Справа № 22-ц-1449/11 Головуючий у 1 інстанції: Грищук В. О.
Доповідач в 2-й інстанції: Монастирецький Д. І.
16 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого -судді Монастирецького Д.І.,
суддів: Зубарєвої К.П., Бакуса В.Я.,
секретаря Луньо К.А.,
з участю представників ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5, третіх осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Залізничної районної адміністрації м. Львова, третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про узаконення самочинного будівництва та за зустрічним позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2 про демонтаж балкону, -
Оскаржуваним рішенням у задоволенні вищезазначеного позову ОСОБА_2 до Залізничної районної адміністрації відмовлено.
Зустрічний позов задоволено.
Зобов»язано ОСОБА_2 демонтувати самочинно влаштований балкон розміром 1,50 х 9,30 м до квартири АДРЕСА_1 та привести його до розмірів 1,20 х 3,40 м.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального і матеріального права. Справа заслухана у її відсутності, жоден з учасників процесу не довів у судовому засіданні, що реконструкція балкону порушила їх права. Крім того, нагальною потребою у розширенні балкону є та обставина, що у неї є дитина-інвалід, яка потребує особливого догляду.
Просить скасувати рішення суду і постановити нове, яким її позов задовольнити, а в позові Залізничної райадміністрації відмовити.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виступ адвоката ОСОБА_5, третіх осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2010 року позивач ОСОБА_2 звернулася з позовом до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про узаконення самочинної реконструкції балкону квартири АДРЕСА_1.
В листопаді 2009 року Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулась в суд із зустрічним позовом, у якому просить зобов»язати ОСОБА_2 демонтувати самочинно влаштований балкон розміром 1,50 х 9,30 м до квартири АДРЕСА_1 та привести його до розмірів 1,20 х 3,40 м.
Зібраними та перевіреними судом доказами установлено, що ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 02 квітня 2009 року на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.
Згідно із ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до ст. ст. 100, 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім»ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускається за згодою наймача, членів сім»ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов»язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.
Правилами користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 року № 5), установлено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається у встановленому порядку.
Пунктом 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 р., передбачено, що виконання будівельних робіт на об»єктах без додержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно із чинним законодавством.
ОСОБА_2 провела реконструкцію балкону самочинно, без відповідного дозволу, чого сама не заперечує.
Розпорядженням № 593 від 21.07.2009 року голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, враховуючи колективну скаргу мешканців будинку АДРЕСА_1 та подані документи, зобов»язано ОСОБА_2, власницю квартири АДРЕСА_1 зазначеного будинку в термін до 10.09.2009 р. демонтувати самочинно влаштований балкон розміром 1,50х9,50 м. та привести його до розмірів 1,20х3,40 м., однак даного розпорядження ОСОБА_2 не виконала.
Зважаючи на вищенаведене, зібрані та перевірені судом докази, і зокрема - на інсоляційний висновок про частковий вплив на якість існуючого режиму інсоляції лоджії кімнати 8 квартири АДРЕСА_2 (а.с. 70-77), районний суд, відмовляючи у первісному позові ОСОБА_2 та задовольняючи зустрічний позов Залізничної райадміністрації, вірно послався на те, що вказана реконструкція проведена без належного дозволу, належно затвердженого проекту, без відповідних висновків щодо дотримання будівельних норм і правил, порушує права власників інших квартир.
Посилання апелянта на те, що дана справа заслухана у її відсутності та, що в неї є дитина інвалід, не заслуговують на увагу, оскільки її представник ОСОБА_9 приймала участь у розгляді справи, також її інтереси в суді представляла адвокат, ОСОБА_2 не є матір»ю дитини-інваліда (а.с. 14, 30, 33, 48, 49, 55-56).
Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, ОСОБА_2 не представлено як у суді першої, так і апеляційної інстанцій.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.
Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Монастирецький Д.І.
Судді: Зубарєва К.П.
Бакус В.Я.