донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.09.2011 р. справа №18/5009/3200/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівАкулової Н.В.
Бойко І.А., Манжур В.В.
за участю
представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1., довіреність б/н від 01.01.2011р.
від відповідача:
від третьої особи:ОСОБА_2., довіреність №52 від 16.09.2011р.
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «АМ-Трейд», м. Київ
на рішення
господарського суду Запорізької області
від14.07.2011р.
у справі№18/5009/3200/11 /суддя Носівець В.В./
за позовомДочірнього підприємства «АМ-Трейд», м. Київ
до
та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю «АТП 08-13», м. Запоріжжя
Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Технологія», м. Київ
простягнення 23217грн. 22коп. збитків у порядку регресу
Дочірнє підприємство «АМ-Трейд», м. Київ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 08-13», м. Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Технологія», м. Київ про стягнення 22753грн. 68коп. збитків у порядку регресу.
Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 23217грн. 22коп. збитків.
Рішенням від 14.07.2011р. господарський суд Запорізької області /суддя Носівець В.В./ відмовив в позові.
Рішення мотивовано тим, що між позивачем та третьою особою укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №303-Е9 до 15.01.2010р. з можливістю його автоматичної пролонгації в разі відсутності на це письмових заперечень сторін за 30 днів до спливу строку його дії.
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.02.2011р. у справі №48/666, яке набрало законної сили, з позивача на користь третьої особи стягнуто збитки у розмірі 22753грн. 68коп., завданих нестачею вантажу.
Позивач вважає, що збитки сталися з вини відповідача та просить стягнення збитків в порядку регресу на підставі ст.1191 ЦК України.
Оскільки позивачем не доведено вини відповідача у нестачі вантажу, наявності протиправної поведінки відповідача, яка призвела до нестачі (причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданими збитками), позовні вимоги судом першої інстанції не задоволені.
Дочірнє підприємство «АМ-Трейд», м. Київ звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки судом порушені норми матеріального права та висновки, які викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що за чинним законодавством України покладено зобов'язання про збереження вантажу; згідно товарно-транспортної накладної від 31.05.2010р. водій-експедитор ОСОБА_3 прийняв вантаж для перевезення, під час розвантаження було виявлено нестачу вантажу, що підтверджується актом про виявлення нестачі при відкриванні №7 та актом приймання-здачі №9.
Оскільки існує причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та понесеними збитками позивача, факт наявності збитків та вина відповідача, наявні всі підстави для стягнення збитків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 08-13», м. Запоріжжя просить рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки 31.05.2010р. позивач надав відповідачу заявку на перевезення вантажу №21, відповідно до якої позивач виступав експедитором, а відповідач -перевізником.
Згідно даної заявки, відповідач та його водій не наділялися додатковими повноваженнями, а саме повноваженнями здійснення експедиції багажу, окрім керування автомобілем водієм. Тобто відповідачем надавались тільки автопослуги.
Відповідно до умов договору, який укладений між позивачем та третьою особою, позивач мав забезпечити присутність свого представника як при завантаженні товару, так і при його здачі отримувачу вантажу.
Згідно акту №7 про виявлення нестачі, нестача утворилась з вини постачальника, у даному випадку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Технологія», м. Київ.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Технологія», м. Київ звернулося з телеграмою та просить розглянути по суті справу за наявними матеріалами без участі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, яке судом задоволено, оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, вислухавши пояснення сторін судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
При вирішенні справи судом першої інстанції установлено, що 15.01.2009р. між позивачем (Експедитор) та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Технологія»(Клієнт) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №303-Е9, строком до 15.01.2010р. з можливістю його автоматичної пролонгації в разі відсутності на це письмових заперечень сторін за 30 днів до спливу строку його дії (п.9.1. Договору).
Відповідно до п.3.2.6 Договору експедитор зобов'язується приймати до перевезення та здавати вантаж по кількості місць та (або) вазі, товарним місцям, а також по якості та комплектності, забезпечувати збереження вантажу.
Пунктом 3.2.7 Договору передбачено, що експедитор присутній при завантаженні вантажу в автомобіль, контролює кількість завантажувальних товарних місць з вантажем, наявність та цілісність упаковки, звіряє дані фактичного завантаження з отриманими товаросупровідними документами та забезпечує розкріплення вантажу в автомобілі.
Згідно з п.3.2.7 Договору експедитор зобов'язується здійснювати оперативний контроль за ходом виконання перевезень вантажів, оперативно інформує клієнта про всі зміни, які мають істотне значення для інтересів клієнта щодо виконання конкретних умов перевезення та інших здійснюваних послуг, що пов'язані з ними.
Пунктом 5.2.3 Договору передбачено, що матеріальна відповідальність експедитора за збереження (втрату, пошкодження, нестачу) вантажу настає з моменту приймання вантажу до перевезення (в місці завантаження) та припиняється з моменту видачі вантажу отримувачу в пункті призначення (в місці розвантаження).
Відповідно до змісту п.5.2.4 Договору за шкоду, спричинену при перевезенні вантажу, експедитор відповідає, зокрема, у випадку втрати або нестачі вантажу -в розмірі вартості вантажу, який втрачений або якого не вистачає.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідно до умов договору матеріальну відповідальність за втрату вантажу покладено на експедитора (позивача).
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.02.2011р. по справі № 48/666, яке набрало законної сили, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Технологія», м. Київ та стягнуто з Дочірнього підприємства «АМ-Трейд», м. Київ збитки у розмірі 22753грн. 68коп. та судові витрати.
Предмет позову відшкодування збитків у порядку регресу на підставі ст.ст. 22, 1191 ЦК України.
Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріали справи не містять документи в підтвердження, що нестача вантажу сталася внаслідок протиправної поведінки та з вини відповідача.
Тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позивачем не доведено вини відповідача у нестачі вантажу, наявності протиправної поведінки відповідача, яка призвела до нестачі, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками.
Доводи скаржника судовою колегію не приймаються до уваги, оскільки спростовується вищевикладеним та матеріалами справи.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Запорізької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Запорізької області від 14.07.2011р. у справі №18/5009/3200/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «АМ-Трейд», м. Київ -без задоволення.
Головуючий Н.В.Акулова
Судді І.А.Бойко
В.В.Манжур
Надруковано: 8 прим.
1,2-позивачу
3-відповідачу
4,5-третій особі
6-у справу
7-ГСЗО
8-ДАГС