донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.09.2011 р. справа №28/97пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого:Дучал Н.М.
суддівЗапорощенка О.І.
Склярук О.І.
При секретарі Мірошник Г.І.
За участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
від відповідача 1 -ОСОБА_1., за довіреністю
від відповідача 2 - не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Марвей" м. Маріуполь Донецької області
На рішення господарського судуДонецької області
Від04.08.2011р. (підписано 05.08.2011р.)
у справі№ 28/97пд (суддя Курило Г.Є.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Марвей", м. Маріуполь Донецької області
до
про1. Публічного акціонерного товариства "Донгорбанк" м. Донецьк
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Марвей Марін Сервіс" м. Маріуполь
припинення зобов"язань за договором поруки № 2/3 від 22.02.2006р.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Марвей”, м. Маріуполь звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк”, м. Донецьк, до відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей Марін Сервіс”, м. Маріуполь, про припинення зобов'язань за договором поруки №2/3 від 22.02.2006р.
Позовні вимоги мотивовані укладенням між публічним акціонерним товариством „Донгорбанк”, м.Донецьк та товариством з обмеженою відповідальністю „Марвей Марін Сервіс”, м. Маріуполь додаткових угод № 11 від 11.02.2009р. та № 12 від 27.02.2009р. до кредитного договору від 22.02.2006р. №2, в результаті чого збільшено обсяг відповідальності позивача, як поручителя, що за приписами ст. 559 Цивільного кодексу України є підставою для припинення поруки.
Судом не задоволено заяву позивача №730 від 25.06.2011р. про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам здійснювати будь-які дії, направлені на стягнення заборгованості за кредитним договором №2 від 22.02.2006р. до закінчення розгляду справи, з огляду на невідповідність клопотання вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.08.2011р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Марвей”, м. Маріуполь у задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк”, м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей Марін Сервіс”, м. Маріуполь про припинення зобов'язань за договором поруки №2/3 від 22.02.2006р.
Рішення мотивоване необґрунтованістю заявлених вимог, з огляду на недоведеність факту збільшення обсягу відповідальності позивача, як поручителя, що виключає припинення поруки.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Марвей" м. Маріуполь Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення від 04.08.2011р. у справі № 28/97пд та прийняття нового -про задоволення позовних вимог ТОВ "Марвей" про припинення зобов"язань за договором поруки від 22.02.2006р. № 2/3 в повному обсязі.
В обґрунтування посилається на неприйняття господарським судом правового обґрунтування заявлених вимог, зокрема ст.ст.598, 559 Цивільного Кодексу України.
Наполягає, що додаткові угоди № 11 від 11.02.2009р. та № 12 від 27.02.2009 р. до кредитного договору № 2 від 22.02.2006 р., якими збільшено обсяг відповідальності поручителя, не були погоджені з поручителем (ТОВ "Марвей"), що є підставою для припинення поруки.
ПАТ "Донгорбанк" проти апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві від 06.09.2011р. Наполягає, що суми, включені до додаткових угод № 11 та № 12 до кредитного договору № 2 від 22.02.2006р., відразу після їх укладення були сплачені позичальником, отже збільшення обсягу відповідальності поручителя не відбулося.
Вважає доводи, наведені в апеляційній скарзі необґрунтованими і безпідставними, а рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2011р. у справі № 28/97пд таким, що відповідає матеріалам справи та чинному законодавству України.
Позивач та відповідач 2, не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов"язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України ).
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.
22.02.2006р. між Закритим акціонерним товариством “Донгорбанк” (правонаступником якого є відповідач 1, Банк) в особі директора філії в м. Маріуполь, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марвей Марін Сервіс”, м. Маріуполь (Позичальник, відповідач 2) був укладений кредитний договір №2, відповідно до умов п.1.1. якого Банк зобов'язався видати Позичальникові кредит у режимі відновлювальної кредитної лінії на наступних умовах: ліміт кредитної лінії -1 500 000,00 доларів США 00 центів; цільове використання кредиту -для придбання полімерної сировини (полівінілхлорид (ПВХ)), ПВХ -профілю, ПВХ -підвіконь, ПВХ -панелей і фурнітури для ПВХ -вікон і ПВХ -дверей згідно з укладеними договорами; термін повернення кредиту - згідно графіка, приведеного в Додатку №1 до даного договору, дата остаточного повернення кредиту -20 лютого 2009 р.; відсотки за користування кредитом по терміновій заборгованості в розмірі 11% річних; відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості в розмірі 16% річних; комісія за невикористання кредитної лінії в розмірі 0,66% річних.
Пунктом 3.1.4. договору сторони обумовили право Банка вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів у разі невиконання Позичальником зобов"язань, передбачених цим договором.
