Справа № 22-ц-1961/11 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин М.О.
Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.
26 травня 2011 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Федоришина А.В.,
суддів: Богонюка М.Я., Приколоти Т.І.,
при секретарі -Качмар М.Я.,
за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду м. Львова від 13 грудня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (далі -районна адміністрація), треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Обласне комунальне підприємство «БТІ та ЕО», інспекція Державного архітектурного-будівельного контролю у Львівській області про визнання права власності -
позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом. Зазначали, що є власниками земельної ділянки на АДРЕСА_1 та будинку за цією ж адресою. Самочинно здійснили будівельні роботи із збільшенням будинку за рахунок прибудови і надбудови. Просили визнати право власності на самочинне будівництво, оскільки воно проведено без порушень будівельних норм і правил, не порушує прав інших осіб.
Оскаржуваним рішенням позовні вимоги задоволено.
Рішення оскаржили ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та Районна адміністрації, просять його скасувати і ухвалити: ОСОБА_3 і ОСОБА_8 - нове рішення про відмову у задоволенні позову, Районна адміністрація -про направлення справи на новий розгляд. Зазначають про порушення норм матеріального і процесуального права, неправильне встановлення фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Вказують на те, що здійснюючи самочинне будівництво, позивачі вийшли за межі наданої у власність земельної ділянки. ОСОБА_3 і ОСОБА_8, крім цього, вказують на порушення їх прав: на покращення житлових умов шляхом розширення існуючої будівлі, визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва буде визнанням права власності на будинок №30, хоч окремого такого будинку немає, оскільки поштові адреси №28 і №30 є одним об'єктом, пов'язаним спільним горищем.
Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянтів та їх представників на підтримання доводів скарги, позивачів і їх представника на заперечення скарги, перевіривши матеріали справи, межі і доводи скарги колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з огляду на викладені мотиви.
За змістом ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Як убачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_9 є власником земельної ділянки на АДРЕСА_1. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 168) північна її межа по лінії «Д» - «А»становить 13,4 м. Проте із робочого проекту і іншої технічної документації (а.с. 170) убачається, що північна межа будинку становить 15,5 м тобто виходить за межі абрису земельної ділянки.
Отже, позивачами здійснено будівництво нерухомого майна на земельній ділянці, що не належить їм на правовій підставі.
Посилання позивачів на довідку ТзОВ «Геоцентраль»як на доказ будівництва будівлі на земельній ділянці в межах її абрису колегією суддів відхиляється, так як ця довідка не є допустимим доказом: висновок ТзОВ «Геоцентраль»є голослівним, не підтверджений розрахунками і не спростовує зазначену вище очевидну розбіжність у розмірах.
Згідно ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього.
Суд першої інстанції не звернув увагу на дані обставини і помилково визнав за позивачами право власності на самочинне будівництво.
Обґрунтованою є апеляційна скарги ОСОБА_3 і ОСОБА_8.
Згідно матеріалів справи треті особи у встановленому порядку розробили робочий проект на проведення надбудови з улаштуванням проектованих вікон.
Так як позивачі здійснили будівництво без узгодження із власниками суміжного будинковолодіння, що унеможливило проведення останніми добудови згідно робочого проекту, то колегія суддів вважає це істотним порушенням прав ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_8
За змістом ст. 376 ЦК України право власності на самочинне будівництво може бути визнано, за наявності інших підстав, якщо це не порушує прав інших осіб.
Оскільки самочинним будівництвом порушені права зазначених вище осіб, які категорично заперечують позовні вимоги, то визнання судом першої інстанції права власності на це будівництво за ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10 є незаконним.
Так як суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи, ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, то рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга Районної адміністрації в частині направлення справи на новий розгляд не підлягає задоволенню, оскільки згідно норм процесуального закону (в редакції від 07.07.2010 року) прийняття такого рішення судом апеляційної інстанції не входить до його компетенції.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3. 4 ч. 1 ст. 309, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити, а апеляційну скаргу Франківської районної адміністрації Львівської міської ради -задовольнити частково.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 13 грудня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10 в задоволенні їх позову про визнання за позивачами права власності на будинок АДРЕСА_1 з урахуванням проведеного розширення площі за рахунок прибудови, загальною площею 158,9 м2, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,0149 га кадастровий №4610136900:06:004:0002.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: