ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. №27/215
м. Київ
05 жовтня 2011 року 11:35 № 2а-9928/11/2670
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві
про скасування постанови № 000032/пром від 14.06.2011року
Суддя О.В.Головань
Секретар Г.А.Тітова
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_3 - п/к (угода №8 від 15.07.11 р.)
Від відповідача: ОСОБА_4 - п/к (дов. від 22.12.10 р.)
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про визнання протиправною та скасування постанови №000032/пром про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", винесену Управлінням у справах захисту прав споживачів у м. Києві 14.06.11 р., якою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 20 418, 84 грн.
В судовому засіданні 05.10.11 р. оголошено резолютивну частину постанови про задоволення позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 займається діяльністю з реалізації меблевих виробів виробництва Російської Федерації (ТОВ "Калинка Плюс") на підставі договору консигнації від 01.12.10 р. №1, укладеного між ТОВ "Калинка-Україна" та ФОП ОСОБА_1 Місце здійснення діяльності - АДРЕСА_1.
Згідно направлення на право проведення перевірки №004892/10529 від 13.12.10 р. спеціалістами Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.
За результатами проведення перевірки складено акт №003238 від 15.12.10 р. перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, згідно якого встановлено, що на маркувальних ярликах відсутня інформація щодо дати виготовлення, яка нанесена штампуванням, штампелюванням чи випалюванням, чим порушено вимоги р. ІІ гл. 7 п. 2, р. І п.16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.07 р. №10, та ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів".
14.06.11 р. Управлінням у справах захисту прав споживачів у м. Києві винесено постанову №000032/пром про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", якою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 20 418, 84 грн. за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар.
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - вважає вказану постанову незаконною та просить її скасувати з таких підстав.
Позивач зазначає, що під час проведення перевірки 15.12.10 р. спеціалістами Управління було оглянуто лише один меблевий виріб - Калинка-48 (кут 4Х2), який складається з декількох частин. На ярлику містилася вся необхідна інформація про товар, а також точна дата виготовлення вказаного меблевого виробу, але дата була зазначена кульковою ручкою, а не штампуванням, штемпелюванням, випалюванням.
На думку позивача, порушення правил маркування не можуть бути підставою для висновку про відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, оскільки вся необхідна інформація про товар була наявна.
Позивач посилається на те, що сума штрафу порахована незрозумілим чином, оскільки 30% вартості одержаної для реалізації партії товару у розмірі 20 418, 84 грн. не можна вирахувати, якщо брати до уваги вартість зазначених в акті меблевих віиробів.
Також позивач посилається на те, що акт перевірки було виготовлено не 15.12.10 р., а пізніше, і він не давався йому на ознайомлення.
Відповідач - Управління у справах захисту прав споживачів у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Перевірка позивача проведена згідно вимог чинного законодавства, про що зроблено відповідний запис у журналі реєстрації перевірок суб'єкта підприємницької діяльності.
За результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення №003491 від 15.12.10 р., на підставі якого винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 28.12.10 р. №003491/про та накладено на позивача штраф у розмірі 170 грн. за ст. 155 КУпАП (порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю).
Вказаний штраф оплачений позивачем.
Строки проведення перевірки порушені не були, оскільки строк проведення перевірки встановлено з 13.12.10 р. по 17.12.10 р., тобто, чотири дні, і в цей проміжок вона була проведена.
До акту перевірки внесено меблеві вироби, на яких були ярлики та ціни реалізації на дані товари, тому твердження позивача про внесення до акту товарів, відсутніх у місці продажу, не відповідає дійсності.
З твердженням позивача про те, що вся інформація на ярликах відповідає вимогам ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідач не погоджується, оскільки вважає, що нанесення інформації в спосіб, що суперечить Правилам роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, не може вважатися виконанням вимог ст. 23 Закону.
Крім того, згідно п. 4.6.8 ДСТУ 4516:2006 "Споживче маркування товарів легкої промисловості" чітко зазначено, що дата виготовлення повинна наноситись безпосередньо вироьником.
Жодного документу, який би підтверджував, що країна та підприємство, яке зазначено на наданому ярлику, є безпосередньо виробником, ні на момент перевірки, ні пізніше не надавався.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Щодо порушення процедури проведення перевірки суд зазначає наступне.
Про проведення перевірки позивача повідомлено заздалегідь - 29.11.10 р. - згідно розписки про отримання повідомлення №004036/228 від 17.11.10 р. (розписався продавець), суду надано направлення на право проведення перевірки №004892/10529 від 13.12.10 р. з терміном проведення перевірки - 13.12.10 р. по 17.12.10 р.; вид перевірки - планова.
Перевірка фактично проведена 15.12.10 р., тобто, в межах визначених у направленні строків.
Згідно акту №003238 від 15.12.10 р. зазначено про те, що перевіряючі розписалися в журналі проведення перевірок.
Таким чином, у суду відсутні підстави для висновку про порушення вимог ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та п. 1.7, 1.8, р. ІІ Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.06 р. №311.
Згідно змісту акту №003238 від 15.12.10 р. позивач відмовився від підпису, і акт був йому скерований поштою згідно супровідного листа від 16.12.10 р., копія якого долучена до матеріалів справи.
Оскільки проведення перевірки не фіксувалося аудіо- чи відеотехнікою, то перевірити твердження позивача про ненадання йому можливості ознайомитися з актом та його підписати, так як він був виготовлений пізніше, суд позбавлений можливості.
Також суд не може з'ясувати, ярлики з яких товарів бралися перевіряючими для занесення до акту перевірки.
Згідно п. 3.10 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг у разі відмови представника суб'єкта господарювання від підпису, що підтверджує отримання акта для вручення керівникові суб'єкта господарювання, його копія протягом 3 робочих днів після реєстрації направляється поштою з повідомленням про вручення за місцем знаходження суб'єкта, діяльність якого перевірялась.
Таким чином, відповідачем згідно вимог чинного законодавства скеровано акт перевірки позивачу.
В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем та отримання позивачем виклику на розгляд Управлінням справи, за результатами якого винесено оскаржувану постанову від 14.06.11 р., тому цим обставинам суд також не може надати оцінку.
З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем процедури проведення перевірки, що могло би бути окремою підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Окремо суд звертає увагу сторін на зміст п. 1.9 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.06 р. №311, згідно якого органи у справах захисту прав споживачів, їх посадові особи та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення перевірок чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такої перевірки.
Обставинам проведення перевірки може бути надано оцінку саме у випадку наявності такого доказу, тоді як пояснення представників сторін, що одне одному суперечать, не дають суду можливості об'єктивно оцінити наявність процедурних порушень у діях перевіряючих.
Щодо наявності виявленого порушення законодавства по суті суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Аналогічні вимоги містяться в п. 16 р. 1 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.07 р. №104, а також в 4.6. ДСТУ № 4519:2006 "Непродовольчі товари. Споживче маркування. товарів легкої промисловості. Загальні правила", затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.02.06 р. №54.
Крім того, згідно гл. 7 р. ІІ Правил визначено особливості продажу всіх видів меблів.
Згідно п. 2 гл. 7 кожний меблевий виріб повинен мати маркування, яке наноситься на приклеєний до виробу паперовий ярлик, виготовлений друкарським способом. Дозволяється наносити маркування штемпелюванням, штампуванням, випалюванням.
В даному випадку відповідачем встановлено, що маркування на наданих позивачем ярликах нанесене кульковою ручкою, що є порушенням вказаних вимог.
Цей факт позивачем не заперечується, оскільки таким чином продукція маркована безпосередньо виробником - ТОВ "Калинка Плюс" (Російська Федерація).
Вказане свідчить про наявність порушень п. 2 гл. 7 р. ІІ Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, за що позивача було притягнено до адміністративної відповідальності згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення від 28.12.10р. №003491/про та накладено на позивача штраф у розмірі 170 грн. за ст. 155 КУпАП (порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю).
Проте, на думку суду, порушення правил нанесення маркування не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності за порушення ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів".
Вказана стаття, а також п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" згідно їх змісту передбачають відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.
В даному випадку така інформація наявна на ярликах, тоді як нанесення інформації про дату виготовлення товару кульковою ручкою, а не штемпелюванням, штампуванням, випалюванням, не може вважатися її відсутністю та не свідчить про її недоступність, недостовірність та несвоєчасність.
Докази того, що кульковою ручкою інформація нанесена не виробником, а іншою особою, суду не надані.
Таким чином, позивача притягнено адміністративної відповідальності згідно ст. 155 КУпАП за вчинене ним порушення, тоді як підстави накладати на позивача адміністративно-господарські санкції згідно ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
На думку суду, в даному випадку відповідачем прийнято оскаржувану постанову необгрунтовано, без врахування всіх обставин справи, оскільки позивача притягнено до відповідальності за те порушення, яке ним не вчинялося.
На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати незаконною та скасувати постанову №000032/пром про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", винесену Управлінням у справах захисту прав споживачів у м. Києві 14.06.11 р., якою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 20 418, 84 грн.
3. Стягнути з державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3,4 грн. судового збору.
4. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя О.В. Головань
Повний текст постанови
виготовлено і підписано 10.10.11 р.