Справа № 11-403/11 Головуючий у 1 інстанції: Галин В.П.
Доповідач: Марітчак Т. М.
24 травня 2011 року колегія суддів Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючогоМарітчака Т.М.,
суддів апеляційного судуВовка А.С. та Гаврилова В.М.,
при секретаріКирилейзі Ю.С.,
за участю прокурораШахрайчук Н.І.,
потерпілихОСОБА_6 та ОСОБА_7
та їх прнедставниківОСОБА_8 і ОСОБА_9
захисникаОСОБА_10
та засудженихОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_13 на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 29 листопада 2010 року, яким -
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Городовичі Старосамбірського району, до арешту проживаючого у АДРЕСА_1, українця, громадянина України; із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без судимості, -
визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України -на 1 (один) рік позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України -на 2 (два) роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України -на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_11 остаточно призначено покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Вироком суду ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 155 КК України виправдано.
Вироком суду постановлено строк відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з 13.02.2010 року, тобто з дня його затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_11 у виді взяття під варту до вступу вироку в законну силу залишено без змін.
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Самбора, проживаючого у АДРЕСА_2; українця; громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, до арешту не працюючого, раніше судимого 23.06.1993 року Полтавським обласним судом за ст. 93 КК України (1960 р.) на 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі, умовно-достроково звільненого від відбування покарання на строк 1 (один) рік і 4 (чотири) місяці, -
визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України -на 2 (два) роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України -на 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_12 остаточно призначено покарання -3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Вироком суду ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 155 КК України виправдано.
Вироком суду постановлено строк відбування покарання ОСОБА_12 рахувати з 13.02.2010 року, тобто з дня його затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_12, до вступу вироку в законну силу залишено попередній - взяття під варту.
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Великі Капані Цюрюпінського району Херсонської області, мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, -
визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Вироком суду постановлено строк відбування покарання ОСОБА_13 рахувати з 24.02.2010 року, тобто з дня його затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_13, до вступу вироку в законну силу, залишено попередній у вигляді взяття під варту.
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця м. Хирів Старосамбірського району, проживаючого у АДРЕСА_4, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, раніше судимого: 27.05.2009 року Старосамбірським районним судом Львівської області за ч. 1 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 (один) рік. 05.03.2010 року Старосамбірським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України на 2 (два) роки і 3 (три) місяці позбавлення волі, -
визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного судом покарання частково приєднано покарання за попереднім вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 05.03.2010 року і остаточно визначено ОСОБА_14 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, зарахувавши повністю відбуту частину покарання за попереднім вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 05.03.2010 року.
Вироком суду визначено строк відбування покарання ОСОБА_14 рахувати з 05.03.2010 року, тобто з дня його затримання.
Запобіжний захід у вигляді взяття під варту засудженому ОСОБА_14 залишено без змін до вступу вироку в законну силу.
ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженця с. Петричі, Бузького району, Львівської області, жителя АДРЕСА_5, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, без судимості відповідно до ст. 89 КК України, -
визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно засудженому ОСОБА_15 визначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_15 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.
Відповідно до п. 3, 4 ст. 76 КК України засудженого ОСОБА_15 зобов'язано повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_15 -підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Згідно вироку суду доля речових доказів вирішена відповідно до вимог чинного законодавства, а також стягнуто із засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_15 солідарно на користь НД ЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області судові витрати за проведення експертизи у розмірі 150 (сто п'ятдесят) грн. 24 (двадцять чотири) грн.
Вироком суду також постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_12 на користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області судові витрати за проведення експертизи у розмірі: 187 (сто вісімдесят сім) гривень 80 коп., 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 36 коп., 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 36 коп., 150 (сто п'ятдесят) грн. 24 коп., а всього 788,76 грн.
Цим же вироком постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_15 та ОСОБА_11 на користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області судові витрати за проведення експертизи по 300 (триста) грн. 48 коп. з кожного.
Вироком суду ОСОБА_11 визнаний винним і засуджений за те, що у квітні 2009 року, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник через вікно у власний будинок, у якому раніше проживав, який знаходиться у АДРЕСА_1, у якому проживає його рідна сестра ОСОБА_16 і зайшовши у приміщення кладової, де з дерев'яної скрині викрав бензопилу марки «STIHL MS 180»та два ланцюги до неї, всього вартістю 1800 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_16 матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_11, продовжуючи свою злочинну діяльність, у вечірній час одного з днів, на початку вересня 2009 року, повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом розбиття навісного замка вхідних дверей проник у підвальне приміщення, яке знаходиться у АДРЕСА_6, та належить ОСОБА_17, звідки таємно викрав дві банки консервованих помідорів місткістю 1 л., загальною вартістю 20 грн., дві літрові банки консервованого салату «Ніжинський», загальною вартістю 12 грн. і одну літрову банку консервованих грибів вартістю 18 грн., фритюрницю вартістю 95 грн., два кавові млинки загальною вартістю 200 грн., два світильники загальною вартістю 130 грн. і одну лампу типу «Бра»вартістю 30 грн., один глиняний кофейний сервіз чорного кольору вартістю 68 грн., три трилітрові банки консервованих огірків загальною вартістю 30 грн. та 5 півлітрових банок варення загальною вартістю 43 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 646 грн.
Крім того, ОСОБА_11, у вечірній час, одного з днів початку грудня 2009 року, повторно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_14, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом розбиття навісного замка вхідних дверей проник в приміщення, яке знаходиться у АДРЕСА_7, та належить ОСОБА_18, звідки таємно викрав 10 літрових банок консервованих помідорів, загальною вартістю 99 грн. 80 коп., 10 літрових банок консервованих огірків, загальною вартістю 123 грн. 70 коп. та 5 півлітрових банок консервованої кабачкової ікри загальною вартістю 100 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_18 матеріальну шкоду на загальну суму 323 грн. 50 коп.
Крім цього, ОСОБА_11, продовжуючи свою злочинну діяльність, у вечірній час одного з днів, на початку грудня 2009 року, повторно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_14, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом розбиття навісного замка вхідних дверей, таємно проник у підвальне приміщення, яке знаходиться у АДРЕСА_8, та належить ОСОБА_19, звідки таємно викрав п'ять банок консервованих помідорів місткістю 1 л і загальною вартістю 61 грн. 85 коп., чотири банки консервованих огірків місткістю 1 л і загальною вартістю 49 грн. 48 коп., чотири банки варення місткістю 1 л та одну банку меду місткістю 3 л і загальною вартістю 150 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 261 грн. 33 коп.
Крім цього, ОСОБА_11, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, продовжуючи свою злочинну діяльність, 14 січня 2010 року близько 11.00 год. повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, будучи у житловому будинку ОСОБА_20, який знаходиться у с. Тернава Старосамбірського району Львівської області, побачив на столі мобільний телефон марки «Нокіа 6030», який належав потерпілому ОСОБА_20, скориставшись тим, що останній вийшов із кімнати першим, таємно викрав даний мобільний телефон, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 600 грн.
Крім того, ОСОБА_11, продовжуючи свою злочинну діяльність у період часу 23-24 січня 2010 року, повторно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_14, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом розбиття навісного замка вхідних дверей, таємно проник у підвальне приміщення, яке знаходиться у АДРЕСА_7, та належить ОСОБА_21, звідки таємно викрав 25 кг картоплі вартістю 100 грн., 6 кг моркви вартістю 36 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_21 матеріальну шкоду на загальну суму 154 грн.
Крім цього, ОСОБА_11, продовжуючи свою злочинну діяльність, 2 лютого 2010 року, близько 20.00 год., повторно, за попередньою змовою групою осіб разом з двома невстановленим особами, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом розбиття навісного замка вхідних дверей таємно проник у підвальне приміщення, яке знаходиться у АДРЕСА_9, та належить потерпілому ОСОБА_22, звідки таємно викрав чан із нержавіючої сталі вагою приблизно 150-200 кг, 10 банок консервованих продуктів харчування різних видів та різної місткості і різні запчастини побутової техніки, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2 500 грн.
Крім цього, ОСОБА_11, продовжуючи свою злочинну діяльність, 11 лютого 2010 року, близько 13.00 год. повторно, за попередньою змовою групою осіб, разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_15, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу проник у приміщення складу, що знаходиться у АДРЕСА_10, та належить ОСОБА_23, де вибивши із середини вхідні двері таємно викрав дві металеві труби довжиною 3 м, діаметром 32 мм і загальною вартістю 216 грн., одну металеву пластину розміром 80х120 см товщиною 10 мм вартістю 3 000 грн., три металеві пластини розміром 60х40 см товщиною 9 мм, загальною вартістю 6 480 грн., два радіатори опалення загальною вартістю 870 грн. та три металеві груби довжиною 1,5 м діаметром 15 мм вартістю 49 грн. 50 коп., чим спричинив потерпілому ОСОБА_23 матеріальну шкоду на загальну суму 10 630 грн. 50 коп.
Крім цього, ОСОБА_12, у ніч з 20 жовтня 2009 року на 21 жовтня 2009 року, близько 00.30 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження вікна будинку проник у підвальне приміщення, яке знаходиться на АДРЕСА_11 та належить ОСОБА_24, звідки таємно викрав сорок півлітрових банок консервованих продуктів (салати, варення, огірки), після чого в приміщенні гаражу з автомобіля викрав автомагнітолу марки «Піонер», а з горища господарського приміщення -газову колонку, внаслідок чого спричинив ОСОБА_24 матеріальну шкоду на суму 2 300 грн.
Крім цього, ОСОБА_12, продовжуючи свою злочинну діяльність, у ніч з 15 січня 2010 року на 16 січня 2010 року повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом розбиття скла правої передньої дверки ВАЗ 2101, який належить потерпілому ОСОБА_25 та знаходиться у АДРЕСА_12, відчинив її та проник у середину автомобіля, звідки таємно викрав автомагнітолу марки «Піонер»вартістю 950 грн., а з паливного бака злив 20 л. пального марки АІ-92, загальною вартістю 145 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_25 матеріальну шкоду на загальну суму 1 095 грн.
Крім цього, ОСОБА_15 восени 2009 року незаконно придбав, знайшовши біля військової частини у с. Бісковичі Самбірського району, 11 патронів до автомата Калашникова та 25 малокаліберних патронів, які він переніс до власного помешкання, де зберігав їх без передбаченого законом дозволу. 20 лютого 2010 року, під час огляду помешкання ОСОБА_15, що у АДРЕСА_5, працівниками міліції було виявлено та вилучено 11 патронів калібру 5, 45 мм та 25 патронів калібру 5,6мм і згідно висновку балістичної експертизи -11 патронів є 5,45 мм патронами до автомата Калашникова та його модифікації, придатні до стрільби, а 25 патронів є 5,6 мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалювання до спортивної зброї калібру 5,6 мм (пістолетів, гвинтівок), придатні для стрільби.
Крім цього, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обвинувачувались органом досудового розслідування в тому, що вони в середині грудня 2009 року вступили у статеві зносини з особами, які не досягли статевої зрілості і їх дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 155 КК України. Однак, на думку суду першої інстанції дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні і ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 155 КК України виправдані.
ОСОБА_26 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за даним епізодом, суд першої інстанції покликався на те, що підсудні, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні заперечили факт вступу у статеві зносити з малолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а допитані в судовому засіданні неповнолітні потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 також заперечили факт вступу ними у статеві зносини з ОСОБА_11 та ОСОБА_12.
Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, в якій просить вирок Самбірського міського районного суду Львівської області від 29 листопада 2010 року щодо ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 -скасувати, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
В обґрунтування наведеного, прокурор покликається на те, що суд першої інстанції безпідставно виправдав ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 155 КК України, оскільки приймаючи дане рішення, не взяв до уваги пояснення малолітніх потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 під час досудового слідства, де вони детально розказують про обставини вчинення щодо них злочину, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України. Суд першої інстанції також необґрунтовано не взяв до уваги пояснення законних представників малолітніх потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_27.
На сумку апелянта, суд першої інстанції, приймаючи рішення у справі, не дав належної оцінки заявам законних представників малолітніх потерпілих ОСОБА_27 та ОСОБА_9 від 13.02.2010 року, де вони просять прийняти міри до ОСОБА_11 та ОСОБА_12, котрі в кінці січня 2010 року вступили з їх малолітніми дочками в статеві зносини природним та неприродним способами; протоколу явки з повинною від 13.02.2010 року ОСОБА_12, з якої вбачається, що він добровільно виклав обставини вчиненого ним злочину; висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_6 за № 184/10 від 03.06.2010 року та висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_7 за № 185/10 від 03.06.2010 року.
Прокурор вказує у апеляції на те, що суд першої інстанції не піддав аналізу та не прийняв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, а також за наявності суперечливих доказів у вироку, яким виправдав ОСОБА_11 та ОСОБА_12, суд не проаналізував їх, не мотивував своїх висновків, а обґрунтував їх лише на показаннях підсудних без урахування вищенаведених доказів.
Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції, постановляючи вирок у даній кримінальній справі, не врахував засудженим ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 обставину, що обтяжує покарання, а саме -вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Прокурор також покликається на те, що суд першої інстанції, всупереч вимог ч. 2 ст. 93 КПК України, неправильно визначив порядок стягнення судових витрат з засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_15, стягнувши з вищезазначених засуджених солідарно на користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області 150,24 грн. судових витрат.
В апеляції, поданій засудженим ОСОБА_11, останній не оспорюючи фактичні обставини справи та міру покарання щодо себе, просить згаданий вирок суду в частині засудження ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 185 КК України скасувати, а засудженого ОСОБА_13 -виправдати.
Засуджений ОСОБА_13 в апеляції просить вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 29 листопада 2010 року стосовно нього скасувати, а його виправдати. Апелянт зазначає, що обвинувачення ґрунтуються на показах, одержаних з порушенням вимог КПК України.
Крім того, засуджений покликається на те, що подане клопотання про надання йому державного захисника, у зв'язку з важким матеріальним становищем, судом першої інстанції не було вирішено.
Заслухавши доповідача, прокурора про скасування оскаржуваного вироку суду першої інстанції в частині виправдання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 155 КК України та в частині засудження ОСОБА_13 і направлення справи в цій частині на новий судовий розгляд, засудженого ОСОБА_11 про залишення оскаржуваного вироку щодо нього без змін і скасування вироку в частині засудження ОСОБА_13, засудженого ОСОБА_13 про скасування вироку суду першої інстанції в частині його засудження колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_13 необхідно задовольнити частково, а оскаржуваний вирок в частині засудження ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 185 КК України та виправдання ОСОБА_11 і ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 155 КК України скасувати, з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд з наступних підстав.
ОСОБА_28 ОСОБА_13 покликається в апеляції на те, що суд першої інстанції не вирішив його клопотання про призначення йому захисника, оскільки ні він, ні його близькі родичі у зв'язку з важким матеріальним становищем не можуть скористатись послугами адвоката.
