Ухвала від 19.05.2011 по справі 22-ц-493/11

Справа № 22-ц-493/11 Головуючий у 1 інстанції: Грудова Н.Б.

Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Богонюка М.Я.,

суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.,

при секретарі -Качмар М.Я.,

за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 серпня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан»(далі -ЗАТ «СК «Каштан»), Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго»(далі -ПАТ «Львівобленерго»), ОСОБА_5 про відшкодування шкоди -

ВСТАНОВИЛА:

оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до відповідачів про стягнення 1678,44 грн. -шкоди, заподіяної йому унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 443,41 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, 3 проценти річних та інфляційні за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Рішення оскаржив ОСОБА_4, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Зазначає, що суд невірно встановив фактичні обставини справи і як наслідок ухвалив незаконне рішення, а саме: при складанні висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліст визначив вартість відновлювального ремонту та матеріального збитку без урахування податку на додану вартість і тому страхова компанія мала виплатити усю суму згідно даного висновку.

Посилається апелянт і на неправильне застосування норм матеріального права, так як п.п. 3.2.3. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»не поширюється на спірні правовідносини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників ЗАТ «СК «Каштан»ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на заперечення скарги, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.10.008 року у м. Львові на вул. Зеленій, 251 з вини водія належного ПАТ «Львівобленерго»автомобіля УАЗ ОСОБА_5 сталась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої було спричинено матеріальну шкоду належному ОСОБА_4 автомобілю «Хонда».

Вартість матеріального збитку, згідно висновку спеціаліста, становить 10070,64 грн.

На виконання умов договору страхування від 03.06.2008 року ЗАТ «СК «Каштан»відшкодувало ОСОБА_4 за ПАТ «Львівобленерго»(цивільно-правова відповідальність якого була застрахована) збитки у розмірі 7882,2 грн., а останнє -ОСОБА_4 -франшизу у розмірі 510 грн.

У виплаті 1678,44 грн. -розміру податку на додану вартість -ЗАТ «СК «Каштан»ОСОБА_4 було відмовлено.

Крім цього було встановлено, що на момент відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_4 фінансових документів про оплату витрат на ремонт автомобіля на надав.

За змістом п. 3.2.3 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування не є об'єктом оподаткування.

Оспорювана сума 1678,44 грн. є податком на додану вартість, обчислена з розміру матеріального збитку, заподіяного ПАТ «Львівобленерго»ОСОБА_4 унаслідок ДТП.

Так як ЗАТ «СК «Каштан»та ПАТ «Львівобленерго», особи, які несуть цивільно-правову відповідальність за заподіяну шкоду, відшкодували ОСОБА_4 шкоду за винятком податку на додану вартість і останній не надав документів на підтвердження витрат з оплати такого податку за ремонт автомобіля, то рішення суду першої інстанції про відмову у позові є правильним.

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір матеріального збитку, визначений у висновку спеціаліста, не містить податку на додану вартість, не відповідає чинній на час складення висновку Методиці товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів (затверджена спільним наказом міністерства юстиції України і Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 року (з наступними змінами).

Так як суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність його висновків, то рішення слід залишити без змін, а скаргу відхилити.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді:

Попередній документ
18566839
Наступний документ
18566841
Інформація про рішення:
№ рішення: 18566840
№ справи: 22-ц-493/11
Дата рішення: 19.05.2011
Дата публікації: 17.10.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди