Справа № 22-а- 289/11 Головуючий у І-й інстанції-Чорна С.З.
Категорія: 86(класиф.10.3.4) Доповідач в 2-й інстанції - Каблак П.І.
12 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області
у складі: головуючого -Каблака П.І.
суддів -Кота І.Н., Крайник Н.П.
з участю секретаря-Стасів М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 02.12.2010 року апеляційну скаргу Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 24 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконною відмови щодо перерахунку та виплати щорічної допомоги до 5 травня,
Оскаржуваним рішенням позов задоволено, визнано дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку щорічної допомоги до 5 травня в 2010 році незаконними, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу такої допомоги як інваліду війни 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням проведеної виплати.
Відповідач в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення та відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не залучено до участі в справі в якості третіх осіб Міністерство фінансів України, Міністерство праці та соціальної політики України, Державне казначейство України, які є розпорядниками коштів держбюджету на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, а ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції Закону від 27.12.2007 року передбачено, що разова допомога інвалідам війни до 5 травня виплачується у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України, відповідно до постанови якого від 07.04.2010 №299 і здійснена виплата в розмірі 480 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, а від апелянта поступило звернення про розгляд справи за відсутності його представника, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом другої групи і і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни. Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інваліди війни другої групи повинні отримувати щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. До зазначеної норми права дійсно були внесені зміни Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»згідно яких розмір такої допомоги повинен визначатися Кабінетом Міністрів України, однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 згадані зміни визнано неконституційними, тому залишилась в дії редакція Закону щодо виплати допомоги в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
З відповіді відповідача від 17.05.2010 року на звернення позивача від 11.05.2010 року, щодо перерахунку допомоги до 5 травня, вбачається, що допомога позивачу виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №299 від 07.04.2010 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»(а.с.6).
Призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством, здійснюються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання їх отримувача, які діють відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 року №790 «Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, районної у м.Києві та Севастополі державної адміністрації».
Поновлення порушених прав позивача з точки зору вимог Конституції України (ст.ст.8,19,22) не може залежати від фінансового становища відповідача та його неналежного фінансування з бюджету, тому не залучення судом до участі в розгляді даної справи центральних органів виконавчої влади, щодо яких посилався відповідач, не призвело до незаконного вирішення даного спору.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд вірно вирішив спір, застосувавши Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має пріоритет над постановою Кабінету Міністрів України, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому скаргу слід відхилити, а постанову суду -залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198 ч.1п.1, 200 ч.1, 206 КАС України колегія суддів
Апеляційну скаргу відхилити.
Постанову Сихівського районного суду м.Львова від 24 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Львівської області набирає законної сили з моменту проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції -Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Каблак П.І.
Судді: Кіт І.Н.
Крайник Н.П.