Головуючий в 1 інстанції - Хрімлі О.Г.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
Україна
22.05.2008 р. справа № 22-а-4316/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого:
Сіваченка І.В.
суддів
Василенко Л.А., Дяченко С.П.
при секретарі за участі позивача представника позивача представника відповідача
Білоус К.І. ОСОБА_1ОСОБА_2. Дьоміної В.Ю.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу
Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
на постанову
Донецького окружного адміністративного суду
від
03 березня 2008 року
по справі
№ 2-а-3107/08
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління служби безпеки України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про
скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
15 жовтня 2007 рокуОСОБА_1. звернувся з позовом до Управління служби безпеки України в Донецькій області (далі - УСБУ в Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області) про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо призначення пенсії за вислугу років та зобов'язання обчислення даної пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, мотивуючи позовні вимоги тим, що після звільнення ОСОБА_1 з військової служби з Державної прикордонної служби України в запас збройних сил України у зв'язку зі скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із закінченням строку контракту, УСБУ в Донецькій області йому була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 871 грн. 76 коп., що не відповідає розміру пенсії, передбаченому чинним законодавством України.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2007 року позов ОСОБА_1 було задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, ГУ ПФУ в Донецькій області подало апеляційну скаргу, якою просить постанову від 03.03.2008 року скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.
У судовому засіданні представник ГУ ПФУ в Донецькій області підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечували позивач та його представник. Представник УСБУ в Донецькій області до апеляційного суду не прибув.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
ОСОБА_1. - старший прапорщик запасу, проходив військову службу в підрозділах та частинах Прикордонних військ України та Державної прикордонної служби України. Наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 18.08.2006 р. № 97-ос був звільнений в запас збройних сил України за підпунктом «а" п. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із закінченням строку із закінченням строку контракту. Вислуга років на день звільнення - 09 вересня 2006 року - складала 25 років.
У відповідності до п.«а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб",ОСОБА_1. набув права на пенсію за вислугу років у розмірі 65 % відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно висновку УСБУ в Донецькій області про призначення (поновлення) пенсії за вислугу років ОСОБА_1. з 09 вересня 2006 року була призначена пенсія за вислугу 25 року в розмірі 65 % грошового забезпечення у розмірі 871 грн. 46 коп.
При розрахунку пенсії фінансовий підрозділ УСБУ в Донецькій області застосував окрім Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", також положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік", а саме ст. 40, п.30 ст. 77., ст.107.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік" при визначенні щомісячного грошового забезпечення для розрахунку пенсії повинні братися середні надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 місяці. Надбавки (доплати), встановлені особам, які мають право на пенсію за вислугу років і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі, взагалі не враховуються.
Відповідно до п.30 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
Вимогами ст. 107 вказаного закону передбачено, що розмір пенсій, призначених у 2006 році відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" не може перевищувати 12 мінімальних пенсій за віком.
Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками місцевого суду, вважає, що такий розрахунок пенсії є незаконним та таким, що суперечить вимогам ст. 22 Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців", Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Оскільки Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» умови пенсійного забезпечення військовослужбовців було погіршено, Верховною Радою України було прийнято Закон України № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців", який набрав чинності 29.04.2006 р. Цим законом змінено назву Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який названо «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і у статті 43 якого поновлено право військовослужбовців на розрахунок пенсії з грошового забезпечення за останньою штатною посадою з усіма видами надбавок, доплат, підвищень та премій. Частиною 2 ст. 13 цього Закону передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Вищезазначений Закон доповнено ст. 1-1, у якій зазначено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих Законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі цієї норми зміна умов і норм пенсійного забезпечення військовослужбовців не може здійснюватися за Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік".
Більш того, Закон України від 04.04.2006 року № 3591, яким стаття 43 Закону № 2262 викладена в новій редакції, прийнятий пізніше у часі стосовно Закону № 3235 від 20.12.2005 року “Про Державний бюджет України на 2006 рік», тому саме Закон № 3591 підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Прикінцеві положення Закону № 3591 зазначає, що стаття 43 Закону № 2262 в новій редакції набуває чинності з дня опублікування.
Таким чином, на час призначення ОСОБА_1. пенсії відповідачі повинні керуватися положеннями ч.3 ст. 43 Закону № 2262. Наступні зміни в законодавстві, передбачені Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік» не повинні застосовуватися до правовідносин, пов'язаних з призначенням пенсії ОСОБА_1., право на отримання у якого виникло в вересні 2006 року.
Як вбачається з ч.2 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на військовій службі в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також, членів їх сімей.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, а відповідно до ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Частиною 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За таких обставин суд вважає, що діяльність суб'єкту владних повноважень - УСБУ в Донецькій області - при здійсненні ним владних управлінських функцій призвело до порушення законних прав та інтересів позивача ОСОБА_1 на отримання ним правильно нарахованого пенсійного забезпечення за рахунок держави.
Оскільки кошти на виплату пенсій військовослужбовцям виділяються відповідно до Закону із Державного бюджету України, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги доводи ГУ ПФУ України в Донецькій області щодо відсутності правонаступництва після УСБУ в Донецькій області.
Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
В повному обсязі ухвала складена 26.05.2008 року.
Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2008 року у справі № 2-а-3107/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління служби безпеки України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області «про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії» - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: