Головуючий у 1 інстанції -
Суддя-доповідач - Дяченко С.П.
25 серпня 2011 року справа №2а/0570/11175/2011
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді
суддів , Шишова О.О.
при секретарі судового засідання -Козаковій Т.М.,
за участю представника відповідача Чевичелової О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/11175/2011 за позовом прокурора Кіровського району міста Донецька в інтересах державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про стягнення коштів
В липні 2011 року прокурор Кіровського району міста Донецька в інтересах державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернувся до суду з зазначеним позовом.
Позивач посилався на те , що актом перевірки (протоколом) від 25.10. 2010 року №02/14-0339 державного інспектора з енергетичного нагляду Харцизького відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Донецькій області встановлено факт невиконання комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» пунктів 1 та 2 припису від 13.10. 2010 року №02/14-0330, строк виконання якого закінчився. На підставі акту перевірки 04 .11. 2010 року винесено постанову №Д-301 про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику на суму 10 200 грн. та зазначено про встановлений законодавством 30-денний строк для її виконання. Сума штрафу в установлений законодавством строк сплачена не була. Позивач просив стягнути з відповідача штраф в розмірі 10 200 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2011 року позов було задоволено. Стягнуто з комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» штраф в розмірі 10 200 грн.
Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог , відмовити.
При апеляційному перегляді справи, представник відповідача просив постанову суду першої інстанції скасувати, , у задоволенні позову - відмовити.
Інші сторони в судове засідання не з»явилися . Про дату , час , та місце розгляду були повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне :
Конституція України встановила основи організації та функціонування прокуратури України. Регулювання її діяльності в окремому розділі VII Конституції України свідчить, що виконання покладених на неї функцій є самостійним видом державної діяльності.
Прокуратура - організаційно незалежна державно-правова інституція, яка виконує особливі, властиві тільки їй функції, взаємодіє з усіма гілками державної влади і є важливим елементом у забезпеченні балансу між ними.
Статтею 121 Конституції України визначено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
З огляду на ці конституційні приписи завдання прокуратури України полягає в забезпеченні захисту від протиправних посягань на суспільний та державний лад, на права і свободи людини і громадянина, а також основи демократичного устрою суспільства легітимними засобами і методами, її діяльність ґрунтується на Конституції України, законах України та інших нормативно-правових актах.
Статтею 123 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року
Відповідно до статті 361 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ: внесення апеляційного, касаційного подання та судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.
Згідно з частинами першою, другою статті 60 КАС України у випадках, встановлених законом, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду з адміністративними позовами. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Колегія суддів вважає , суд першої інстанції, погоджуючись з вимогами позивача, не врахував збіг процесуального строку звернення позивача до суду, та прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З матеріалів справи вбачається, що позивач -прокурор Кіровського району міста Донецька в інтересах державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернувся до суду з позовною заявою 05.07.2011 року, в якій просив стягнути з комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» штраф в розмірі 10 200 грн за постановою Держенергонагляду від 04.11.2010 року № Д-301 .
Колегія суддів вважає , що позивач пропустив шестимісячний процесуальний строк для звернення до суду з вказаним позовом. Варто вказати , що порушення процесуальних строків є самостійною і достатньою підставою для залишення позову без розгляду
Згідно ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З огляду на наведене , колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права, що призвело до допуску справи до розгляду з прийняттям рішення по суті за межами шестимісячного строку. Постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до статті 205 КАС України.
Ухвала в повному обсязі виготовлена 29 серпня 2011 року.
Керуючись статтями 11, 24, 99, 100, 167, 195, 195-1, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/11175/2011 - скасувати.
Позов прокурора Кіровського району міста Донецька в інтересах державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про стягнення коштів - залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий С.П. Дяченко
Судді І.В. Сіваченко
О.О. Шишов