Справа № 22-ц-1595/11 Головуючий у 1 інстанції: Горошко Л. Б.
Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.
05 травня 2011 року м. Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Федоришина А.В.,
суддів : Богонюка М.Я., Приколоти Т.І.,
при секретарі -Качмар М.Я.,
за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Львівгаз»на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 листопада 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Львівгаз»у особі Кам'янка-Бузької філії управління експлуатації газового господарства (далі -філія ВАТ) про відновлення знижки по оплаті за газопостачання, поновлення газопостачання на газовий котел, встановлення побутового газового лічильника, стягнення моральної шкоди-
позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Вимоги обґрунтовує тим, що з червня 2007 року відповідач став нараховувати плату за газопостачання його сім'ї без урахування права на пільгу, передбаченої ч. 6 ст. 22 Закону України «Про міліцію», щодо його сина.
Крім цього зазначав, що після самовільного улаштування двохфункційного газового котла в квартирі він підготував усю технічну документацію для його підключення до загальної системи газопостачання, проте відповідач безпідставно відмовляє йому у підключенні.
Просив суд зобов'язати відповідача установити за рахунок останнього газовий лічильник замість демонтованого на повірку лічильника, а також стягнути на його користь 5000 грн. моральної шкоди.
Суд першої інстанції позов в частині стягнення моральної шкоди задовольнив у розмірі 3000 грн., в решті задовольнив повністю.
Рішення оскаржило ВАТ «Львівгаз», просить його скасувати і ухвалити про закриття провадження у справі. Зазначає, що газопостачання на двохфункційний котел не може бути здійснено, так як котел встановлений позивачем самовільно, створюватиме аварійну ситуацію, а також відмовляється провести оплату відповідачу для введення котла в експлуатацію. Посилається на відсутність правової підстави для улаштування позивачеві газового лічильника за рахунок відповідача. Вважає правильним рішення відповідача про припинення застосування пільг щодо сина позивача, так як той є повнолітньою особою і на нього не поширюються передбачені на ОСОБА_3 пільги.
Зазначає про те, що філія ВАТ не заподіяла ОСОБА_3 жодної шкоди, у тому числі і моральної.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, ОСОБА_3 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на викладені мотиви.
Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо відновлення його сім'ї пільг, передбачених ч. 6 ст. 22 Закону України «Про міліцію»у повному обсязі є вірним, відповідає нормам матеріального права та матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги про припинення застосування пільг щодо сина позивача у зв'язку із набуттям ним повноліття є безпідставними та такими, що суперечать нормам ч. 6 ст. 22 вищезазначеного Закону, рішенню Конституційного Суду України від 03.06.1999 року №5-рп/999, відповідно до яких у контексті Закону України «Про міліцію»до «членів сім'ї»відноситься чоловік або дружина працівника міліції, тощо які нарівні користуються пільгами щодо оплати житла і комунальних послуг, якщо вони разом проживають разом із ним.
Отже, в цій частині апеляційну скаргу слід відхилити.
В іншій частині апеляційна скарга є обґрунтованою.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач відмовив ОСОБА_3 забезпечити газопостачання до двохфункційного котла у зв'язку із самовільним установленням його ОСОБА_3
Однак суд не взяв до уваги вимоги п. 5.2.11 договору від 15.03.2007 року про надання послуг газопостачання ОСОБА_3, п. 4.5.7. Правил безпеки систем газопостачання України, п. 6 Правил надання населенню послуг з газопостачання, які унеможливлюють за таких обставин газопостачання даному абоненту.
Отже, без виконання абонентом усіх вимог, передбачених наведеними вище нормами матеріального права, газопостачання йому не може бути здійснено.
Також є неправильним висновок суду про установлення побутового газового лічильника в квартирі ОСОБА_3 за рахунок відповідача.
Згідно матеріалів справи 16.10.2009 року комісія сервісного центру ВАТ «Львівгаз»встановила, що побутовий газовий лічильник, демонтований уповноваженими особами в квартирі ОСОБА_3 на повірку, є пошкодженим і ремонту не підлягає, має бути замінений на інший.
Відповідно до п. 22 Правил надання населенню послуг з газопостачання, у разі виходу з ладу лічильника, що належить споживачу, та визнання його таким, що не підлягає ремонту, вартість нового лічильника та його встановлення в газифікованих будинках оплачується споживачем.
За таких обставин правових підстав для встановлення лічильника за рахунок відповідача не має.
Посилання ОСОБА_3 на Технічний регламент, Державні будівельні норми тощо є неправомірним, так як в даному конкретному випадку ці нормативні акти не врегульовують спірних правовідносин.
Невірним є покладений судом на відповідача обов'язок по відшкодуванню ОСОБА_3 моральної шкоди. При цьому суд виходив з того, що неправомірними діями працівників ВАТ «Львівгаз»позивачу була завдана моральна шкода.
Проте з таким висновком погодитись не можна.
Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
На порушення вимог ст. 214 ЦПК України суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув та не врахував, що між сторонами виникли договірні відносини щодо надання послуг із газопостачання та що такий вид відповідальності в цьому разі на відповідача не покладався.
Таким чином колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ВАТ «Львівгаз»слід задовольнити частково, оскаржуване рішення в частині задоволення позову про зобов'язання ВАТ «Львівгаз»відновити газопостачання, встановити газовий лічильник, стягнення моральної шкоди скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3. 4 ч. 1 ст.309, ст. 317 ЦПК України колегія суддів, -
апеляційну скаргу ВАТ «Львівгаз»задовольнити частково.
Рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 листопада 2010 року про зобов'язання ВАТ «Львівгаз»в особі Кам'янка-Бузької філії управління експлуатації газового господарства відновити газопостачання на апарат опалювальний газовий побутовий АОГВМ-8ЕВ «Атон»та встановити побутовий газовий лічильник замість демонтованого на повірку 01.07.2009 року, про стягнення на користь ОСОБА_3 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
В решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ «Львівгаз»відхилити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: