"19" вересня 2011 р. Справа № 2а-1681/10/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
суддів Коршуна А.О. Панченко О.М. ,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Міського комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська лікарня № 1 міста Олександрії»на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Міського комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська лікарня № 1 міста Олександрії»до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування рішення,
17 травня 2010 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування рішення. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що за результатами проведеної у нього перевірки 28.04.2010 р. відповідачем було ухвалено рішення № 55 про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким у позивача підлягає вилученню 4 413,30 грн. За актом перевірки порушення полягає у тому, що позивач безпідставно у період з 03.09.2009 р. по 16.09.2009 р. стягував з громадян плату за медичні огляди на підставі нових тарифів, інформація про які ще не була оприлюднена. Рішення відповідача є незаконним, оскільки тарифи органом місцевого самоврядування було затверджено з 01.09.2009 р. і саме з цієї дати позивач набув право на їх застосування. Викладені обставини явилися причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення від 28.04.2010 р. № 55 (а.с.а.с. 3 -6).
14 вересня 2010 року судом було ухвалено постанову, якою суд відмовив у позові. Постанова вмотивована тим, що рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 03.09.2009 р. № 575 про затвердження тарифів є регуляторним актом, а тому набирає сили лише після його оприлюднення (а.с.а.с. 54, 55).
27 вересня 2010 року позивач, не погодившись з ухваленою постановою, звернувся до суду з апеляційною скаргою. У скарзі позивач зазначив, що рішення судом першої інстанції було ухвалене з порушенням норм матеріального права. Так, порядок набрання чинності нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування визначено статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за якою виключно рішення рад мають оприлюднюватись, а рішення інших органів мають лише доводитись до населення. Крім того, нові тарифи були одразу прийнято до виконання, оскільки відповідно до статті 73 приведеного Закону рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для усіх осіб, яких вони стосуються. Позивач просить постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити позов (а.с.а.с. 59 -62, 64, 68).
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що 03.09.2009 р. виконавчим комітетом Олександрійської міської ради Кіровоградської області було ухвалено рішення № 575 про затвердження з 01.09.2009 р. нових тарифів на платні медичні послуги, що надаються позивачем (а.с. 7).
16 вересня 2009 року інформація про ухвалення вказаного рішення була оприлюднена у газеті «Вільне слово»(№ 38 (13613)) (а.с. 40).
У період з 21.04.2010 р. по 23.04.2010 р. відповідачем було проведено планову перевірку з питань дотримання позивачем державної дисципліни цін, у ході якої було виявлено, що останній безпідставно у період з 03.09.2009 р. по 16.09.2009 р. стягував з громадян плату за медичні огляди на підставі тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області № 575, інформація про які ще не була оприлюднена (а.с.а.с. 8, 9).
За результатами проведеної перевірки рішенням № 55 від 28.04.2010 р. до позивача було застосовано економічні санкції у виді вилучення безпідставно одержаних коштів в сумі 1 471,10 грн. та штрафу в сумі 2 942,20 грн. (а.с. 10).
Приведені вище спірні правовідносини врегульовано Законом України від 11.09.2003 р. № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Законом України від 23.09.1997 р. № 539/97-ВР «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».
В силу статті 1 Закону № 1160-ІV регуляторний акт -це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Регуляторним органом відповідно до приведеної норми, зокрема, є орган місцевого самоврядування.
Таким чином, оскільки рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 03.09.2009 р. № 575 ухвалено регуляторним органом (органом місцевого самоврядування), його положення спрямовані на правове регулювання господарських відносин і підлягають неодноразовому застосуванню щодо невизначеного кола осіб тощо, воно є регуляторним актом.
Відповідно до статті 14 Закону № 1160-ІV регуляторні органи публікують у друкованих засобах масової інформації та/або розміщують на своїх офіційних сторінках у мережі Інтернет або оприлюднюють в інший спосіб, у тому числі через телебачення і радіо, інформацію про здійснення ними регуляторної діяльності.
Згідно зі статтею 22 Закону № 539/97-ВР Закони України, постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Верховного Суду України та Конституційного Суду України, рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
З аналізу приведених норм вбачається, що висновок суду першої інстанції про те, що офіційне оприлюднення регуляторного акту є обов'язковою передумовою для набрання ним чинності, є вірним.
Ураховуючи викладене, застосування позивачем встановлених органом місцевого самоврядування тарифів до їх офіційного оприлюднення у засобах масової інформації суперечить закону, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення державної дисципліни цін є обґрунтованим.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на положення статті 73 Закону України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки обов'язковість актів виконавчого комітету не позбавляє його обов'язку відповідно до статті 14 Закону № 1160-ІV, статті 22 Закону № 539/97-ВР оприлюднювати такі акти.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати на помилкове посилання судом першої інстанції на частину 12 статті 59 Закону № 280/97-ВР, оскільки на час виникнення спірних правовідносин стаття 59 не містила цю частину (статтю 59 було нею доповнено Законом України від 01.07.2010 р. № 2388-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»).
Таким чином, з'ясувавши у достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані, підтверджені наявними у матеріалах справи письмовими доказами та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Міського комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська лікарня № 1 міста Олександрії»залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Міського комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська лікарня № 1 міста Олександрії»до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування рішення, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя М.О. Католікян
Суддя А.О. Коршун
Суддя О.М. Панченко