06.10.2011 року Справа № 34/5005/6754/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)
суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.
за участю сторін:
від ініціюючого кредитора: ОСОБА_1, представник, довіреність №372/11.5.2 від 13.05.11
представник боржника у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Дніпроагропром”, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Сурсько -Михайлівка
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14 липня 2011 року у справі № 34/5005/6754/2011
за заявою Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ в особі Відділення “Дніпропетровська регіональна дирекція “Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк”, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Дніпроагропром”, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Сурсько -Михайлівка
про визнання банкрутом,-
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14 липня 2011 року (суддя Примак С.А.) визначено розмір грошових вимог Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ в особі Відділення “Дніпропетровська регіональна дирекція “Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк”, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Дніпроагропром” на суму 10 010 386, 34 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Лютого Тараса Миколайович (ліцензія серії НОМЕР_1), якого зобов'язано здійснити певні дії, пов'язані з процедурою розпорядження майном; зобов'язано кредитора подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство боржника; визначено провести засідання суду до 16 січня 2012 року.
Не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Дніпроагропром” подано апеляційну скаргу, в якій скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу від 14 липня 2011 року.
Скаржник заперечує проти задоволення господарським судом вимог кредитора щодо стягнення з боржника пені по кредиту та по відсоткам за період з 10 травня 2010 року по 10 травня 2011 року, оскільки як вбачається з заяви кредитора та відповідно з рішення господарського суду від 26 серпня 2008 року по справі №25/166-08, останній вже стягував з боржника неустойку, а тому відповідно до положень Господарського кодексу України зобов'язання по стягненню пені припинилося ще в 2007 році.
Виходячи з викладеного скаржник наголошує на тому, що розмір вимог ініціюючого кредитора має становить дещо іншу суму, а саме:10 010 386, 34 грн. -625, 88 грн. -391 036, 86 грн. = 8 865 723 грн. 36 коп. Дані вимоги забезпечені заставою на підставі договору іпотеки №160, предметом якого є свинотоварний комплекс вартістю 8 750 775, 00 грн., а вимоги що не забезпечені заставою становлять: 8 865 723, 36 грн. -8 750 775, 00 грн. = 114 948, 36 грн. Скаржник вважає, що господарський суд повинен був відмовити в прийнятті заяви кредитора про порушення справи про банкрутство оскільки мінімальний розмір грошових вимог, потрібний для прийняття заяви про порушення справи про банкрутство становить 288 000 грн., що в свою чергу є значно більшим ніж вимога кредитора, яка не забезпечена заставою в розмірі 114 948, 36 грн.
Представник ініціюючого кредитора доводи апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу господарського суду від 14 липня 2011 року законною, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Представник скаржника у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Розгляд справи відкладався з 27 вересня 2011 року до 06 жовтня 2011 року.
Ухвалою суду від 27 вересня 2011 року строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Дніпроагропром” продовжено до 16 жовтня 2011 року.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника ініціюючого кредитора, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Дніпроагропром” порушено господарським судом Дніпропетровської області 26 травня 2011 року за заявою Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ в особі Відділення “Дніпропетровська регіональна дирекція “Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк”, м. Дніпропетровськ за загальною процедурою Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство).
За результатами підготовчого засідання від 14 липня 2911 року господарський суд ввів відносно боржника процедуру розпорядження майном, визначив розмір вимог ініціюючого кредитора у повному обсязі в сумі 10 010 386, 34 грн.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону про банкрутство у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обгрунтованість заперечень боржника.
Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону про банкрутство право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.
В розумінні ст.1 Закону про банкрутство юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Законом відокремлено чотири категорії можливих кредиторів з різним правовим статусом.
До таких кредиторів відносяться: конкурсні, поточні кредитори, кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, заставні кредитори.
Вимоги заставних кредиторів задовольняються в межах порушеної справи про банкрутство але ці кредитори не мають права ініціювати справу про банкрутство. Проте заставні кредитори мають право подавати заяву про порушення відносно боржника справи про банкрутство, в разі якщо вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою з дотриманням підстав, необхідних для порушення справи про банкрутство, передбачених ч.3 ст.6 Закону про банкрутство.
Матеріали справи свідчать, що Публічне акціонерне товариство “ВТБ Банк” є заставним кредитором, його вимоги до боржника щодо належного виконання останнім кредитного договору №112 від 06 червня 2005 року забезпечені іпотекою - свинотоварним комплексом загальною площею 24 182, 2 кв. м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Сурсько -Михайлівка, вул. Леніна, буд.1а, що підтверджується іпотечним договором №160 від 06 червня 2005 року, укладеним між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Дніпроагропром” (а.с.13-15).
Пунктом 1.4 іпотечного договору сторони визначили заставну вартість предмета іпотеки в розмірі 13 169 380 грн.
Звертаючись до суду з заявою про визнання боржника банкрутом Банк зазначає що у процесі відкритого виконавчого провадження торги з реалізації предмета іпотеки не відбулися, в обґрунтування чого надав апеляційному господарському суду постанову державного виконавця державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 26 травня 2011 року про повернення виконавчого документа стягувачеві. (а.с.90-91).
Згідно заяви про порушення справи про банкрутство Банк визначив розмір заборгованості боржника в сумі 10 010 386 грн. 34 коп. яка складається із:
- простроченої заборгованісті за кредитом станом на 10 травня 2011 року - 6 000 000,00 гривень;
- простроченої заборгованісті за відсотками станом на 10 травня 2011 року - 1 619 999,09 гривень;
- пені за прострочку повернення кредиту за період з 10 травня 2010 року по 10 травня 2011 року - 980 643,84 гривень.
- пені за прострочку сплати відсотків за період з 10 травня 2010 року по 10 травня 2011 року - 265 080,67 гривень;
- пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 07 червня 2007 року по 03 березня 2008 року -згідно рішення Господарського суду від 26 серпня 2008 pоку -753 625,88 грн.
- пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з травня 2007 року по 03 березня 2008 року. -згідно рішення Господарського суду від 26 серпня 2008 року -391 036,86 грн.
Отже, кредитор не визначив розмір заборгованості боржника, який не покривається вартістю предмета іпотеки.
При цьому відповідно до ст.1 Закону до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.
За виключенням неустойки, розмір грошового зобов'язання боржника перед кредитором становить 7 619 999, 09 грн., який повністю покривається заставною вартістю предмета іпотеки, визначеної в п.1.4 договору іпотеки від 06 червня 2005 року.
В разі, якщо брати до уваги оцінку предмета іпотеки, яка здійснена в межах виконавчого провадження станом на 07 квітня 2010 року оцінювачем ОСОБА_3 (з врахуванням актуалізації) вартість предмету іпотеки становить 8 806 548 грн. (з ПДВ).
Вказана оціночна вартість предмету іпотеки також покриває розмір грошових зобов'язань кредитора.
Статтею 17 Закону України “Про іпотеку” передбачено підстави припинення іпотеки.
Незважаючи на те, що свинотоварний комплекс не був проданий на торгах в процедурі виконавчого провадження договір іпотеки №160 від 06 червня 2005 року не припинив свою дію.
Банк не скористався своїм правом, передбаченим ст.49 Закону України “Про іпотеку”, ст.62 Закону України “Про виконавче провадження” на придбання предмету іпотеки в рахунок заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Доказів того, що іпотека вважається припиненою за рішенням суду також суду першої інстанції, апеляційному господарському суду Банк не надав.
Частина 2 статті 8 Закону про банкрутство передбачає, що суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.
Судова колегія враховує, що 03 серпня 2011 року знову відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого напису від 12 грудня 2006 року про звернення стягнення на предмет іпотеки -свинотоварний комплекс (а.с.99).
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що були відсутні правові підстави для порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Дніпроагропром”.
Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припинити провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону про банкрутство (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).
Отже провадження у справі підлягає припиненню на підставі ч.1 п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (п.36 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 “Про судову практику в справах про банкрутство”).
З врахуванням викладеного, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 14 липня 2011 року за результатами підготовчого засідання, як така, що не відповідає нормам матеріального права підлягає скасуванню.
Керуючись ст.80 ч.1 п.11, ст.ст.99, 103 -106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Дніпроагропром”, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Сурсько -Михайлівка задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14 липня 2011 року у справі № 34/5005/6754/2011 скасувати.
Провадження у справі № 34/5005/6754/2011 припинити.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В.Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя О.М. Лисенко
(Дата підписання постанови в повному обсязі 11.10.11р.)