господарських операцій із ДП «Вінниця транс прилад», Хмельницькою обласною хлібною інспекцією, Хмельницькою торгово-промисловою палатою, ТОВ «Агрос-КНК» та ДТГО ПЗЗ (Техпд-3), оскільки на підставі наданих до перевірки документів встановлено, що у травні 2008 року підприємством не здійснювалась господарська діяльність, що передбачала використання вищезазначених послуг. До перевірки не надані документи, що засвідчують факт використання даних послуг у господарській діяльності. Також вважає безпідставним віднесення до податкового кредиту у червні 2008 року унаслідок виконання господарських операцій із Хмельницькою торгово-промисловою палатою, Вінницькою обласною державною хлібною інспекцією, ГТП «Агро-захист СОФ», ПП «Агро-захист СОФ», ДТГО ПЗЗ (Техпд-3), ТОВ «Комбікормовий завод», ЗАТ «Укртранс-Вінниця», ТОВ «НВП «Еко-фум», ВАТ «Старокостянтинівський спец. Кар'єр», Хмельницька обласною державною лабораторією та ЗАТ «Котюжани зерно».
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.
Установлено, що на підставі акту № 11402/23-3/21345281 від 03.12.2008 року про результати виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за лютий-травень 2007 року, що декларувалось за період з січня по квітень 2007 року, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001162302/0/10756 від 17.12.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень і травень 2007 року на загальну суму 288187,00 грн., у зв'язку з порушенням позивачем пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та віднесення по податкового кредиту відповідних звітних періодів податку на додану вартість по операціях з придбання протягом січня-травня 2007 року кукурудзи та ячменю, які фактично не здійснювались.
З такими висновками відповідача колегія суддів погоджується часткового з огляду на таке.
Згідно з контрактом №160 від 29 грудня 2006 року у січні-лютому 2007 року позивач придбав у ПП ОСОБА_1 кукурудзу, купівля-продаж якої оформлена сторонами податковою накладною № 5 від 29.01.2007 року і видатковою накладною № 2 від 29.01.2007 року на загальну суму 262515,30 грн., в тому числі ПДВ на суму 43753,00 грн. в обсязі 359,619 тонн та податковою накладною № 6 від 13.02.2007 року і видатковою накладною № 6 від 13.02.2007 року на загальну суму 55154,40 грн., в тому числі ПДВ в сумі 9197,0 грн. в обсязі 75,04 тонн.
Відповідно до п. 1.1 контракту № 160 від 29 грудня 2006 року місцем поставки товару (кукурудзи) є франко склад - КХП м. Гайсин Вінницької області. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що розрахунки за зберігання кукурудзи на КХП м. Гайсин Вінницької області здійснювались ним з ТОВ «Луї Дрейфус Україна ЛТД» та на підтвердження надав банківські виписки про оплату послуг зі зберігання, акт звіряння розрахунків з 01.02.2007 року по 02.03.2007 року, рахунки на оплату послуг зі зберігання, акти приймання-здачі послуг з зберігання та податкові накладні.
За наслідками дослідження документів щодо зберігання кукурудзи в січні та лютому 2007 року, судом першої інстанції правильно встановлено невідповідність обсягів кукурудзи, яка перебувала на зберіганні у січні 2007 року та лютому 2007 року обсягам кукурудзи, придбаної у вказані періоди позивачем від ПП ОСОБА_1 Так, в січні 2007 року придбано 359,619 тонн кукурудзи, передано на зберігання - 174,005 тонн, в лютому 2007 року придбано 75,04 тонн кукурудзи, на зберігання ТОВ «Луї Дрейфус Україна ЛТД» передано 280,984 тонн.
Згідно з надісланими судом першої інстанції запитами на адресу ТОВ «Луї Дрейфус Україна ЛТД» та ПП ОСОБА_1 щодо підтвердження передачі кукурудзи від ПП ОСОБА_1 позивачеві відповідно до податкових накладних № 5 від 29.01.2007 року та № 6 від 13.02.2007 року такі повернулися з відміткою пошти про відсутність цих адресатів за місцезнаходженням.
Отже, у зв'язку з непідтвердженням факту передачі придбаної кукурудзи в січні-лютому 2007 року від ПП ОСОБА_1 до позивача, оформленої податковими накладними № 5 від 29.01.2007 року та № 6 від 13.02.2007 року, місце продажу товару та місце його зберігання, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про безпідставність віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Також установлено, що у березні 2007 року позивач відніс до податкового кредиту податок на додану вартість в загальній сумі 142860,00 грн. по наведених нижче операціях з придбання ячменю від ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_5 та ТОВ «Деражня млин».
Так, згідно з податковою накладною № 11 від 30.03.2007 року і видатковою накладною № 17 від 30.03.2007 року на загальну суму 317200,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 52866,00 грн. у березні 2007 року позивач придбав від ПП ОСОБА_2 ячмінь пивоварний в кількості 344,782 тонни.
Даючи оцінку наданим позивачем контрактам № 55/07 від 02.02.2007 року і № 6 від 28.02.2007 року щодо купівлі-продажу вказаного ячменю, судом першої інстанції правильно зазначено про наявність суперечностей серед їх положень щодо умов передачі товару.
При цьому судом обґрунтовано звернуто увагу на те, що відповідно до п. 2.2. контракту № 55/07 від 02.02.2007 року місцем поставки товару, у вартість якого включається вартість погрузки, є Красилівське КХП, а за змістом п. 4.1 контракту № 6 від 28.02.2007 року приймання товару по кількості і якості відбувається на Красилівському КХП шляхом передачі у власність (виписки накладної) під час навантаження у залізничні вагони.
Водночас Красилівський КХП не надав відповіді на надісланий судом запит щодо підтвердження передачі ячменю від ПП ОСОБА_2 до позивача відповідно до видаткової накладної № 17 від 30.03.2007 року. Крім того, позивачем документально не підтверджено факту передачі придбаного ячменю пивоварного в березні 2007 року від ПП ОСОБА_2, оформленої податковою накладною № 11 від 30.03.2007 року і видатковою накладною № 7 від 30.03.2007 року.
Давши оцінку документам щодо зберігання ячменю в березні 2007 року на Красилівському КХП, судом першої інстанції правильно кваліфіковано як неналежні докази реального характеру операції з придбання позивачем від ПП ОСОБА_2 ячменю пивоварного в березні 2007 року в кількості 344,782 тонни, оскільки за умовами контрактів у вартість товару включається вартість погрузки ячменю; відповідно до податкової накладної № 373 від 30.03.2007 року та акту № ОУ-00023 здачі-приймання робіт Красилівське КХП надало позивачеві послуги з навантаження ячменю в загальному обсязі 240,90 тонн, в той час як позивачем придбано 344,782 тонни; за умовами контрактів право власності на ячмінь переходить під час погрузки на залізничні вагони, проте позивачем не надано ані залізничних накладних, ані актів приймання-передачі ячменю, а відповідно до податкової накладної № 374 від 30.03.2007 року та акту здачі-приймання на зберігання прийнято 87,83 тонни ячменю; за даними невиїзної документальної перевірки» ПП ОСОБА_2 з питань взаємовідносин з ПМП «Перемога» (довідка від 18.06.2007 року № 7923/7/17-110) транспортування ячменю і вантажні роботи проводились ПП ОСОБА_2
Таким чином, зазначені в податковій накладній № 11 від 30.03.2007 року відомості щодо придбання від ПП ОСОБА_2 ячменю пивоварного на загальну суму 317200,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 52866,00 грн., не відповідають дійсності.
Щодо відносин позивача із ПП ОСОБА_5 з приводу поставки ріпаку, колегія суддів вважає правильним висновок відповідача про безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 16667,00 грн. по операції з попередньої оплати ріпаку, оскільки така поставка не відбулась. Про відсутність господарських відносин між позивачем та ПП ОСОБА_5 свідчить також довідка № 17853/7/17-322 від 31.07.2008 року про результати невиїзної позапланової документальної перевірки, проведеної Кам'янець-Подільською ОДПІ.
Також установлено, що в березні 2007 року по податкового кредиту позивачем віднесено податок на додану вартість по господарській операції з придбання від "ГОВ «Деражня-млин» пивоварного ячменю, оформленого податковою накладною №183 від 26.03.2007 року і видатковою накладною № 183 від 26.03.2007 року в кількості 397,8 тон на загальну суму 369954,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 61659,00 грн. та податковою накладною № 199 від 28.03.2007 року і видатковою накладною № 199 від 28.03.2007 року в кількості 75,27 тонн на загальну суму 70000,02 грн., в тому числі ПДВ в сумі 11666,67 грн.
Відповідно до договору № 60 від 20 березня 2007 року, укладеного позивачем з ТОВ «Деражня-млин», останнє зобов'язалось поставити ячмінь в кількості 500 тонн (п.п. 1.1. 1.2 договору) в термін до 30.05.2007 року (п. 3.2 договору). Пунктом 3.1 договору визначено, що умовами поставки є франко-склад - Деражнянське КХП. Відповідно до п.3.2 договору моментом поставки товару вважається фактична його передачі покупцю на елеваторі відповідно до акту прийому-передачі, підписаного продавцем покупцем та елеватором; складської квитанції, виданої елеватором; посвідчення якості і картки аналізу від лабораторії елеватора.
Виконання договору в березні 2007 року оформлене сторонами податковими та видатковими накладними, зазначеними вище.
Факт передачі придбаного ячменю в березні 2007 року від ТОВ «Деражня-млин», оформленої податковими накладними № 183 від 26.03.2007 року і № 199 від 28.03.2007 року, перелік яких визначених сторонами в договорі № 60 від 20 березня 2007 року, допустимими доказами не підтверджено.
При цьому судом обґрунтовано відхилено як неналежні докази реального характеру операції з придбання позивачем від ТОВ «Деражня-млин» ячменю в березні 2007 року документи щодо зберігання ячменю в березні 2007 року на Деражнянському КХП, оскільки за умовами договору факт поставки підтверджується актом приймання-передачі, складською квитанцією, карткою аналізу лабораторії; договір № 63/03-07 від 24.03.2007 року про надання послуг на відповідальне зберігання зернових культур укладений позивачем з Деражнянським КХП, рахунки від 27.03.2007 року про оплату послуг з приймання, зважування і навантаження ячменю, виписані Деражнянським КХГІ, не містять жодної вказівки щодо походження ячменю і його попереднього власника; за даними невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Деражня-млин» з питань взаємовідносин з ПМП «Перемога» (довідка від 07.06.2007 року № 4492/23-33221010) транспортування ячменю і вантажні роботи проводились за рахунок позивача.
Наведене свідчить про те, що зазначені в податкових накладних № 183 від 26.03.2007 року і № 199 від 28.03.2007 року відомості щодо придбання від ТОВ «Деражня-млин» ячменю не відповідають дійсності.
Щодо віднесення до податкового кредиту у квітні 2007 року податку на додану вартість у загальній сумі 92381,0 грн. по операціях з придбання траспортно-експедиційних послуг від ТОВ «ТЕХТ Транско», ячменю від ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» і ріпаку від ПП «Калинський ключ» - колегією суддів ураховано наступне.
