11.10.2011 року Справа № 5013/1424/11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)
судді: Мороз В.Ф., Сизько І.А.
секретар судового засідання: Ревкова Г.О.
за участю представників сторін:
представник позивача: Мовчан А.О.
представник відповідача: Романескул І.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Креатив Постач”, м. Кіровоград
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.08.2011 р. у справі № 5013/1424/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Еколан Інгредієнти”, м Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Креатив Постач”, м. Кіровоград,
про стягнення 23 200,39 грн.,
До господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою звернулося Товариство до з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти",м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Креатив Постач”,м.Кіровоград, про стягнення 11 787,56 грн. пені, 2 281,45 грн. 3% річних та 9 131,38 грн. інфляційних, а всього 23 200,39 грн., що нараховані внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати вартості отриманого товару за договором №1047 від 21.04.2010 р. Сума основної заборгованості за договором стягнуто відповідно до рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2011р. по справі № 5013/853/11.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.08.2011р. у справі №5013/1424/11 (суддя Тимошевська В.В.) позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти" 11 787,56 грн. пені, 2 281,45 грн. 3 % річних та 9 131,38 інфляційних, а також державне мито в сумі 232 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
З рішенням суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що господарський суд Кіровоградської області виніс рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення від 30.08.2011 року господарського суду Кіровоградської області у справі № 5013/1424/11 та прийняти нове в якому зменшити розмір пені, що стягується з відповідача до 1 000,00грн., відмовити в частині стягнення 3% річних та відмовити в частині стягнення індексу інфляції. Відповідач посилається на те, що діючим законодавством не передбачено право кредитора вимагати стягнення 3% річних та інфляційних окремо від суми основного боргу.
Зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження в.о. секретаря судової палати Мороз В.Ф. від 10.10.2011р.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 11.10.2011р. представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, 21.04.2010 р. між сторонами укладено договір поставки № 1047, на виконання умов якого ТОВ "Еколан Інгредієнти" (постачальник) поставлено, а ТОВ "Креатив Постач" (покупець) прийнято за видатковою накладною № ЭЛ-0001539 від 21.12.2010 р. товар загальною вартістю 199 020,00 грн. (а.с.11-15).
За своєю правовою природою, цей договір є договором поставки.Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Порядок оплати вартості товару, у відповідності з яким оплата проводиться покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження товару, було узгоджено сторонами в розділі 5 вищевказаного договору. Датою здійснення оплати є дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця, що підтверджується банківською випискою.
Статтями 691, 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до матеріалів справи, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2011 р., прийнятого по справі №5013/853/11, з ТОВ "Креатив Постач" стягнуто на користь ТОВ "Еколан Інгредієнти" заборгованість за договором поставки № 1047 від 21.04.2010 р. в розмірі 75 000,00 грн., що є неоплаченою відповідачем вартістю товару, отриманого за накладною № ЭЛ-0001539 від 21.12.2010 р. (а.с. 9-10). Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось , набрало законної сили, а тому факти, які ним встановлені, не потребують доказування (ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Посилаючись на статтю 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача:
- інфляційні в розмірі 9 131,38 грн. за період: січень-лютий 2011 р. на суму боргу 199 020,00 грн., березень-квітень 2011 р. на суму боргу 150 000,00 грн., травень 2011 р. на суму боргу 125 000,00 грн., червень 2011 р. на суму боргу 75 000,00 грн.;
- 3% річних в розмірі 2 281,45 грн. за період: 05.01.-16.02.2011 р. на суму боргу 199 020,00 грн., 17.02.-18.04.2011 р. на суму боргу 150 000,00 грн., 19.04.-05.06.2011 р. на суму боргу 125 000,00 грн., 06.06.-29.07.2011 р. на суму богу 75 000,00 грн.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. При цьому,ст.598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому висновок відповідача про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України є необґрунтованим.
Також,згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно умов укладеного між сторонами договору поставки (пункт 8.5.) встановлена відповідальність покупця за порушення строку оплати товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від вартості несплаченої партії товару за кожен день прострочення оплати. При цьому, в договорі сторони встановили, що нарахування пені припиняється з моменту повної оплати поставленої партії товару.
Таким чином, в названому пункті договору сторонами встановлено як розмір пені, який не перевищує подвійну облікову ставку НБУ, так і період її нарахування.
З матеріалів справи вбачається,що позивачем нараховано відповідачеві пеню в загальному розмірі 11 787,56 грн., за період:
з 05.01. по 16.02.2011 р. на суму боргу 199 020,00 грн. пеня в розмірі 3 634,15 грн.;
з 17.02. по 18.04.2011 р. на суму боргу 150 00,00 грн. пеня в розмірі 3 885,61 грн.;
з 19.04. по 05.06.2011 р. на суму боргу 125 00,00 грн. пеня в розмірі 2 547,94 грн.;
з 06.06. по 29.07.2011 р. на суму боргу 75 00,00 грн. пеня в розмірі 1 719,86 грн.
з врахуванням положень ч.6ст.232 Господарського кодексу України,тому суд першої інстанції стягнув суму пені з відповідача,з чим погоджується також суд апеляційної інстанції. Що стосується пояснень представника відповідача щодо зменшення суми пені,наданих в судовому засіданні при апеляційному розгляді справи,то колегія суддів зауважує,що в суді першої інстанції таке клопотання не заявлялось,тому підстави для зміни рішення суду з цьго приводу,відсутні.
Таким чином, висновки суду про задоволення позову обґрунтовані та законні, тому підстави для зміни чи скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні.За вказаних обставин в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Креатив Постач”,м.Кіровоград, - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.08.2011 року по справі №5013/1424/11- залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду на протязі 20 днів.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді В.Ф. Мороз
І.А.Сизько
Повний текст постанови
підписано 12.10.2011р.