Перевіряючи апеляцію засудженого ОСОБА_13 в частині порушення його прав на захист колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції було порушено право засудженого ОСОБА_13 на захист. Так, відповідно до поданої 26 липня 2010 року заяви, підсудний ОСОБА_13 просить суд надати йому державного захисника, у зв'язку з його важким матеріальним становищем (т. 4, а.с. 47) і постановою суду першої інстанції таке клопотання ОСОБА_13 задовольнено. Однак, в матеріалах кримінальної справи відсутні дані про направлення копії постанови в місцевий чи представницький орган адвокатури для визначення конкретного захисника, який так і не був призначений у справі, а 8 вересня 2010 року, відповідно до протоколу судового засідання, ОСОБА_13 відмовився від послуг захисника (т. 4, а.с. 73).
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не забезпечив підсудному ОСОБА_13 захисника, яким він мав право користуватися відповідно до закону, а тому у зв'язку з вищенаведеним, допустив істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону -порушення прав на захист підсудного ОСОБА_13, а тому вирок в частині засудження ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 185 КК України належить скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Оскаржуваним вироком суду першої інстанції, виправдано ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 155 КК України. Виправдовуючи засуджених за цим епізодом, суд першої інстанції покликався на те, що дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заперечили факт вступу у статеві зносити з малолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які в судовому засіданні також заперечили факт вступу у статеві зносини з ОСОБА_11 та ОСОБА_12.
Однак, приймаючи дане рішення, суд першої інстанції не проаналізував та не взяв до уваги протоколи допиту малолітніх потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 під час досудового слідства, де вони детально розповіли про обставини вчинення щодо злочину, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України (т. 2, а.с. 23-34) і їх законних представників ОСОБА_9 та ОСОБА_27 від 13.02.2010 року на досудовому слідстві і їх заявам про притягнення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності (т. 2, а.с 4-5, 23-34).
Суд першої інстанції, виправдовуючи ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 155 КК України, покликаючись на те, що підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні заперечили факт вступу у статеві зносити з малолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_6, однак при цьому не дав належної оцінки явці з повинною ОСОБА_12 від 13.02.2010 року, відповідно до якої останній визнавав факт вступу у статеві зносини з малолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (т. 2, а.с. 6).
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не піддав аналізу та не прийняв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, а також за наявності суперечливих доказів у вироку, яким виправдав ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 155 КК України, суд не проаналізував їх, не мотивував своїх висновків, а обґрунтував їх лише на підставі показів підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а також потерпілих в судовому засіданні.
На думку колегії суддів, в задовольнянні апеляції прокурора, в частині не вмінення судом першої інстанції засудженим ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 обставини, що обтяжує покарання, а саме -вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, необхідно відмовити за її безпідставністю.
На думку колегії суддів, апеляцію прокурора в частині визначення судом першої інстанції неправильного порядку стягнення судових витрат в розмірі 150,24 грн. з засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_15, солідарно на користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області необхідно задовольнити, рішення суду в цій частині змінити і стягнути з засуджених ОСОБА_11 -50,08 грн., ОСОБА_12 - 50,08 грн. та ОСОБА_15 - 50,08 грн. на користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області судових витрат.
Керуючись ст. 362-367 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляцію прокурора та засудженого ОСОБА_13 задовольнити частково, а вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 29 листопада 2010 року в частині засудження ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі та виправдання ОСОБА_11 і ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 155 КК України скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд, в іншому складі суддів.
Цей же вирок в частині стягнення судових витрат із засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_15 змінити і стягнути з засуджених ОСОБА_11 -50,08 грн., ОСОБА_12 - 50,08 грн. та ОСОБА_15 - 50,08 грн. судових витрат на користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області.
В решті цей вирок залишити без змін.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_11 і ОСОБА_12 та підсудному ОСОБА_13 залишити попередній, у вигляді взяття під варту.
Ухвалу можна оскаржити до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3 місяців після її проголошення.
Судді:
підпис підпис підпис
Вовк А.С. Марітчак Т.М. Гаврилов В.М.
Копія відповідно до оригіналу.
Суддя апеляційного суду Т. Марітчак