Згідно з договором доручення № 1303-п 01 від 13 березня 2007 року ТОВ «ТЕП Транско» (повірений) взяло на себе зобов'язання від імені та за рахунок довірителя організовувати транспортно-експедиційні послуги по перевезенню зернових та олійних культур позивача залізничним транспортом та виконання інших дій, необхідних для здійснення доручення до даному договору, узгоджених з позивачем (п. 1.1 .договору). Пунктом 4.3 договору визначено, що вартість експедирування та розмір винагороди повіреного узгоджується в додатках (доповненнях) до цього договору. Згідно з п. 2.2 договору довіритель (позивач) зобов'язаний подати заявку про перевезення із зазначенням найменування та кількості вантажу, строків навантаження та найменування станції відправника: видати доручення, листи-клопотання на здійснення юридичних дій, тощо. При цьому робота передбачена договором виконується поетапно відповідно до заявок позивача (п. 4.5 договору). Зобов'язання повіреного визнаються виконаними по факту приймання вантажу до перевезення «Укрзалізницею», що підтверджується квитанцією про приймання вантажу (залізничною накладною).
Виконання зобов'язань по зазначеному договору доручення оформлене ТОВ «ТЕП Транско» податковими накладними № 316 від 06.04.207 року на суму 28906,98 грн., в тому числі ПДВ на суму 4817,83 грн.(транспортно-експедиційні послуги по ст. Умань), № 317 від 06.04.207 року на суму 1750,02 грн., в тому числі ПДВ на суму 291,67 грн. (винагорода повіреного) і № 318 від 06.04.2007 року на суму 30690,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 5115,00 грн. (витрати залізниці). Отримавши зазначені вище податкові накладні та оплативши їх, позивач відніс податок на додану вартість, сплачений в ціні цих послуг, в загальній сумі 10224,00 грн. до податкового кредиту в квітні 2007 року.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що податкові накладні №№ 316, 317, 318 від 06.04.207 року не є достатньою підставою віднесення вказаних в них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки зі змісту податкової накладної № 316 від 06.04.207 року на суму 28906,98 грн. неможливо встановити зміст транспортно-експедиційних послуг по станції Умань, необхідність цих послуг для позивача, вид та обсяги товару, який підлягав транспортуванню, власника товару, який транспортувався тощо; зі змісту податкової накладної № 317 від 06.04.207 року на суму 1750,02 грн. неможливо встановити, за виконання яких доручень та заявок позивача виплачена винагорода повіреного; зі змісту податкової накладної № 318 від 06.04.2007 року на суму 30690,00 грн. неможливо встановити вид витрат залізниці, зміст операцій, по яких здійснені ці витрати, зв'язок цих витрат з господарською діяльністю позивача.
Крім того, відсутні складені сторонами первинні документи, які би відповідали вимогам ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та свідчили про виконання ТОВ «ТЕП Транско» транспортно-експедиційних послуг по перевезенню зернових та олійних культур позивача в його інтересах та відповідно до заявок позивача залізничним транспортом, в тому числі залізничних накладних про передачу ТОВ «ТЕП Транско» зернових культур для перевезення на Укрзалізницю.
Правильно враховано судом й те, що згідно з інформаційною довідкою ДІЛ-в Черкаському районі Черкаської області № 1044/23-032 від 27.09.2007 року за результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ «ТЕП Транско» останнє здійснювало виключно зовнішньоекономічну діяльність з оптової торгівлі зерном і не здійснювало будь-якої діяльності з перевезення вантажів, транспортного обслуговування вантажів, а також з надання інших послуг, в тому числі і за договорами доручення.
При цьому судом обґрунтовано відхилено як неналежні докази факту отримання позивачем транспортно-експедиційних послуг від ТОВ «ТЕП Транско» надані позивачем рахунки на оплату робіт з приймання ячменю та кукурудзи, навантаження ячменю та кукурудзи на автомашини, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт з ячменю, навантаження ячменю на автомашини, виписані ДП ДАК «Хліб України» «Уманський елеватор», та платіжні доручення про оплату позивачем цих робіт та послуг на розрахунковий рахунок ДП ДАК «Хліб України» «Уманський елеватор», договір № 28 від 26.02.2007 року про надання послуг по зберіганню зернових, олійних культур та кукурудзи суд вважає неналежними доказами факту отримання позивачем транспортно-експедиційних послуг від ТОВ «ТЕП Транско», оскільки такі не містять інформації щодо участі останнього, як повіреного, у здійсненні цих операцій від імені позивача.
Не заслуговують на увагу й накладні, податкові накладні, виписані ПСП «Мрія» та ТОВ «Дубова» на придбання кукурудзи, так як вказані документи свідчать лише про здійснення операцій з придбання позивачем зернових від вказаних контрагентів і не містять інформації щодо відносин позивача з ТОВ «ТЕП Транско» щодо надання транспортно-експедиційних послуг.
Отже, висновок відповідача та суду першої інстанції про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту податок на додану вартість по господарській операції з ТОВ «ТЕП Транско» з надання транспортно-експедиційних послуг є правильним.
Також установлено, що у квітні 2007 року до податкового кредиту з податку на додану вартість позивач відніс також податок на додану вартість в сумі 52157,00 грн. по операції з придбання від ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» ячменю.
Згідно з договором № ДК7-000085 від 19.04.2007 року ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» зобов'язалось продати позивачеві ячмінь у кількості 453537,00 кг на суму 312940,54 грн. (п. 1.1. договору). Згідно до п. 1.4 договору на момент здачі зерна згідно акту виконаних робіт з продавця стягуються вартість робіт з розвантаження зерна, його сушки, перевантаження, подачі та збирання вагонів та інші послуги. Пунктом 1.5 договору визначено, що товар переоформляється на покупця після доведення його до круп'яних позицій. Проте ні зазначеним договором, ні додатковими угодами (або іншим чином) сторонами не визначене місце продажу (передачі) товару та обов'язки сторін щодо його транспортування.
Виконання договору № ДК7-000085 від 19.04.2007 року оформлене сторонами накладною № РН-0000096 від 20.04.2007 року на відпуск товарно-матеріальних цінностей та податковою накладною № 52 від 19.04.2007 року на суму 312940,54 грн., в тому числі ПДВ на суму 52156,76 грн., а оплата послуг здійснена відповідно до платіжного доручення № 208 від 19.04.2007 року.
Із цих документів слідує, що підставою оформлення накладної № РН-0000096 від 20.04.2007 року є договір № 85 від 18.04.2007 року, податкової накладної № 52 від 19.04.2007 року - договір давальця Д67-000101, а підставою оплати - рахунок №0068 від 18.04.2007 року.
Ураховуючи встановлені невиїзною документальною перевіркою ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» з питань правовідносин з ПМП «Перемога», результати якої оформлені довідкою ДПІ в місті Хмельницькому №4273/23-3/00952404 від 30.07.2007 року обставини, зокрема, що навантаження та транспортування ячменю від продавця здійснювалось позивачем, судом обґрунтовано відхилено пояснення представника позивача про те, що приймання-передача придбаного від ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів» ячменю здійснювалась на ВАТ «Красилівське підприємство хлібопродуктів».
Судом обґрунтовано відхилено як неналежні докази здійснення операції з придбання позивачем ячменю від ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів», оформленої накладною № РН-0000096 від 20.04.2007 року і податковою накладною № 52 від 19.04.2007 року, надані позивачем податкова накладна № 419 від 23.04.2007 року про надання послуг із зберігання ячменю, рахунки від 23 квітня 2007 року на оплату послуг із навантаження ячменю, виписані ВАТ «Красилівське підприємство хлібопродуктів», з огляду на відсутність будь-яких фактичних даних, які би свідчили про те, що місцем продажу ячменю є ВАТ «Красилівське підприємство хлібопродуктів».
Крім того, вказані документи містять суперечливі відомості щодо виду товару (відповідно до п. 1.5 договору № ДК7-000085 від 19.04.2007 року предметом продажу є крупа ячменю, а відповідно до податкової накладної та накладної - ячмінь), місця його поставки, яке в договорі не вказане (ВАТ «Красилівське підприємство хлібопродуктів» чи ТОВ «Хмельницький комбінат хлібопродуктів»), обов'язків щодо транспортування товару та місця його зберігання тощо.
Таким чином, колегія суддів погоджується з безпідставністю віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у цих правовідносинах.
У квітні 2007 року позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість також віднесено податок на додану вартість в сумі 30000,00 грн. по операції з придбання ріпаку від ПП «Калинський ключ» відповідно до податкових накладних № 40/1 від 24.04.2007 року на загальну суму 30000,0 грн., в тому числі ПДВ в сумі 5000,00 грн. і № 40/2 від 25.04.2007 року на загальну суму 150000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 25000,00 грн.
В липні 2007 року ПП «Калинський ключ» платіжним дорученням № 128 від 13.07.2007 року на загальну суму 161000,00 грн. частково повернуло позивачеві отримані кошти та видало розрахунки № 1 і № 2 від 13.07.2007 року коригування кількісних і вартісних показників до податкових декларацій № 40/1 - від 24.04.2007 року і № 40/2 від 25.04.2007 року.
На підтвердження дійсних намірів сторін щодо купівлі-продажу ріпаку, в тому числі щодо попередньої оплати товару та її розміру, позивач не надав жодного документу, за винятком вказаних податкових накладних, а відтак вказані в них відомості суд вважає недостовірними.
Судом першої інстанції правильно враховано, що відсутність господарських відносин між позивачем та ПП «Калинський ключ» підтверджується також довідкою № 994.234.33409788 від 20.05.2008 року по результати невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «Калинський ключ», проведеної Кам'янець-Подільською ОДПІ.
Беручи до уваги відсутність будь-яких документів, складених позивачем та ПП «Калинський ключ», які б свідчили про досягнення домовленості щодо купівлі-продажу ріпаку в квітні 2007 року, колегія суддів погоджується, що податкові накладні № 40/1 від 24.04.2007 року та № 40/2 від 25.04.2007 року виписані ПП «Калинський ключ» безпідставно, а відтак не могли слугувати підставою для включення позивачем вказаних в них сум податку на додану вартість до податкового кредиту квітня 2007 року.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.
Положеннями пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Отже, законодавством передбачено, що платник податку - покупець має право зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного товару, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав від продавця товару.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості яро господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що договором є домовленість двох спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майко (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За змістом ст. 662 ЦК продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 ЦК є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бута переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до зазначених вище договорів купівлі-продажу зерна, місцем передачі товару є відповідні комбінати хлібопродуктів, на зберіганні яких перебувають зернові культури.
Документальне підтвердження факту передачі придбаного позивачем товару (ячменю, кукурудзи) від його продавця, що вказувало би на місце продажу товару і місце його зберігання, відсутнє.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зберігання зерна підтверджується подвійним складським свідоцтвом, простим складським свідоцтвом і складською квитанцією, які виписуються зерновим складом після передачі зерна на зберігання.
Згідно з п. 24 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа
Досліджені в судовому засіданні докази (договори, накладні, податкові накладні та ін.) в сукупності з відсутністю доказів щодо реального характеру здійснення господарських операцій з придбання позивачем зернових культур свідчать про те, що податкові накладні, які слугували підставою для віднесення вказаних в них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, містять недостовірну інформацію щодо придбання позивачем вказаного товару.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наявність у позивача податкових накладних та накладних на передачу товару, виписаних контрагентами, не є достатніми підставами для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки наведені в них відомості не підтверджуються дослідженими в судовому засіданні первинними документами.
З урахуванням наведеного висновки відповідача щодо безтоварного характеру господарських операцій з придбання зернових культур та безпідставного віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 288357,00 грн. є правомірними, тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001162302/0/10756 від 17.12.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень і травень 2007 року на загальну суму 288187,00 грн. задоволенню не підлягають.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000932302/1/9242 від 28.10.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року на загальну суму 217727,00 грн. - таке прийняте відповідачем на підставі акту № 9157/23-3/21345281 від 26.09.2008 року про результати виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку по декларації за червень 2008 року.
Зазначене податкове повідомлення-рішення № 0000932302/1/9242 від 28.10.2008 року грунтується на викладених в акті позапланової виїзної перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 і пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2008 року на суму 217727,00 грн. у зв'язку з віднесенням до податкового кредиту травня 2008 року податку на до дану вартість по операціях з придбання від ТОВ «Укрпродторг», ПП ОСОБА_3, ТОВ «Згар» кукурудзи та ячменю, і від ДТГО «Південно-Західна залізниця» послуг з залізничних перевезень вантажів, які фактично не здійснювались.
Згідно з договором № 11 від 12 травня 2008 року ТОВ «Укпродторг» зобов'язалось продати позивачеві кукурудзу урожаю 2007 року на складі Старокостянтинівського комбікормового заводу (п. 1.1 договору) в кількості 227,815 тонн (п. 1.2 договору) загальною вартістю 267046,90 грн. (п. 1.4 договору) в термін до 31 травня 2008 року (п. 2.2 договору). За змістом п. 2.1 договору продавець переоформляє товар по заліковій вазі на складі Старокостянтинівського комбікормового заводу згідно складської квитанції на облікову картку покупця. Поставка товару та перехід права власності на товар відбувається з моменту переоформлення товару згідно до складської квитанції.
Виконуючи умови цього договору, ТОВ «Укпродторг» відповідно до видаткової накладної № УП-0000063 від 22 травня 2008 року і податкової накладної № 65 від 22.05.2008 року на загальну суму 287046,90 грн., в тому числі ПДВ в сумі 47841,15 грн., реалізувало позивачеві кукурудзу у обсязі 227,815 тонн.
Факт передачі товару від ТОВ «Укпродторг» на складі Старокостянтинівського комбікормового заводу, підтверджується дослідженими в судовому засіданні договором № 11 від 12 травня 2008 року, видатковою накладною № УП-0000063 від 22 травня 2008 року, податковою накладною № 65 від 22.05.2008 року, копією листа ТОВ «Укпродторг» № 30 від 21 травня 2008 року, копією довіреності ТОВ «Укпродторг» № 428181 від 21 травня 2008 року, відповіддю Старокостянтинівського комбікормового заводу на запит суду, дослідженою в судовому засіданні суду першої інстанції довідкою ДПІ в місті Хмельницькому № 9278/23-3/31536722 від 30.09.2008 року про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Укпродторг» з питань взаємовідносин з МПМ «Перемога» та письмовими поясненнями ТОВ «Укпродторг» № 1 від 10.08.2008 року, надісланими на запит суду .
У подальшому позивач уклав із Старокостянтинівським комбікормовим заводом договір № 4 від 22.05.2008 року про приймання, очистку, усушку, зберігання та відвантаження зерна.
Отже, наявність документального підтвердження укладення та виконання договору свідчить про правомірність віднесення сплаченої у ціні товару суми ПДВ до складу податкового кредиту.
Також установлено, у травні 2008 року позивач відніс до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 35361,00 грн. по операції з придбання кукурудзи від ПП ОСОБА_3
Згідно з договором № 1 від 20 травня 2008 року ПП ОСОБА_3 зобов'язався продати позивачеві кукурудзу в кількості 168385 кг загальною вартістю 212165,10 грн. (п. 1.5 договору) в термін до 31 травня 2008 року. За змістом п. 2.1 товар повинен бути поставлений покупцю на умовах зміни власника зерна, зданого на ТОВ «Комбікормовий завод» м. Старокостянтинів протягом одного дня з моменту оформлення документів. Згідно з п. 2.2. договору передача товару у власність покупця здійснюється продавцем після проведення 100% попередньої оплати протягом одного дня з моменту підписання Даного договору.
На виконання цього договору, отримавши рахунок № 18 від 20.05.2008 року на плату кукурудзи в кількості 168385 кг, позивач платіжним дорученням № 142 від 20 травня 2008 року здійснив попередню оплату вартості товару, що підлягає поставці.
Після отримання коштів ПП ОСОБА_3 на складі ТОВ «Комбікормовий завод» м. Старокостянтинів передав у власність позивача кукурудзу в кількості 168385 кг на умовах зміни власника, що підтверджується податковою накладною № 7 від 22 травня 2008 року на загальну суму 212165,10 грн., в тому числі ПДВ в сумі 35360,85 грн., та накладною № 7 від 22.05.2008 року.
Факт передачі товару від ПП ОСОБА_3 на складі ТОВ «Комбікормовий завод» м. Старокостянтинів, підтверджується дослідженими в судовому засіданні договором ТОВ «Комбікормовий завод» м. Старокостянтинів, податковою накладною № 7 від 22 травня 2008 року, накладною № 7 від 22.05.2008 року, копією заявки ПП ОСОБА_3 від 21 травня 2008 року про переоформлення кукурудзи, копією довіреності, виданої ПП ОСОБА_3 № 443285 від 21 травня 2008 року та відповіддю Старокостянтинівського комбікормового заводу № 72 від 18.09.2009 року на запит суду .
Придбавши на складі Старокостянтинівського комбікормового заводу від ПП ОСОБА_3 кукурудзу в кількості 168365 кг, позивач уклав з Старокостянтинівським комбікормовим заводом договір № 4 від 22.05.2008 року про приймання, очистку, усушку, зберігання та відвантаження зерна.
Поставка кукурудзи відповідно до податкової накладної № 7 від 22 травня 2008 року, виданої ПП ОСОБА_3, підтверджується також дослідженою в судовому засіданні довідкою ДПІ в місті Хмельницькому № 9340/23-3/НОМЕР_1 від 02.09.2008 року про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ПП ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з позивачем та письмовими поясненнями ПП ОСОБА_3 на запит суду, зареєстрованими судом за № 5907 від 07.08.2009 року, та копією картонки аналізу зерна № 65 від 18 квітня 2008 року.
Отримавши від постачальника кукурудзи (ПП ОСОБА_3) податкову накладну №7 від 22 травня 2008 року, яка підтверджує факт поставки товару та оплативши придбаний товар, позивач правомірно відніс до податкового кредиту травня податок на додану вартість, сплачений в ціні товару.
Поставка у травні 2008 року кукурудзи від ТОВ «Укрпродторг» і ПП ОСОБА_3, яка відбулась на складі ТОВ «Комбікормовий завод», підтверджується також дослідженим в судовому засіданні рахунком від 22 травня 2008 року на погрузку кукурудзи в кількості 396,20 тонн, актом здачі-приймання робіт із зважування кукурудзи на вагонних вагах від 22 травня 2008 року, актом здачі-приймання робіт з погрузки кукурудзи в вагон від 22 травня 2008 року, виписаних ТОВ «Комбікормовний завод».
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість'' податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Підпунктом 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" установлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання кошт» з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Отже, платник податку - покупець має право зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.
Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97).
Згідно з пп. 7.4.5 п.7.5. ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
За змістом п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку; інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.
Давши оцінку наявним у справі доказам, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наявні у позивача податкові накладні, які оформлені продавцями товару ТОВ «Укрпродторг» і ПП ОСОБА_3 з дотриманням вимог закону, є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки викладені в них відомості є достовірними. При цьому поставки кукурудзи в травні 2008 року підтверджується матеріалами справи.
Отже, висновки відповідача щодо відсутності реального здійснення операцій з поставки кукурудзи в травні 2008 року від ТОВ «Укрпродторг» і ПП ОСОБА_3 та, як наслідок, безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту податку на додану вартість у травні 2008 року у сумі 12256,00 грн. по операціях з придбання послуг, у зв'язку з тим, що такі, на думку відповідача, не пов'язані з господарською діяльністю позивача, є необгрунтованими.
Крім того, установлено, віднесення позивачем у травні 2009 року до складу податкового кредиту з ПДВ податок на додану вартість на загальну суму 12256,00 грн. по операціях з придбання послуг з ватри від ДП «Вінниця трансприлад» на загальну суму 1225,80 грн., в тому числі ПДВ в сумі 204,30 грн., послуг з інспектування зерна від Хмельницької обласної хлібної інспекції на суму 617,60 грн., в тому числі ПДВ в сумі 102,00 грн., послуг по сертифікації товару Хмельницької торгово-промислової палати на загальну суму 952,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 160,00 грн., послуг з декларування ВМД ТОВ «Агрос-КНК» на суму 420,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 70,00 грн. та послуг ДТГО Південно-західної залізниці з залізничного перевезення вантажу на загальну суму 70000,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі і 1666,67 грн.
Реальність надання зазначених вище послуг підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, податковими та видатковими накладними, актами приймання-здачі виконаних робіт, рахунками на оплату робіт та послуг, вантажно-митними деклараціями.
Господарська діяльність, згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України ''Про оподаткування прибутку підприємств" - будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Досліджені судом докази, зокрема акт про результати виїзної позапланової перевірки позивача № 9157/23-3/21345281 від 26.09.2008 року, зовнішньоекономічні контракти, вантажні митні декларації свідчать, що в травні 2008 року основним видом діяльності позивача була оптова торгівля зерновими культурами (ячмінь пивоварний, кукурудза) за межі та на території України. При цьому, за даними перевірки, дохід позивача від реалізації зернових культур у травні-червні 2008 року склав 100% валового доходу.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам. Якість експортного зерна та продуктів його переробки може відповідати вимогам, що зафіксовані сторонами в експортному контракті. Експортно-імпортні операції із зерном та продуктами його переробки, крім хлібобулочних і макаронних виробів, проводяться за наявності сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, який видається на платній основі територіальними органами спеціально уповноваженого державного органу у сфері державного контролю за якістю зерна та продуктів його переробки у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, здійснення експортних операцій із зерном не можливе без його сертифікації.
Таким чином, всі зазначені вище послуги, пов'язані з господарською діяльністю позивача, основним та єдиним видом якої в травні 2008 року була оптова торгівля зерновими культурами за межі митної території України.
Дослідивши акт про результати виїзної позапланової перевірки позивача № 9157/23-3/21345281 від 26.09.2008 року, який слугував підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення № 00009332302/1/9242 від 28.10.2008 року, судом першої інстанції правильно зазначено про недоведеність відповідачем відсутності зв'язку отриманих позивачем послуг з його господарською діяльністю.
Тому, з урахуванням положень пп. 7.4.5 п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів вважає правомірним віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні отриманих послуг їх виконавцям на підставі належним чином оформлених податкових накладних.
Наведене свідчить про безпідставність зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року в сумі 95459,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням № 00009332302/1/9242 від 28.10.2008 року.
За договором купівлі-продажу № 320/05708 від 20 травня 2008 року ТОВ «Згар» зобов'язалось продати позивачеві ячмінь врожаю 2007 року в кількості 500 тонн на загальну суму 616666,67 грн. на умовах франко-елеватор. За змістом п. 6 цього договору подавець зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з моменту підписання даного договору виконати передачу права власності та переоформлення товару на елеваторі. Переоформлення товару на елеваторі здійснюється виключно з особового рахунку (картонки) продавця на особовий рахунок (картонку) покупця та доводиться оригіналом складської квитанції. Місце передачі товару, на якому саме елеваторі здійснюватиметься його передача сторонами у договорі не зазначено.
Виконання договору оформлене сторонами рахунком № 23/05 від 23 травня 2008 року, видатковою накладною ЗРН-100164 від 27 травня 2008 року та податковою накладною № 80 від 27.08.2008 року на загальну суму 733607,38 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 122267,90 грн.
Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено як неналежні докази зберігання ячменю на ТОВ «Котюжани зерно» та правильно зазначено про те, що фактично позивачем не було придбано у ТОВ «Згар» ячмінь у травні 2008 року, оскільки за умовами договору купівлі-продажу факт поставки підтверджується актом приймання-передачі, складською квитанцією; договір № 116 від 06.03.2008 року про надання послуг на зберігання зернових культур укладений позивачем ТОВ «Котюжани зерно» укладений строком до 01.05.2008 року, в той час як операція з придання ячменю оформлена 27.05.2008 року; акти приймання-передачі ячменю від ТОВ «Згар», акти приймання виконаних робіт із зберігання ячменю на ТОВ «Котюжани зерно», рахунок на оплату послуг - із зберігання ячменю ТОВ «Котюжани зерно», оформлені сторонами в березні-квітні 2008 року, містять суперечливу інформацію щодо обсягів ячменю; на запит суду першої інстанції у відповіді №19 від 23.09.2009 року ТОВ «Котюжани зерно» не надіслало жодного документа, який би свідчив про переоформлення ячменю з ТОВ «Згар» на позивача і передачі позивачем на зберігання зерна в травні 2008 року та одночасно зазначило, що переоформлення зерна 27.05.2008 року не відбувалось.
Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано погодився з висновками відповідача про безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ в травні 2008 року в сумі 122267,90 грн. по операції з придбання ячменю від ТОВ «Згар».
На підставі акту № 9702/23-3/21345281 від 14.10.2008 року про результати виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в липні 2008 року за даними платника, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001012302/0/9102 від 24.10.2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року на загальну суму 19419,00 грн.
Підставою для прийняття цього податкового повідомлення-рішення послужив висновок відповідача про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищенням суми бюджетного відшкодування за липень 2008 року на 19419,00 грн., який, у свою чергу, ґрунтується на даних акта, складеного за результатами виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку по декларації за червень 2008 року № 9157/23-3/21345281 від 26.09.2008 року. В останньому встановлено безпідставне віднесення по податкового кредиту з ПДВ в червні 2008 року податку на додану вартість по операціях з придбання від ТОВ «Комбікормовий завод» м. Старокостянтинів, ЗАТ «Котюжани зерно», ФГ «Явір» і ДТГО «Південно-західна залізниця» товару та послуг, які фактично не здійснювались.
При цьому установлено, що в червні 2008 року позивачем віднесено до податкового кредиту з ПДВ податок на додану вартість сумі 4985,00 грн., в тому числі в сумі 1091,00 грн. по податковій накладній за березень 2008 року, унаслідок операції з придбання від ЗАТ «Котюжани зерно» послуг із зберігання та відвантаження зерна».
За договором про надання послуг № 116 від 06 березня 2008 року ЗАТ «Котюжани зерно» зобов'язалось надати позивачеві послуги із зберігання зернових, зернобобових та олійних культур строком до 01.05.2008 року.
Згідно з договором № 19 від 28 травня 2008 року, укладеного строком до 10.06.2008 року, ЗАТ «Котюжани зерно» зобов'язалось виконувати роботи по зважуванню вантажів позивача на власній тензометричній вагонній вазі ВВТ-150.
Надання послуг підтверджується податковими накладними № 35 від 31.03.2008 року, № 13 від 06.06.2008 року, № 12 від 02.06.2008 року, актом здачі-приймання виконаних робіт № 173 від 31.03.2008 року щодо зберігання зерна ячменю, актом здачі-приймання виконаних робіт № 267 від 06.06.2008 року щодо зберігання і відвантаження зерна, актом здачі-приймання виконаних робіт № 268 від 06.06.2008 року щодо зважування вагонів.
Надання ЗАТ «Котюжани зерно» послуг із збереження та відвантаження зерна в березні 2008 року підтверджений також актами приймання-передачі ячменю від 06.03.2008 року, підписаними позивачем, ТОВ «Згар» та ЗАТ «Котюжани зерно», актом про приймання робіт із зберігання ячменю за період з 06.03.2008 року по 06.03.2008 року та з 07.03.2008 року по 31.03.2008 року, підписаним позивачем та ЗАТ «Котюжани зерно», рахунком на оплату послуг із збереження зерна ячменю № 68 від 01.04.2008 року та договором № 116 від 06 березня 2008 року, копіями складських квитанцій на ячмінь 3 класу № 2144 від 06 березня 2008 року, № 2143 від 06 березня 2008 року на ячмінь 1 класу і № 2145 від 07 березня 2008 року на ячмінь 3 класу.
Надання ЗАТ «Котюжани зерно» послуг із збереження та відвантаження зерна в червні 2008 року підтверджується також дослідженими в судовому засіданні відповіддю ЗАТ «Котюжани зерно» № 19 від 23.09.2009 року за запит суду першої інстанції, копіями складських квитанцій № 2166 від 03 червня 2008 року на зберігання ячменю 1 класу і № 2165 від 03 червня 2008 року на зберігання ячменю 3 класу, актом № 267 від 06.06.2008 року здачі-приймання робіт із відвантаження ячменю та зберігання ячменю, актом приймання-передачі ячменю від 03.06.2008 року, підписаним позивачем, ФГ «Явір» та ЗАТ «Котюжани зерно»
Надання ЗАТ «Котюжани зерно» послуг із зберігання та відвантаження ячменю в березні та травні 2008 року» підтверджується також довідкою Мурованокуриловецького відділення Барської МДПІ № 198-23/02 від 05.02.2009 року про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Котюжани зерно» з питань правових відносин з позивачем, довідкою Мурованокуриловецького відділення Барської МДПІ № 1977-23/02 від 30.09.2008 року про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Котюжани зерно» з питань правових відносин з позивачем.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність формування податковий кредит з ПДВ по операції з придбання від ЗАТ «Котюжани зерно» послуг із зберігання та відвантаження зернових в березні та червні 2008 року.
Установлено, що у червні 2008 року позивач відніс до податкового кредиту з ПДВ податок на додану вартість в сумі 3733,00 грн. по операції з придбання від ФГ «Явір» ячменю.
Відповідно до усного договору ФГ «Явір» на умовах франко-склад - ЗАТ «Котюжани зерно» передав у власність позивача ячмінь з класу в загальній кількості 17,23 тонн, який на момент продажу перебував на зберіганні ЗАТ «Котюжани зерно». Передача товару оформлена сторонами накладною № 002 від 04.06.2008 року і податковою накладною № 5 від 04.06.2008 року на загальну суму 22399,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3733,17 грн.
Передача ячменю в кількості 17,23 тонн від ФГ «Згар» до позивача на складі ЗАТ «Котюжани зерно» підтверджується також дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема актами приймання передачі товару від 03.06.2008 року, підписаними позивачем, ФГ «Явір» та ЗАТ «Котюжани зерно», складськими квитанціями на зерно № 2166 від 03 червня 2008 року та № 2165 від 03 червня 2008 року про переоформлення зерна ячменю в загальному обсязі 17,23 тонн з ФГ «Явір» на позивача, відповіддю на запит суду ЗАТ «Котюжани зерно» № 19 від 23.09.2009 року, довідкою Могилів-Подільської ОДПІ № 15914/23-105 від 26.11.2008 року про результати виїзної документальної позапланової перевірки ФГ «Явір» з питань правових відносин ПМП «Перемога», відповіддю на запис суду ФГ «Явір» № 59 від 03.08.2009 року, прибутковим касовим ордером №4 від 04.06.2008 року.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 3733,17 грн. у червні 2008 року.
Також установлено, що у червні 2008 року позивач також відніс до податкового кредиту з ПДВ податок на додану вартість в сумі 1515,00 грн. по операції з надання послуг з погрузки зерна у вагон, наданих ТОВ «Комбікормовий завод».
Згідно з договором про приймання, очистку, усушку, зберігання та відвантаження зерна від 22.05.2008 року ТОВ «Комбікормовий завод» зобов'язалось надавати позивачеві послуги по прийманню, переоформленню, сушці, очистці, зберіганню і відпуску зерна та насіння олійних культур (п.1.1. договору). За змістом п. 2.1 договору ТОВ «Комбікормовий завод» зобов'язане від грузити сільськогосподарську продукцію уповноваженій особі позивача.
На підставі наявних у справі матеріалів судом першої інстанції правильно встановлено, що станом на 22 травня 2008 року на зберіганні у ТОВ «Комбікормовий завод» перебувала кукурудза в загальній кількості 396,20 тонн, придбана позивачем в травні 2008 року у ПП ОСОБА_3 та ТОВ «Укрпродторг».
Надання послуг з погрузки зазначеного вище зерна кукурудзи в кількості 396,20 тонн у вагон підтверджується рахунком № СФ-0000247 від 22 травня 2008 року на загальну суму 9095,17 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1515,00 грн., актом № 0У-0000037 від 22 травня 2008 року здачі-приймання робіт з погрузки кукурудзи в вагон, довідкою Старокостянтинівської ОДПІ №/23-00686960 від 05.02.2009 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «комбікормовий завод» з питань правових відносин з позивачем.
Наведене свідчить про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операції з оплати робіт з погрузки кукурудзи від ТОВ «Комбікормовий завод».
Установлено,що у червні 2008 року позивачем віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 8333,00 грн. по операції з придбання від ДТГО «Південно-західна залізниця» послуг з залізничних перевезень.
Надання послуг із залізничних перевезень вантажів підтверджується зовніщньоекономічними контактами, укладеними позивачем в березні-травні 2008 року, вантажними митними деклараціями за травень-червень 2007 року.
Наведене свідчить про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операції з оплати послуг із залізничних перевезень вантажу.
Давши оцінку акту виїзної позапланової перевірки від 17 жовтня 2008 року, судом правильно зазначено, що його висновки ґрунтуються на даних акта виїзної позапланової перевірки від 26 вересня 2008 року про результати, який не містить посилання на первинні документи позивача, які досліджувались в ході перевірки.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції у тому, що висновки такого акта є необгрунтованими, тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення № 0001012302/0/9102 від 24.10.2008 року та № 00009332302/1/9242 від 28.10.2008 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008 року в сумі 95459,00 грн. є незаконними.
Правильність і повнота встановлених судом першої інстанції обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального права при додержанні процесуальних правових норм є підставою для залишення постанови суду без змін.
Викладені у скаргах доводи сторін не знайшли свого підтвердження, тому не впливають на зроблені судом першої інстанції висновки.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205 ч. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому та Приватного малого підприємства «Перемога» залишити без задоволення, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року у справі № 2-а-3432/09 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: В.В. Гуляк
І.В. Глушко
Повний текст рішення виготовлено 30.08.2011 року.