Позичальник зобов"язався, зокрема повернути кредит в повній сумі у термін, передбачений п.1.1.(п.3.4.2.договору); сплачувати Банку нараховані в порядку, передбаченому п.3.3.4. договору, проценти за користування кредитом до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, а також проценти за безпідставне користування кредитом в разі порушення Позичальником строків повернення кредиту виходячи зі ставок, вказаних в п. 1.1.договору(п. 3.4.3.договору), тощо.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання договору та припиняє свою дію після повного виконання Позичальником всіх зобов"язань, що витікають з договору (п. 7.1.договору).
Умови кредитного договору змінювалися сторонами шляхом укладання додаткових угод , копії яких наявні в матеріалах справи.
Додатковою угодою № 11 від 11.02.2009р., на яку посилається позивач у позові, зокрема, п. 1.1. договору викладений в наступній редакції: Відповідно до умов договору Банк зобов'язується видати Позичальникові кредит у режимі мультивалютної кредитної лінії на наступних умовах:
- ліміт кредитної лінії -4 880 000,00 доларів США 00 центів; цільове використання кредиту -для придбання полімерної сировини (полівінілхлорид (ПВХ)), ПВХ -профілю, ПВХ -підвіконь, ПВХ -панелей і фурнітури для ПВХ -вікон і ПВХ -дверей згідно з укладеними договорами, оплати митних платежів при одержанні імпортного товару конвертації в інші види валют; завершення організації індустріального осетроводства, будівлі додаткового залізобетонного комплексу з басейнами, придбання устаткування, кормів, виплати заробітної плати й інших витрат, зв'язаних зі змістом УЗВ; термін повернення кредиту -згідно графіка, наведеного в Додатку №2 до даного договору, дата остаточного повернення кредиту -27 лютого 2013 р.; відсотки за користування кредитом по строковій заборгованості в розмірі: 19,0 % річних по кредиту в гривні; 12,0% річних по кредиту в доларах США; комісія за оформлення до видачі кредиту -0,0 % від суми кредиту; комісія за зміну умов кредитного договору, а саме: за зміну строків уплати відсотків - 2 000, 00 грн.; відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості в розмірі: 24,0% річних по кредиту в гривні;17,0 % річних по кредиту в доларах США; комісія за ведення кредитної справи по кредитній лінії -0,72 % річних від невикористаної суми ліміту кредитної лінії, тощо.
Додатковою угодою № 12 від 27.02.2009р., на яку посилається позивач у позові, зокрема, п. 1.1. договору викладений в наступній редакції: Відповідно до умов цього договору Банк зобов'язується видати Позичальникові кредит у режимі мультивалютної кредитної лінії на наступних умовах:
- ліміт кредитної лінії -4 880 000,00 доларів США 00 центів; цільове використання кредиту -для придбання полімерної сировини (полівінілхлорид (ПВХ)), ПВХ -профілю, ПВХ -підвіконь, ПВХ -панелей і фурнітури для ПВХ -вікон і ПВХ -дверей згідно з укладеними договорами, оплати митних платежів при одержанні імпортного товару конвертації в інші види валют; завершення організації індустріального осетроводства, будівлі додаткового залізобетонного комплексу з басейнами, придбання устаткування, кормів, виплати заробітної плати й інших витрат, зв'язаних зі змістом УЗВ; термін повернення кредиту -згідно графіка, наведеного в Додатку №2 до даного договору, дата остаточного повернення кредиту -27 (двадцять сьоме) лютого 2013 р.; відсотки за користування кредитом по строковій заборгованості в розмірі: 19,0 % річних по кредиту в гривні, 12,0% річних по кредиту в доларах США; комісія за оформлення до видачі кредиту -0,0 % від суми кредиту; комісія за зміну умов кредитного договору, а саме: за зміну графіка погашення кредиту (без зміни остаточного терміну повернення кредиту - 10 000, 00 грн.; відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості в розмірі: 24 % річних по кредиту в гривні; 17,0% річних по кредиту в доларах США; комісія за ведення кредитної справи по кредитній лінії -0,72 % річних від невикористаної суми ліміту кредитної лінії.
З матеріалів справи вбачається, що позичальник отримав кредитні кошти, використав їх на поточні потреби, втім на час розгляду справи кредитні кошти не повернуті та проценти за користування кредитними коштами в повному обсязі не сплачені.
В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитом між Закритим акціонерним товариством “Донгорбанк” (правонаступником якого є відповідач 1, кредитор) в особі директора Маріупольської філії, Товариством з обмеженою відповідальністю „Марвей Марін Сервіс”, м. Маріуполь (Боржник, відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марвей”, м. Маріуполь (Поручитель, позивач) був укладений договір поруки №2/3 від 22.02.2006р. (договір поруки), відповідно до умов п.1.1.якого Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати перед Кредитором за виконання Боржником своїх зобов'язань за кредитним договором №2 від «22»лютого 2006 р. (далі по тексту - основне зобов'язання).
Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання умов Основного зобов'язання (п. 3.1. договору поруки).
За умовами п. 4.1.,4.2.договору поруки, цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до моменту повного виконання Сторонами всіх зобов"язань за договором. У випадку зміни умов та обсягу зобов'язань Боржника по Основному зобов"язанню, Сторони укладають додаткову угоду до цього договору. Порука припиняється у випадках, що встановлені ст. 559 Цивільного кодексу України.
Умови договору поруки змінювалися сторонами шляхом укладання додаткових угод, копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідно до п. 1.2. договору в редакції додаткової угоди №4/1 від 11.02.2009р. обсяг відповідальності Поручителя перед Кредитором визначається умовами й обсягом зобов'язань Боржника перед Кредитором по Основному зобов'язанню, включаючи повернення суми кредиту, сплати відсотків за його використання, неустойки (пені, штрафів) і заподіяних збитків, а саме: повернення суми кредиту в розмірі 4 880 000,00 доларів США в термін відповідно до графіка повернення кредиту, згідно Додатка №2 до кредитного договору №2 від 22.02.2006 р., дата повернення кредиту в повній сумі -27 (двадцять сьоме) лютого 2013 р.; сплатити відсотки за користування кредитом по строковій заборгованості в розмірі 19,0% річних по кредиту в гривні; сплатити відсотки за користування кредитом по строковій заборгованості в розмірі 12,0% річних по кредиту в доларах США; сплатити відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості в розмірі 24,0% річних по кредиту в гривні; сплатити відсотки за безпідставне користування кредитом по простроченій заборгованості в розмірі 17,0% річних по кредиту в доларах США; оплатити комісію за ведення кредитної справи по кредитній лінії - у розмірі 0,72 % річних від невикористаної торби ліміту кредитної лінії; сплатити штраф і пеню відповідно до умов Основного зобов'язання.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 Цивільного кодексу України).
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст.ст. 11,202 Цивільного кодексу України).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися , зокрема, порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі ( ст., ст. 546, 547 Цивільного кодексу України) .
За змістом статей 553-554 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності .
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.
Як зазначалося вище, обсяг відповідальності Поручителя перед Кредитором визначений п. 1.2. договору поруки, зокрема в редакції додаткової угоди № 4/1 від 11.02.2009р.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що до договору поруки шляхом підписання додаткових угод не було включено умови про сплату боржником комісій за зміну умов кредитування, про що було зазначено в додаткових угодах №11 від 11.02.2009р. та № 12 від 27.02.2009р. до кредитного договору.
Втім, в матеріалах справи наявні: платіжне доручення № 496 від 12.02.2009р. на суму 2 000,00 грн. (призначення платежу: сплата комісії по кредитному договору № 2 від 22.02.2006р. та додатковій угоді від 11.02.2009р., платник - ТОВ "Марвей Марін Сервіс"); платіжне доручення № 519 від 03.03.2009р. на суму 10 000,00грн. (призначення платежу: сплата комісії за зміну графіка погашення кредиту по кредитному договору № 2 від 22.02.2006р. та дод. угоді № 12 від 07.02.2009р., платник - ТОВ "Марвей Марін Сервіс").
Зазначене свідчить, що комісії (одноразові) за зміну умов кредитування згідно додаткових угод № 11 та № 12 до кредитного договору були сплачені ТОВ «Марвей Марін Сервіс»(позичальником) майже відразу після укладання відповідних додаткових угод; отже, обсяг відповідальності поручителя - ТОВ «Марвей»не збільшився, що виключає припинення зобов"язань за договором поруки № 2/3 від 22.02.2006р.
Отже, вірним та таким, що ґрунтується на матеріалах справи та приписах чинного законодавства, є висновок суду першої інстанції про відмову позивачеві у задоволенні позову про припинення зобов'язань за договором поруки №2/3 від 22.02.2006р.
Наполягання заявника апеляційної скарги на неналежній оцінці судом матеріалів справи, зокрема, додаткових угод № 11 та № 12 до кредитного договору, та додаткових угод до договору поруки, а також неприйняття судом правового обґрунтування заявленого позову, є безпідставним та спростовується матеріалами справи та прийнятим рішенням.
Враховуючи зазначене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2011р. (підписано 05.08.2011 р.) по справі № 28/97пд суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги -ТОВ "Марвей".
Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марвей" м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2011р. (підписано 05.08.2011 р.) по справі № 28/97пд - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2011р. (підписано 05.08.2011 р.) по справі № 28/97пд - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М. Дучал
Судді: М.Д. Запорощенко
О.І. Склярук
Надруковано 6 екз.: 1-позивачу, 2-відповідачам, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО