Справа № 22-ц-2188/11 Головуючий у 1 інстанції: Медведик Л.О.
Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
30 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Зверхановської Л.Д.
суддів: Петричка П.Ф. , Бойко С.М.
при секретарі: Глинському О.А.
з участю: представника позивача -Мочульського Л.Б., відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „ВіЕйБі Банк” на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 грудня 2010 року,
Оскаржуваним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 грудня 2010 року частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства „ВіЕйБі Банк” до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.
Стягнуто ОСОБА_4 в користь ПАТ „ВіЕйБі Банк” заборгованість по кредитному договору в розмірі 273922,48 грн. та судові витрати: 1700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У частині стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором зі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відмовлено.
Рішення суду оскаржило Публічне акціонерне товариство „ВіЕйБі Банк”. В апеляційній скарзі зазначає, що рішення в частині відмови у стягненні в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором зі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є необґрунтованим та просить його у цій частині скасувати. Вказує, що зміна розміру процентної ставки за користування кредитом була погоджена із ОСОБА_4, про що свідчить додатковий договір №2 від 17.11.2008 року. Вважає, що відмовляючи у солідарному стягненні боргу усіма відповідачами, суд не врахував п.1.3 Договору поруки.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Місцевим судом встановлено, що 28.09.2007 року між ВАТ „ВіЕйБі Банк” (тепер ПАТ „ВіЕйБі Банк”) та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №318/07/09, а для забезпечення виконання цього договору із ОСОБА_3 і ОСОБА_5 укладено договори поруки.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ч.3 ЦК України).
Згідно ст.553 ч.1 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову(субсилідарну) відповідальність поручителя(ч.1 ст.554 ЦК України).
Із конструкції ст.554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Це підтверджується його правом висувати заперечення проти кредитора і у тому разі, коли боржник відмовився або визнав свій борг(ч.2 ст. 555ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.
Відтак, колегія суддів вважає, що оскільки збільшення кредитної процентної ставки із 13% до 17% відбулося за згодою лише банку та боржника ОСОБА_4, але без згоди поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, то місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для покладення на них відповідальності за неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед боржником.
Покликання апелянта на те, що відмовляючи у солідарному стягненні боргу усіма відповідачами, суд не врахував п.1.3 договору поруки, згідно якого поручитель погоджується з тим, що при зміні боржника, зміні змісту та обсягу(зміна суми кредиту, плати за користування кредитом, суми комісій та інших плат згідно з Кредитним договором) забезпеченого цією порукою зобов'язання за кредитним договором, цей договір буде діяти до повного виконання зобов'язань за кредитним договором, є необґрунтованим, оскільки даний пункт договору поруки суперечить ч.1 ст.559 ЦК України та визначає лише строк дії договору поруки.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ВіЕйБі Банк” відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: