22.09.2011 року Справа № 11/5005/7480/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),
суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.
при секретарі: Алексєєву О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №42-мр від 24.01.11;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №б/н від 11.07.11;
прокурор не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,
розглянувши апеляційну скаргу Дніпродзержинського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 року у справі № 11/5005/7480/2011
за позовом Дніпродзержинського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, м. Дніпродзержинськ
про спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 року у справі № 11/5005/7480/2011 (суддя -Мельниченко І.Ф.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, але чинне законодавство України не містить такого способу захисту, як зобов'язання звернутися із заявою про переукладення договору оренди.
Не погодившись з рішенням, Дніпродзержинський міжрайонний природоохоронний прокурор подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та просить його скасувати.
Зазначає, що раніше укладений між відповідачем та Дніпродзержинською міською радою договір оренди земельної ділянки закінчив свою дію 25.03.2008 року. Земельна ділянка не повернута, використовується відповідачем без наявності діючих правовстановлюючих документів на землю, що порушує права держави в особі позивача.
Відзив на апеляційну скаргу позивач та відповідач не надали.
В своїх поясненнях в суді апеляційної інстанції представник позивача підтримала доводи прокурора та просила задовольнити апеляційну скаргу.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з позову, прокурор просив суд зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 звернутися до Дніпродзержинської міської ради з заявою про переукладення договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр.Перемоги,4,має загальну площу 0,0864 га та використовується відповідачем після закінчення раніше укладеного договору оренди від 11.06.2003 року.
Тобто, вимоги позивача пов'язані з правовідносинами, що стосуються передачі земельної ділянки у користування. Як правильно послався господарський суд, такі правовідносини регулюються Земельним кодексом України, Законом України “Про оренду землі”, Цивільним кодексом України, нормативно-правовими актами та договором оренди землі.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач обрав спосіб захисту свого права, яке він вважає порушеним, що не передбачений чинним законодавством. Про це господарський суд зазначив цілком правомірно.
Такий висновок суду апелянт не спростував. Крім того, його доводи щодо незаконності дій відповідача повністю спростовуються наступним:
З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2003 року між Дніпродзержинською міською радою (Оредодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець (позивач у даній справі) надає, а Орендар (відповідач) приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,0864 га, що знаходиться за адресою: проспект Перемоги,4, згідно з планом земельної ділянки (кадастровий номер: 1210400000:01:004:0027) (а.с. 9).
За умовами договору (п.2.1), він укладався терміном до 25.03.2008 року.
Пунктом 2.3 договору передбачено, що по закінченню терміну його дії Орендар має право на поновлення договору на новий термін та повідомити Орендодавця у місячний термін до закінчення строку оренди повідомити про бажання щодо продовження дії договору.
Відповідач про таке бажання повідомила позивача, про що свідчать вчинені нею дії щодо замовлення технічної документації на виконання грошової оцінки земельної ділянки, технічного завдання на виконання землевпорядних робіт, оплату цих послуг та їх виконання відповідними організаціями. Крім того, відповідач продовжує сплачувати земельний податок, що підтверджують наявні у справі квитанції.
Всі ці докази спростовують доводи позивача про ухилення відповідача від переукладення договору оренди земельної ділянки.
Враховуючи викладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 року у справі № 11/5005/7480/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.М. Білецька
Суддя І.В. Тищик
Підписано в повному обсязі 10.10.2011 року.