01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"05" жовтня 2011 р. Справа № 21/120-11
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Біла Церква
до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», Київська обл., м. Біла Церква
про стягнення 20 427,00 гривень
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (доручення №31-11 від 03.01.2011р.)
від відповідача: не з'явився
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1./позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі-ДП «Білоцерківський військовий торг»/відповідач) про стягнення 20 427,00 грн., з яких: 17 535,00 грн. заборгованості за договором №ЛЛІ-14 від 23.12.2010р., 2 717,00 грн. пені та 175,00 грн. штрафу.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.08.2011р. порушено провадження у справі №21/120-11 та призначено її до розгляду на 21.09.2011р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2011р. розгляд даної справи відкладено на 05.10.2011р.
В судові засідання 21.09.2011р. та 05.10.2011р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
23.12.2010р. між ФОП ОСОБА_1 (далі-продавець) та ДП «Білоцерківський військовий торг»(далі-покупець) укладено договір №ЛЛІ-14 (далі-Договір).
Пунктами 1.1, 5.1 8.3 та 8.4 Договору передбачено, що продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві на умовах Договору.
Покупець здійснює розрахунки за кожну О.П.Т. протягом 30 днів, від дня постачання.
Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2011р.
Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині поставки товару виконав належним чином.
Так, на виконання умов Договору протягом, зокрема, грудня 2010р., позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 17 535,00 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видаткових накладних:
- №ЛЛІ-000361 від 23.12.2010р. на суму 16 800,00 грн.,
- №ЛЛІ-000365 від 24.12.2010р. на суму 735,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов Договору.
Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 17 535,00 грн. заборгованості.
Факт відсутності оплати відповідачем вартості поставленого товару за зазначеними накладними підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача за спірний період.
Наявність 17 535,00 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 21.09.2011р., виданою позивачем.
Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 17 535,00 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладними №ЛЛІ-000361 від 23.12.2010р., №ЛЛІ-000365 від 24.12.2010р. згідно Договору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами статей 655, 692 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві на умовах Договору.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 5.1 Договору покупець здійснює розрахунки за кожну О.П.Т. протягом 30 днів, від дня постачання.
За таких обставин, підписання відповідачем спірних накладних без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості поставленого товару свідчить про прийняття ним поставленого товару та породжує у відповідача обов'язок по його сплаті у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.
Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не оплатив вартість поставленого товару за спірними накладними, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 17 535,00 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладними №ЛЛІ-000361 від 23.12.2010р., №ЛЛІ-000365 від 24.12.2010р. згідно Договору підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару (30 днів від дня поставки), позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 2 717,00 грн. пені, нарахованої за періоди:
з 23.01.2011р. по 23.06.2011р. на 16 800,00 грн. заборгованості за накладною №ЛЛІ-000361 від 23.12.2010р.,
з 24.01.2011р. по 24.06.2011р. на 735,00 грн. заборгованості за накладною №ЛЛІ-000365 від 24.12.2010р.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Відповідно до п. 6.2 Договору сторони домовились, що у разі неналежного виконання п. 5.1 Договору сторона 1 (позивач) має право вимагати від сторони 2 (відповідача) сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент заборгованості, від залишку суми заборгованості.
Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, а також положень Договору, становить 1 131,85 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 717,00 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 131,85 грн.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням позивачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 175,00 грн. штрафу з підстав п. 6.1 Договору.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у разі неналежного виконання п. 5.1 Договору сторона 1 (позивач) має право вимагати від сторони 2 (відповідача) сплати штрафу у розмірі 1,0% від суми заборгованості.
Оскільки арифметично вірний розмір штрафу, обрахованого судом з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, а також положень Договору, становить 175,35 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 175,00 грн. штрафу підлягає задоволенню.
При винесенні даного рішення судом також враховано, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та штраф.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 08.09.2010р., 13.07.2010р. та 06.07.2010р., у справах №29/256, 27/08-10 та 3/82 відповідно.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 08358735) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ НОМЕР_1) 17 535 (сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 00 коп. заборгованості, 1 131 (одну тисячу сто тридцять одну) грн. 85 коп. пені, 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 00 коп. штрафу, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 42 коп. державного мита та 217 (двісті сімнадцять) грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Ярема
Повне рішення складено 07.10.2011р.