ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Іменем України
м. Київ
26 листопада 2010 року 12:45 год. № 2а-14736/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Тимкович І.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2,
представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (далі - СПД) ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі - ДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 7 жовтня 2010 року № 0002491730/0,
У жовтні 2010 року СПД ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до ДПІ про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 7 жовтня 2010 року № 0002491730/0, яким йому визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у сумі 143631,00 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним не здійснювалася закупівля сільськогосподарської продукції у населення, а надавалися послуги з переробки зерна, тому він не виплачував дохід таким особам і не виступав податковим агентом для них.
Під час розгляду справи позивач та його представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві. Пояснили, що господарські операції із закупівлі позивачем сільськогосподарської продукції у населення на загальну суму 319180,00 грн. не мали місця, відтак не має і первинних документів.
Відповідач заперечує проти позову (а.с. 46-48), зазначивши, що СПД ОСОБА_1 виплачував фізичним особам дохід (закупівля сільськогосподарської продукції) на загальну суму 319180,00 грн. без попереднього нарахування, у тримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, для яких він виступав податковим агентом. Вважаючи позивача податковим агентом, відповідач посилається на положення абз. 2 п. 1.15 ст. 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон № 889-IV), підкреслюючи, що податковим агентом є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Представники відповідача не визнали позов з підстав, наведених у запереченнях. Пояснили, що банківські виписки свідчать про закупівлю позивачем продукції на загальну суму 319180,00 грн. саме у фізичних осіб, тому позивач є податковим агентом.
Заслухавши пояснення позивача і представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що з 16 серпня по 7 вересня 2010 року ДПІ проведено документа-льну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законо-давства СПД ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) за період з 1 липня 2007 року по 30 червня 2010 року, про що складено Акт від 10 вересня 2010 року № 89/17-405/НОМЕР_1 (а.с. 7-16).
Відповідно до п. 2.4 Акта СПД ОСОБА_1 31 липня 2007 року, 25 вересня і 3 грудня 2009 року, 16 квітня і 6 травня 2010 року знімалися з банківських рахунків грошові кошти для закупівлі сільськогосподарської продукції; загальна вартість придбаного товару, згідно банківських виписок, становить 319180,00 грн., водночас первинних документів на придбаний товар та документів, які підтверджують сплату податку з доходів фізичних осіб від здійснення вищевказаних операцій, надані не були.
Також у Акті перевірки зазначено, що позивач у періоді, що перевірявся, не викорис-товував найману працю (п. 1.22 Акта), а основними контрагентами були: Товариство з обме-женою відповідальністю "Ексімпрод" (постачальник) і Фермерське господарство "Світ ланів", СПД ОСОБА_5 (замовники) (пп. 1.16.4 Акта). При цьому, ДПІ здійснювалися запити щодо підтвердження взаєморозрахунків позивача із замовниками (п. 1.14 Акта), а перевірка всіх документів (у т.ч.: книга доходів та витрат позивача; накладні і акти звірки взаєморозрахунків з ТОВ "Ексімпрод") здійснювалася суцільним порядком (п. 1.12 Акта).
Згідно висновків перевірки, у порушення пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. "а" п. 17.2 ст. 17, пп. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону № 889-IV протягом періоду з 1 січня 2007 року по 30 червня 2010 року СПД ОСОБА_1 виплачував фізичним особам грошові кошти без попереднього нарахування, утримання і перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, в результаті чого донараховано податку на загальну суму 47877,00 грн. (319180,00 х 15%).
На підставі Акта перевірки та згідно з пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-ІІІ) ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 7 жовтня 2010 року № 0002491730/0, яким СПД ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 143631,00 грн., у тому числі: 47877,00 грн. - основного платежу, 95754,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 17).
У справі містяться копії банківських виписок від 31 липня 2007 року, 25 вересня і 3 грудня 2009 року, 16 квітня і 6 травня 2010 року (а.с. 59, 60), наданих відповідачем, однак вони підтверджують лише зняття позивачем коштів на загальну суму 279580,00 грн.
Факт закупівлі сільськогосподарської продукції у фізичних осіб та виплати таким особам доходу на загальну суму 319180,00 грн. позивачем заперечується та пояснюється, що ним надавалися фізичним особам лише платні послуги по переробці зерна (без купівлі-продажу чи іншого відчуження продукції), після чого фізичні особи забирали продукти переробки зерна. Кошти, незважаючи на помилкове зазначення їх призначення, знімалися для власних потреб позивача, а не для закупівлі товарів.
