ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
03 жовтня 2011 року 16:20 № 2а-7431/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпака»
доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва
проскасування податкового повідомлення-рішення
ТзОВ «Альпака»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновок податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту по контрагенту ТзОВ «Венд груп»з підстав, що останнє не задекларувало зобов'язань по ПДВ, вважає безпідставним, оскільки у контрагента були наявні свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ, а також факт виконання господарських операцій підтверджується первинними документами.
В поданих письмових запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки, перевіркою встановлено, що контрагент позивача ТзОВ «Венд груп»визнаний банкрутом та не відобразив зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з ТзОВ «Альпака»у податковій звітності.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
30.08.2010р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Альпака»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТзОВ «Венд груп»за квітень 2010р.
Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість встановлено порушення п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1 п., п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження ПДВ на суму 112 053 грн. у квітні 2010р.
За результати перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийняла податкове повідомлення-рішення №0000532302/0 від 14.09.2010р., яким визначила ТзОВ «Альпака»зобов'язання по ПДВ на суму 112 053 грн. за основним платежем та 56 027 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
ТзОВ «Альпака»оскаржувало зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте в задоволенні скарги відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2010р. між ТзОВ «Альпака»(замовник) та ТзОВ «Венд груп»(виконавець) було укладено договір №12/02, згідно якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по розробці дизайну і конструтиву ексклюзивних виставкових стендів, а також іншої продукції рекламно-інформаційного характеру.
30.04.2010р. сторонами було підписано акт здачі-прийому виконаних робіт №12/02-03 на загальну вартість робіт 560 266,67 грн., ПДВ 112 053,33 грн.
На виконання умов договору ТзОВ «Венд груп»видало ТзОВ «Альпака»податкові накладні також позивачем надано докази оплати за поставку товару.
Податкові накладні вилучені у ТзОВ «Альпака»згідно протоколу обшуку від 15.12.2010р.
В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що ТзОВ «Венд груп», має стан 14 (визнано банкрутом 08.07.2010р.), та не подало декларацію з ПДВ за квітень 2010р., що підтверджується даними АІС „Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». ТзОВ «Альпака»має розбіжності згідно бази даних «АІС співставлення ПЗ та ПК», а саме завищення «Альпака»податкового кредиту у квітні 2010р. на суму ПДВ 112 053 грн.
Згідно п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.
Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»зареєстровані платники податку мають право нараховувати податок на додану вартість, складати та видавати податкові накладні. Позивач відповідно мав право на підставі отриманих накладних відносити вказані в них суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки за поставку розрахувався у вартість якої була включена сума нарахованого продавцем ПДВ.
Відповідно до п. 7.2.6 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Згідно пп.7.7.1 ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахування) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової декларації.
Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання: назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, факт поставки (послуг) підтверджується договором, актом виконаних робіт, також ТзОВ «Альпака»здійснило на користь постачальника оплату за поставлений товар, у вартість поставленого товару була включена сума ПДВ.
Згідно ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідачем не надано доказів з відповідного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру ТзОВ «Венд груп»на момент укладення чи виконання договорів. Також, не надано доказів анулювання свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ.
Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано копії рішення, яким визнано ТзОВ «Венд груп»банкрутом на момент здійснення господарських операцій.
Факт виконання контрагентами господарських операцій підтверджується: договорам, податковими накладними, актом здачі-прийняття робіт, доказами оплати.
Також, суд зазначає, що податковим органом проводилась документальна невиїзна податкова перевірка на підставі поданої позивачем звітності, первинна документація не перевірялась, та не надано доказів, що витребовувалась на час здійснення перевірки.
Крім цього, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту (згідно Узагальнення судової практики Вищим адміністративним судом України від 07.02.07р.).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва №0000532302/0 від 14.09.2010р.
3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь ТзОВ «Альпака»за рахунок Державного бюджету України
Постанова набирає законної в строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.О. Баранов