Справа № 22-ц-1528/11 Головуючий у 1 інстанції: Дячишин В.Ф.
Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
16 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Зверхановської Л.Д.
суддів: Петрички П.Ф., Бойко С.М.
при секретарі: Глинському О.А.
з участю: представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 червня 2004 року,
Оскаржуваним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 08 червня 2004 року задоволено заяву ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 та вважати її донькою та матір'ю.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, прийнятим з допущенням грубих порушень матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказує, що встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_5 заявниці необхідно для оформлення права на спадщину. Поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для оформлення спадщини безпосередньо пов'язане із спором про право.Таким чином, встановлений в порядку безспірного провадження, без залучення заінтересованих осіб, факт родинних відносин є підставою двох позовів: про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та про витребування спадкового майна.
Крім цього, вказує, що незалучення всупереч вимогам ст. 255 ЦПК УРСР до участі у справі заінтересованих осіб, права та інтереси яких безпосередньо зачіпає оскаржуване рішення - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, призвело до постановлення неправильного по суті рішення.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати, а заяву ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.254 ЦПК України 1963 року, який діяв на час ухвалення оскаржуваного рішення, суд розглядає в порядку окремого провадження серед інших і справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин громадян(ст.273 цього ж Кодексу).
Відтак, колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 мала право звернутися в суд із заявою про встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_5 -своєю матір»ю.
Даний факт підтверджений належними доказами, як знаходяться в матеріалах справи.
Того факту, що заявниця є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 не спростовано доказами, поданими апелянтом ОСОБА_2
Згідно із ч.3 ст.255 ЦПК України 1963 року якщо при розгляді справи порядком окремого провадження виникне спір про право, підвідомчий судам, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
Твердження апелянта про те, що суд повинен був врахувати, що встановлення даного факту пов'язане з вирішенням спору про право, є безпідставними та необґрунтованими, так як встановлення даного факту на час розгляду справи не було пов'язане з вирішенням спору про право.
Відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Те, що суд не притягнув до участі у справі в якості заінтересованих осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7.(апелянтом не подано доказів того, що на час ухвалення даного рішення вони були живі), не призвело до постановлення неправильного рішення, а тому дана обставина не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення.
Окрім того, відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ч.1 ст.292 ЦПК України рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку мають право оскаржити крім сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Колегія суддів вважає, що оскаржуваним рішенням не вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_2, жодним чином не порушені її законні права, а відтак вони не підлягають захисту.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому підстав для скасування рішення суду не вбачає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 08 червня 2004 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді: