Рішення від 17.05.2011 по справі 22-ц-2578/11

Справа № 22-ц-2578/11 Головуючий у 1 інстанції: Бунда А. О.

Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 року Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого -Павлишина О.Ф.,

суддів -Мусіної Т.Г., Штефаніци Ю.Г.,

при секретарі Тлумак Л.В.,

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 17 січня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя. Посилаючись на те, що за час шлюбу вартість приміщення магазину „Омега” в АДРЕСА_1 істотно збільшилась внаслідок її трудових і грошових затрат, просила задовольнити позов.

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено.

Рішення оскаржила позивачка. В апеляційній скарзі стверджує про неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду встановленим обставинам, порушення судом норм матеріального і процесуального права. При цьому покликається, що судом не взято до уваги те, що відповідачем не оспорювались висновки експертів щодо вартості майна станом на 2002 рік та станом на 2010 рік, згідно з якими така складала відповідно 9552 грн. і 117368 грн., що на її думку, свідчить про істотне збільшення вартості приміщення за час шлюбу. Вважає невірним покликання суду в рішенні на договір оренди приміщення, так як таке є припущенням. Зазначає, що відповідач визнавав в судовому засіданні проведення ремонтних робіт, не оспорював затрат на такі в сумі майже 30000 грн., не оспорював вартість приміщення до і після ремонту. Вказує, що суд не дав оцінку поданим нею доказам -копіям товарних чеків, невірно застосував поняття поточного і капітального ремонту. Просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки на підтримання апеляційної скарги, що аналогічні її доводам, пояснення відповідача, який вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав .

Згідно з п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не подано доказів про те, що спірне майно істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, а тому остання має лише право на відшкодування відповідних затрат.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає встановленим обставинам в справі.

Згідно зі ст.62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об”єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Матеріалами справи встановлено, що сторони по справі зареєстрували шлюб 5.05.1998 року.

В час перебування в шлюбі відповідач 23.06.2005 року отримав в дар приміщення магазину „Канцтовари” в АДРЕСА_1, яке складається з торгового залу і підсобної загальною площею 17,7 кв.м. (а.с. 5)

Згідно з висновком експерта ринкова вартість приміщення магазину АДРЕСА_1 станом на 30.04.2002 року складає 9552 грн. (а.с. 9)

Відповідно до договору дарування від 23.06.2005 року вартість приміщення магазину АДРЕСА_1 згідно з витягом з реєстру прав власності Золочівського МБТІ становить 4875 грн. (а.с. 5)

Згідно з висновком суб”єкта оціночної діляності ринкова вартість приміщення магазину АДРЕСА_1 станом на 10.11.2010 року становить 117368 грн. (а.с.14-27)

Позивачка по справі зареєстрована як фізична особа-підприємець з 4.10.2005 року. У вказаному приміщенні остання здійснює торгівельну діяльність. (а.с. 8)

Відповідно до даних товарних чеків на проведення ремонту спірного приміщення, в тому числі придбання матеріалів, ремонт електропроводки, влаштування опалення, а також облаштування приміщення в 2006 році подружжям вкладено 23083 грн.

Таким чином, враховуючи вартість спірного приміщення станом на 2002 рік, станом на 2005 рік та на 2010 рік, а також співвідношення цієї вартості до величини спільних трудових і грошових затрат подружжя з 2005 року, колегія суддів приходить до висновку, що внаслідок спільних трудових і грошових затрат подружжя вартість приміщення істотно збільшилась.

Посилання позивача на те, що вартість спірного приміщення збільшилась внаслідок зростання цін на нерухомість не може прийматись до уваги, оскільки таке нічим не підтверджено. На спростування доводів позивачки відповідачем клопотання про призначення експертизи щодо визначення частки затрат відносно вартості приміщення не заявлялось.

Зазначених обставин суд не врахував і прийшов до помилкового висновку про недоведеність позивачкою позовних вимог. При цьому судом необгрунтовано не взято до уваги висновки про вартість спірного майна з безпідставним посиланням на те, що позивачка не набула право власності на майно, оскільки саме з приводу права на це майно позивачкою порушено спір.

Також суд прийшов до невірного висновку про визнання позивачкою права власності відповідача на приміщення з посиланням на укладення договору оренди приміщення, так як саме лише укладення договору оренди сторонами в час перебування у шлюбі не стверджує відсутності права позивачки по справі в наступному порушувати спір щодо визнання приміщення спільним майном подружжя.

За таких обставин колегія суддів вважає встановленою невідповідність висновків суду обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307 , п.3 ч.1 ст. 310, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 17 січня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_2 та визнати приміщення магазину „Омега”, що знаходиться в АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Павлишин О.Ф.

Судді: Мусіна Т.Г.

Штефаніца Ю.Г.

Попередній документ
18566710
Наступний документ
18566712
Інформація про рішення:
№ рішення: 18566711
№ справи: 22-ц-2578/11
Дата рішення: 17.05.2011
Дата публікації: 17.10.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин