"04" жовтня 2011 р.Справа № 5016/1617/2011(3/113)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 509 від 05.09.2011 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, О.Л. Воронюка замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Л.В. Поліщук)
(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 524 від 09.09.2011 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Л.В. Поліщук замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.С. Петрова)
при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1. (довіреність № 2 від 05.01.2011 року);
ОСОБА_2. (довіреність № 18/1-1-10/782 від 06.05.2011 року)
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто”
на рішення господарського суду Миколаївської області від „07” липня 2011 року
по справі № 5016/1617/2011(3/113)
за позовом Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто”, м. Київ
до Державного підприємства „Спеціалізований морський порт „Октябрьск”, м. Миколаїв
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного підприємства „Захід”, м. Миколаїв
про стягнення 2 453,10 грн.
26.05.2011 року Відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія” „Дженералі Гарант” (далі по тексту -позивач) звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Державного підприємства Спеціалізований морський порт „Октябрьск” (далі по тексту -відповідач) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Приватного підприємства „Захід” (далі по тексту -3-тя особа) про стягнення 2 453,10 грн. Також позивач просив стягнути на його користь з відповідача витрати по сплаті державного мита (102 грн.) та витрати на ІТЗ судового процесу (236 грн.).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.05.2009 року під час розвантаження судна „Anita” сталося пошкодження вантажу -скла в дерев'яних пакетах. Вантаж ПП „Захід” було застраховано ВАТ „УСК „Дженералі Гарант”, згідно генерального договору страхування вантажів № 0031524 від 23.07.2008 року на умовах Правил добровільного страхування вантажу та багажу № 109.
05.05.2009 року ПП „Захід” повідомило про пошкодження вантажу під час розвантаження робітниками відповідача. 05.05.2009 року було складено Акт про обставини пошкодження. Висновком Торгово-промислової палати Миколаївської області № 120-734 від 06.05.2009 року був визначений розмір збитку ПП „Захід” в сумі 4 453,10 грн. Страховим Актом № 77942 від 12.05.2009 року пошкодження вантажу визнано страховою подією та позивачем сплачено страхове відшкодування ПП „Захід” в сумі 2 453,10 грн., яку відповідач у відповідності до вимог статей 993, 1172 ЦК України та статті 27 Закону України від 07.03.1996 року № 85/96-ВР „Про страхування” має відшкодувати позивачу в порядку зворотної вимоги.
30.06.2011 року позивач звернувся до господарського суду з заявою в якій просив замінити позивача по справі ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” на правонаступника Публічне акціонерне товариство „Українська страхова компанія „Гарант-Авто”, в зв'язку з перейменуванням компанії.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.06.2011 року замінено ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” його правонаступником ПАТ „УСК „Гарант-Авто”.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 року по справі № 5016/1617/2011(3/113) (суддя Смородінова О.Г.) в задоволенні позовних вимог ПАТ „УСК „Гарант-Авто” відмовлено. Такий висновок суду мотивований тим, що генеральним договором страхування вантажів № 0031524 від 22.07.2008 року не передбачені страхові виплати при псуванні вантажу на судні. Позивач не довів вину відповідача про пошкодження вантажу у відповідності до вимог статті 993 ЦК України.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ПАТ „УСК „Гарант-Авто” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а саме стягнути з ДП Спеціалізований морський порт „Октябрьск” на користь ПАТ „УСК „Гарант-Авто” 2 453,10 грн. та всі судові витрати по справі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що суд не звернув увагу на причину пошкодження вантажу, яка зафіксована в Страховому акті № 77942, згідно якого основною причиною події є порушення правил розвантажування скляних виробів.
За твердженням скаржника, господарський суд не врахував, що Генеральний акт, підтверджує лише вивантаження скла в кількості 1 500 пакетів, але в ньому не зазначено стан самого скла „Ціле воно чи пошкоджено” на момент вивантаження. Адже акт складений на підтвердження того, що вантаж прибув неушкодженим в порт і був ушкоджений вже під час розвантаження, що підтверджується Актом про пошкодження від 05.05.2009 року, який до речі був складений відповідачем.
За таких обставин, як було вище зазначено, скаржник вважає, що господарський суд прийняв рішення, яке не відповідає матеріалам справи та підлягає скасуванню.
ДП СМП „Октябрьск” надало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому та його представники в судових засіданнях просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін, вважаючи його обгрунтованим, відповідаючим нормам матеріального та процесуального права.
Третя особа відзив на апеляційну скаргу до суду не надала та її представник в судове засідання 04.10.2011 року не з'явився без поважних причин, будь-яких клопотань до суду не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення б/н від 21.09.2011 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.
Представник позивача в судове засідання 04.10.2011 року також не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить поштове повідомлення б/н від 20.09.2011 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу і за його відсутністю.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу і відзив на неї, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2008 року між ПП „Захід” (Покупець) та „Trakya Glass Bulgaria EAD” (Продавець) укладений контракт на продаж, згідно умов якого Продавець зобов'язаний продати, а Покупець купити та прийняти на умовах FOB Varna, у відповідності з правилами Інкотермс 2000, товари (різного виду скла). Датою вступу Контракту в силу рахується дата, первісно написана вище, та він залишається у повної силі до 31.12.2009 року. У розділі кількість, якість та пакування товарів сторони передбачили, що товари повинні бути упаковані в дерев'яні ящики, зберігаючи безпеку товару протягом завантаження у контейнер та транспортування, та відповідати застосованим Європейським стандартам для вантажного перевезення (а.с.120-125).
22.07.2008 року між ВАТ УСК „Дженералі Гарант” (Страховик) та ПП „Захід” (Страхувальник) укладений Генеральний договір страхування вантажів серії УБG №0031524 (з подальшим укладанням додаткових угод), згідно умов якого: власником вантажу виступає ПП „Захід”, експедитором -водій автотранспорту (п.п.1,2 договору), об'єкт страхування: об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням вантажем та/або багажем, надалі -вантаж, що транспортується автомобільним транспортом. Цей договір укладено на підставі Правил добровільного страхування вантажу та багажу (вантажобагажу) № 109 від 15.01.2007 року (надалі -Правила) та ліцензії АВ №299710 (п.3 договору). Пунктом 4 договору сторони передбачили, що він діє з 12 год. 00 хв. 23.07.2008 року до 22.07.2009 року. Згідно із пунктом 5 сторони домовились, що видами вантажу є скло у листах та дзеркало у листах. Запланований загальний обсяг перевезень становить 72 000 000 грн. Спосіб перевезення: бортова площадка. Транспортні засоби: автомобільний. Основні маршрути перевезень: склад м. Миколаїв, вул. Айвазовського,15 -склад покупця в межах України. Період відповідальності: період відповідальності Страховика починається з моменту початку перевезення застрахованого вантажу у пункті відправлення і закінчується у момент закінчення перевезення застрахованого вантажу у пункті призначення (п. п. 6-7,9-10 Договору).
28.04.2009 року між відповідачем та 3-тею особою було укладено договір №9, умовою якого встановлено порядок переробки імпортного вантажу, зокрема, скла листового (по прямому варіанту судно -автотранспорт). Згідно розділу 2 цього договору порт зобов'язався виконувати вивантаження вантажу із судна, завантажування його на автомобільний або другий вид транспорту згідно нарядів „Вантажовласника” та діючими правилами перевезення на відповідних видах транспорту (а.с.115-118).
05.05.2009 року ДП СМП „Октябрьск” був складений акт, з якого вбачається, що 04.05.2009 року приблизно біля 23 год. 30 хв. при вивантаженні з трюму № 3 теплоходу „Anita” скла у пакетах відбулося падіння одного з двох застромлених на гаку портального крану пакета з висоти приблизно 1,0 метру, при цьому впавший пакет був пошкоджений. Причиною падіння пакета зі склом в трюмі № 3 теплоходу „Anita” з висоти 1,0 метра та як слідство його пошкодження є обрив двох сталевих пакувальних стрічок при підйомі вантажу, цілісність яких до підйому вантажу встановити неможливо. Даний акт підписано представником СМП „Октябрьск”, капітаном теплоходу „Anita”, експедитором вантажу, представником ТПП в Миколаївської області, представником страхової компанії УСК „Дженералі Гарант” та директором МА „Інтерброкер” (а.с.22).
07.05.2009 року директор ПП „Захід” звернувся до представника позивача з заявою № 12, якою повідомив, що при вивантаженні з судна „Anita” 04.05.2009 року за результатами неправильних дій докерів СМП „Октябрьск” була розбита одна пачка скла товщиною 4 мм. формату 3,21 х 2,25 м. у кількості 28 листів. Цією же заявою директор ПП „Захід” просив виплатити йому страхове відшкодування згідно із договором УБG № 31524 від 08.09.2008 року (а.с.19). Експертним висновком №120-734 Торгово-промислової палати Миколаївської області від 06.05.2009 року (замовником якого виступило ПП „Захід”) розмір заподіяної шкоди становить 4 453,10 грн. (а.с.23).
Згідно страхового акту № 77942 від 12.05.2009 року, вказана подія була визнана страховою та визначений розмір збитку завданого об'єкту страхування, що складає 2 453,10 грн. (а.с.9)
Платіжним дорученням № 1060 від 21 травня 2009 року позивач перерахував 3-ій особі - ПП „Захід” 2 453,10 грн. страхового відшкодування, згідно полісу №13524 від 08.09.2008 року (а.с.25), що послужило підставою для звернення позивача з позовом до суду у відповідності до вимог ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України „Про страхування”.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ „УСК „Гарант-Авто” і вважає, що доводи, заперечення і вимоги ПАТ „УСК „Гарант-Авто”, викладені, як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно статі 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічні положення містяться у статті 27 Закону України „Про страхування”.
Отже, зі змісту статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України „Про страхування” випливає, що за вищенаведеними нормами до страховика переходить право на пред'явлення вимоги до винної сторони, тобто необхідною умовою положень цих статей є вина сторони, яка заподіяла шкоду.
Як було вище зазначено, 05.05.2009 року на території відповідача був складений акт, який був підписаний і позивачем по справі, з якого вбачається, що при вивантаженні з трюму № 3 теплоходу „Anita” скла в пакетах приблизно о 23.30 відбулося падіння одного з двох застромлених на гаку портального крану пакету з висоти приблизно 1 метру, при цьому впавший пакет було пошкоджено. З цього же акту вбачається, що причиною падіння пакету зі склом в трюмі № 3 теплоходу є обрив двох сталевих упакованих стрічок при підйомі вантажу, цілісність яких до підйому вантажу встановити неможливо (а.с.22).
Отже, даним актом було зафіксовано неякісне пакування вантажу, що і послужило причиною падіння пакету зі склом.
Між тим, відповідно до контракту на продаж від 20.04.2008 року за №PMYD07030, обов'язок пакування товарів було покладено на Продавця даного товару „Trakya Glass Bulgaria EAD” (а.с.120-125).
Крім того, відповідно до п.3.1.3 Інструкції про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними (затвердженою наказом Державної митної служби України від 17.09.2004 року № 678 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.10.2004 року за №1286/9885), для здійснення контролю за вивантаженням судна адміністрацією порту або іншими уповноваженими особами митному органу подаються документи (тальманська розписка тощо), які відображають результати вивантаження товарів у зону митного контролю або на транспортні засоби, що перебувають у ній. При розбіжності наявності кількості товарів з даними, зазначеними у вантажних документах, або при виявлені в процесі вивантаження судна пошкоджених (підмочених, зі слідами розпакування) вантажних місць складається акт-повідомлення. Про складання акта-повідомлення в генеральному акті робиться відмітка із зазначенням номера акта-повідомлення. Результати вивантаження фіксуються в генеральному акті.
В матеріалах справи (а.с.140-146) містяться тальманські розписки, але в них відсутні будь-які посилання на пошкодження вантажу, хоча вивантаження вантажу проходило з 03.05.2009 року по 09.05.2009 року, тобто в той період (04.05.2009 року), коли відбулася страхова подія.
Наведені вище обставини знайшли своє підтвердження при складанні генерального акту (а.с.40), з якого вбачається, що вивантаження вантажу з теплоходу „Anita” почалося 03.05.2009 року та закінчилося 09.05.2009 року. Згідно цього акту, було вивантажено та прийнято 1 500 місць вантажу. В процесі вивантаження та приймання вищевказаного вантажу будь-яких актів-повідомлень не складалось. Даний акт підписаний, скріплений печатками капітана судна та ПП „Захід”.
Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ПАТ „УСК „Гарант-Авто”, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.
ПАТ „УСК „Гарант-Авто” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ „УСК „Гарант-Авто”.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 року по справі № 5016/1617/2011(3/113) відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ПАТ „УСК „Гарант-Авто” -без задоволення.
Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від „07” липня 2011 року по справі № 5016/1617/2011(3/113) залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров
Повний текст постанови
складено „07” жовтня 2011 року.