У справі є письмові пояснення СПД ОСОБА_1, надані 25 серпня 2010 року під час проведення перевірки, аналогічного змісту (а.с. 61). Також у справі містяться копії договорів між ТОВ "Ексімпрод" (Виконавець) і СПД ОСОБА_1 (Замовник) на переробку зерна пше-ниці № 02/01/06 від 2 січня 2006 року, № 02/01/09 від 2 січня 2009 року, додатки до них (а.с. 18-23) та акти прийому-передачі виконаних робіт по переробці зерна пшениці давальницької (а.с. 24-40).
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу правомірності донараху-вання відповідачем податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та застосу-вання штрафних санкцій до позивача, який, на думку ДПІ, виступав податковим агентом.
Відповідно до абз. 1 п. 1.15 ст. 1 Закону № 889-IV податковий агент -це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік і подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно із абз. 2 цього ж пункту, на який посилається ДПІ, податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Підпунктом пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889-ІV передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.
Відповідно до пп. "а" п. 17.2 ст. 17 Закону № 889-ІV особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент, а відповідно до пп. "а" п.19.1 ст. 19 зазначеного Закону особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утриму-вати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Свою позицію ДПІ обґрунтовує виключно наявністю банківських виписок на видачу банком позивачу коштів за призначенням "Закупівля сільськогосподарської продукції", з цього ж податковий орган робить висновок про закупівлю продукції саме у фізичних осіб, для яких позивач виступав податковим агентом та зобов'язаний був від імені та за рахунок цих осіб нарахувати, утримати й перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб.
Суд зауважує про необґрунтованість посилання відповідача на абз. 2 п. 1.15 ст. 1 Закону № 889-ІV і помилкове поширення дії наведеного положення на виплату доходу іншим фізичним особам, оскільки дане положення стосується виключно виплат фізичним особам, наймана праця яких використовується суб'єктом підприємницької діяльності. Водночас наймана праця фізичних осіб СПД ОСОБА_6 не використовувалася.
Крім того, у справі відсутні належні докази того, що позивачем здійснювалися господарські операції із закупівлі продукції у фізичних осіб та виплачувався таким особам дохід. До того ж, відповідачем не доведено, що кошти, зняті позивачем з банківських рахунків, були спрямовані саме на закупівлю продукції у населення, а не на інші цілі тощо.
Банківські виписки не є належним доказом у підтвердження цих фактів. Водночас інших доказів, як зазначили представники відповідача, у податкового органу немає.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що надання позивачем послуг фізичним особам із переробки зерна (без купівлі-продажу, міни чи іншого відчуження продукції), не є нарахуванням (виплатою) доходу на користь таких фізичних осіб, тому позивач не є податковим агентом за цими операціями в контексті пп. 1.15 ст. 1 Закону № 889-ІV. Отже, позивач не несе обов'язок з нарахування, утримання і перерахування податку з доходів фізи-чних осіб до бюджету від імені та за рахунок таких осіб, позаяк відсутня виплата доходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи встановлені факти і положення законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, враховуючи, що позивач не використовує найману працю фізичних осіб, зважаючи на недоведеність в судовому засіданні факту закупівлі позивачем сільськогосподарської продукції саме у фізичних осіб та виплату таким особам доходу, беручи до уваги, що документація позивача вивчалася ДПІ суцільним порядком, а також вживалося заходів щодо підтвердження взаєморозрахунків із основними контрагентами, в чому порушень виявлено не було, суд вважає висновок відповідача про порушення СПД ОСОБА_1 пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. "а" п. 17.2 ст. 17, пп. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону № 889-IV необґрунтованим, а донарахування податкового зобов'язання і застосування штрафних санкцій - незаконним, тому податкове повідомлення-рішення ДПІ від 7 жовтня 2010 року № 0002491730/0 підлягає скасуванню.
Позов в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задоволенню не підлягає, з огляду на невідповідність цієї вимоги матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначених законом щодо оскарження правових актів індивідуальної дії.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 158-163 КАС, суд
1. Задовольнити адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності-фізич-ної особи ОСОБА_1 частково.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 7 жовтня 2010 року № 0002491730/0.
3. Відмовити у задоволенні адміністративного позову в іншій частині.
4. Присудити на користь суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 судові витрати (державне мито) у розмірі 1,70 грн. з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, встановлені ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10-ти днів з дня отримання її копії.
Суддя Д.А. Костенко