Справа № 22-ц-600/11 Головуючий у 1 інстанції: Стецик
Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
19 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Бермеса І.В.
суддів: Шандри М.М., Гончарук Л.Я.
з участю секретаря Бандрівської М.
та з участю представника Головного управління праці та
соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації
ОСОБА_2, ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою прокуратури Мостиського району Львівської області та за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 07 вересня 2010 року у справі за позовом прокурора Мостиського району Львівської області в інтересах Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації до ОСОБА_3 про повернення автомобіля та за позовом ОСОБА_3 до Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації і МРЕВ ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області про визнання права власності на автомобіль в порядку спадкування із зобов»язанням видати їй свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу,-
встановила:
Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 07.09.2010 року в задоволенні позову прокурора Мостиського району в інтересах Головного Управління праці та соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації до ОСОБА_3 про повернення автомобіля відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації та МРЕВ ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області про визнання права власності на автомобіль в порядку спадкування із зобов»язанням видати їй свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відмовлено.
Рішення суду оскаржили прокурор Мостиського району Львівської області та ОСОБА_5
В апеляційній скарзі прокурор Мостиського району просить рішення суду про відмову в позові прокурора скасувати, а справу скерувати на новий судовий розгляд. Вважає, що суд не взяв до уваги, що на момент смерті інваліда ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, автомобіль перебував у його користуванні протягом 2 років і не мав ще 10 років з моменту першого допуску до експлуатації, а тому відсутні підстави для залишення автомобіля в користуванні ОСОБА_3
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду в частині відмови в задоволенні її позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. Вважає, що її батько був власником автомобіля НОМЕР_1 марки „Фольксваген Пасат” і вона відповідно має право на визнання за нею права власності на даний автомобіль, як спадкоємець за заповітом.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора Мостиського району Львівської області та ОСОБА_5 слід відхилити з таких підстав.
Районним судом установлено, що в 2006 році автомобіль марки «Фольксваген Пасат», виготовлений у 1999 році, в якості гуманітарної допомоги був переданий Головному управлінню праці і соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації для подальшої передачі інваліду ОСОБА_6 (а.с.121), передача автомобіля інваліду мала місце 16.11.2006 року (а.с.88). Згідно заяви ОСОБА_6 вказаний автомобіль був переданий з правом керування члену його сім”ї - дочці ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.
Відповідно до пункту 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999 після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім”ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда.
З огляду на викладені положення строк експлуатації автомобіля визначається на час смерті ОСОБА_6 Як установлено судом дата першої реєстрації автомобіля 07.05.1999 року, а батько відповідачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відтак строк експлуатації автомобіля на час смерті ОСОБА_6 становив менше 10 років.
Разом з тим, відповідно до абзацу 2 пункту 16 зазначеного Порядку автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім”ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда і середньомісячний сукупний дохід сім”ї якого за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім”ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до ОСОБА_6 обчислення сукупного доходу сім”ї для всіх видів соціальної допомоги.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 на день смерті ОСОБА_6 проживала і була зареєстрована за місцем його проживання і реєстрації, що стверджується довідкою виконавчого комітету Шегинівської сільської ради № 02.24-57 від 08.02.2010 року (а.с.30). Середньомісячний сукупний дохід її сім”ї за шість місяців, що передують дню смерті батька, не перевищує прожиткового мінімуму для сім”ї, що стверджується матеріалами справи (а.с.199).
За таких обставин ОСОБА_3 відноситься до кола осіб, які мають право на залишення їм автомобіля після смерті інваліда ОСОБА_6, правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора про повернення автомобіля немає.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3, посилаючись на норми спадкового права -ст.ст. 1218,1261, та 1268 ЦК України, просила визнати за нею право власності на спірний автомобіль в порядку спадкування (а.с.78-79).
Відповідно до ст.1218 ЦК України, на яку покликається ОСОБА_5 як на підставу позовних вимог, до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову районний суд вірно виходив з того, що на час смерті ОСОБА_6 автомобіль до спадкової маси не належав, оскільки автомобіль перебував в його користуванні. Рішення суду в цій частині відповідає матеріалам справи, доказам, нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в цій частині, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 307 ч. 1 п.1, ст. 314 ч.1 п.1, ст. 315, ст.317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги прокуратури Мостиського району Львівської області та ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 07 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: