Справа № 2-9206/11
іменем України
"03" жовтня 2011 р. Шевченківський районний суд м. Києва
В складі головуючого судді Волокітіної Н.Б.
При секретарі Чернюк А.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що в березні 2010 року відповідач звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Разом з позовом відповідач подала заяву про забезпечення позову, яка ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2011 року була задоволена та накладено арешт на нежилі приміщення. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05.11.2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено та скасовано заходи забезпечення позову. Дане рішення набрало законної сили. Внаслідок необґрунтованих дій відповідача позивачу були завдані матеріальні збитки на загальну суму 83725,16 грн., які складаються з витрат на ІТЗ в розмірі 120 грн., за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду про забезпечення позову та послуги банку за переказ цього платежу в сумі 3,60 грн.; інфляційні витрати, пов'язані зі зміною інфляції через що заборгованість, з урахуванням штрафних санкцій (пені) по зобов'язанню, забезпеченому предметом іпотеки в період з березня 2010 року по лютий 2011 року зазнала знецінення на суму 83601,56 грн. Крім того, представник позивача зазначив, що позивач був безпідставно притягнутий до участі в справі за позовом ОСОБА_2 в якості відповідача, він був змушений захищати свої права, доводячи в судовому засіданні безпідставність пред'явленого позову, витрачати час на відвідування судових засідань, збір доказів, а також нести судові витрати, що призвело до змін звичного образу позивача та трудової діяльності. Душевні страждання позивача посилились через вжиття заходів забезпечення позову, яким йому заборонялось вчиняти будь-які дії щодо реалізації законного права одержання задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки. З цих підстав просив стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 15000 грн.
Відповідач заперечувала проти позову та пояснила, що позивач не був присутнім ні на одному із судових засідань по справі за її позовом про визнання недійсним договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Вона просила позивача об'єднати всі зусилля для того, щоб ОСОБА_3 повернула гроші за договором позики і відповідно до якого вона виступила майновим поручителем. Вона повірила ОСОБА_3 і погодилася укласти з позивачем договір іпотеки на нежилі приміщення, які належать їй на праві власності, як забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за договором позики, укладеного між останньою та ОСОБА_1 Вона звернулася до суду з клопотанням про забезпечення позову, щоб захисти своє майно.
Представник відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову пояснив, що ОСОБА_3 готова повернути борг, проте, позивача не цікавить борг, він зацікавлений отримали нерухоме майно відповідача, яке коштує набагато більше, чим сума боргу. Відповідач стала заручником такої ситуації, вона хоче захистити своє майно, а тому, оскільки ОСОБА_2 захищала свої інтереси, вона не завдала збитків позивачу.
Заслухавши пояснення представників сторін та відповідача, дослідивши докази, зокрема цивільну справу № 2- 9114\10 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, яка за клопотанням сторін приєднана до даної справи на час її розгляду, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту може бути визнання угоди недійсною.
Таким чином, правом на звернення до суду наділена кожна як фізична так і юридична особа. Це право надано Цивільним Кодексом України та Конституцією України.
В березні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Разом з позовною заявою ОСОБА_2 подала клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно (нежилі приміщення), яке ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва було задоволено.
На момент звернення до суду відповідач вважала, що її права були порушені, а тому вона і звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05.11.2010 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.01.2011 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя залишено без задоволення та скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2010 року про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 155 ч.1 ЦПК України у разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішення про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.
За допомогою забезпечення позову закон охороняє як інтереси позивача, так і інтереси відповідача. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги не тільки ті несприятливі наслідки, які можуть настати для позивача у випадку незабезпечення позову, але й наслідки, які можуть настати для відповідача при забезпеченні позову, оскільки обмеження його прав по розпорядженню майном або вчиненню певної дії або навпаки покладенням обов'язку вчинити дію може завдати йому шкоди.
Та обставина, що ухвала про забезпечення позову приймалася за клопотанням ОСОБА_2 не може бути доказом спричинення матеріальних збитків та моральної шкоди, оскільки лише суд вирішує питання забезпечення позову і вразі необґрунтованості клопотання, суд може відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Доводи представника позивача, що позивач вимушений був витрачати час на відвідування судових засідань у справі за позовом ОСОБА_2, що призвело до змін звичного образу та трудової діяльності, є безпідставними, оскільки, дослідивши цивільну справу № 2-9114\10, судом встановлено, що ОСОБА_1 не приймав участі в судових засіданнях, його інтереси представляли представники ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується журналами судових засідань.
Частина 1 ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши всі докази, надані сторонами, судом встановлено, що позивачем не надано допустимих та належних доказів того, що відповідач при поданні клопотання про забезпечення позову у вказаній вище справі діяла протиправно, оскільки при поданні такої заяви ОСОБА_2 діяла на захист своїх прав та законних інтересів.
Таким чином, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 22,23 ЦК України, ст.. 10, 59, 60, 155, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя