ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 вересня 2011 року № 2а-13775/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О. вирішив в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»в особі Запорізького відділення
Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»
доКонтрольно-ревізійного управління в Запорізькій області
провизнання неправомірною та скасування вимоги №08-06-14-14/6273 від 02.10.2009 р.
Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» в особі Запорізького відділення Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»(далі -Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області (далі -Відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 02.10.2009 р. №08-06-14-14/6273.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2010 р. було призначено судово - бухгалтерську експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.
Супровідним листом від 26.05.2011 р. №49/11-19 на адресу суду було направлено висновок судово-економічної експертизи №49/11-19 від 26.05.2011 р.
В порядку, встановленому статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України та пунктом 2.5.15 Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 03.12.2009 №129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2009 за №1247/17263, у зв'язку з припиненням повноважень судді Степанюка А.Г., справу було розподілено між суддями повторно. За результатом автоматичного розподілу судових справ для розгляду справи №2а- 13775/09/2670 було визначено суддю Маруліну Л.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2011 справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.
В судове засідання 13.09.2011 р. представники позивача прибули. Відповідач електронною поштою надіслав клопотання та просив позов розглядати без участі представника відповідача.
Відповідно до частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні. Представники позивача не заперечували про розгляд справи у письмовому провадженні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вимога від 02.10.2009р. №08-06-14-14/6273 є неправомірною, оскільки в ході проведення службовими особами КРУ в Запорізькій області були встановлені певні порушення у фінансово-господарській діяльності позивача, які не відповідають дійсності.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, виклавши письмові заперечення від 15.03.201 р. №08-13-17-17/1521 та додаткові заперечення від 08.06.2010 року, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Відповідно до Положення про Запорізьке відділення Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій (ЗВ НДІБК, Відділення), затвердженого Директором Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій 02.04.2007 р., Відділення засноване у 1972 році на основі державної власності і є структурним підрозділом Державного НДІБК. Відділення, маючи статус структурного підрозділу Інституту, відповідно до п. 3.1. Положення, функціонує на умовах внутрішнього госпрозрахунку, веде самостійний баланс, має поточний рахунок в установах банків, печатку зі своїм найменуванням і не є юридичною особою.
Контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності в Запорізькому відділенні Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»за період з 01.01.2007р. по 01.07.2009р. За наслідками перевірки складений акт від 10.09.2009р. №060/0022.
З боку позивача вказаний акт підписаний із запереченнями (від 25.09.2009р. №1-74). Згідно висновків відповідача, ним лише частково прийняті зауваження позивача щодо виявлених порушень (висновки КРУ від 02.10.2009р.).
На підставі акта перевірки відповідачем пред'явлені позивачу вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни від 02.10.2009р. №08-06-14-14/6273, а саме:
1) з метою недопущення порушень в подальшому розглянути матеріали ревізії на виробничій нараді, розробити заходи, направлені на поліпшення фінансової дисципліни у Відділенні та видати наказ щодо усунення виявлених порушень фінансової дисципліни;
2) розглянути питання щодо притягнення посадових осіб, з вини яких допущено порушення, до дисциплінарної та матеріальної відповідальності;
3) звернути увагу на обґрунтованість показників при складанні фінансових планів та своєчасність їх затвердження керівником управління;
4) привести у відповідність до норм діючого законодавства наказ про облікову політику підприємства;
5) забезпечити в подальшому виконання вимог законодавства з питань тендерних закупівель;
6) стягнути з підрядних організацій незаконні витрати на загальну суму 135,38 тис. грн., зокрема: з ТОВ «Інженерні системи»кошти в сумі 134,62 тис. грн., ТОВ «Берег»- 0,76 тис. грн., в т.ч. у разі необхідності ініціювати позови через судові органи;
7) повернути Відділу капітального будівництва Краснодонського міськвиконкому зайво отримані кошти в сумі 6,37 тис. грн.;
8) посилити відповідальність за достовірністю складання документів, які підтверджують обсяги виконаних робіт, що надаються підрядними організаціями;
9) відшкодувати за рахунок винних осіб незаконно виплачену премію в сумі 51,72 тис. грн. та відкоригувати розрахунки по відрахуванням на соціальні заходи в сумі 19,03 тис. грн.;
10) донарахувати заробітну плату фахівцям ЗВ ДП НДІБК, посадові оклади яких занижені;
11) провести за рахунок винних осіб відшкодування незаконних витрат по зайво списаним паливно-мастильним матеріалам в сумі 30,54 тис. грн.;
12) поновити по бухгалтерському обліку безпідставно списані долота трьохшарошечні в кількості 3,75 штук на суму 2,88 тис. грн. та провести інвентаризацію вказаних цінностей;
13) з урахуванням встановлених порушень провести коригування частини прибутку, яка залишилася в розпорядженні Відділення та підлягала перерахуванню в бюджет;
14) привести у відповідність до норм діючого законодавства позабалансовий облік амортизаційних відрахувань;
15) посилити відповідальність працівників бухгалтерії за достовірністю визначення вартості активів підприємства та повноти відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій;
16) здійснювати належну організацію ефективної системи внутрішнього контролю за фінансовою та господарською діяльністю.
Не погоджуючись з вимогою про усунення порушень від 02.10.2009р. №08-06-14-14/6273 Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Частиною першою-другою ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26 січня 1993 року №2939-XII (із змінами і доповненнями) (далі -Закон №2939-XII), передбачено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування, відповідно до частини п'ятої ст. 2 Закону №2939-XII, здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина шоста ст. 2 Закону №2939-XII).
Частинами першою-третьою ст. 11 Закону №2939-XII визначено, що плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.
Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Відповідно до п. 1 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. №550 (із змінами і доповненнями) (далі -Порядок №550), цей Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.
Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, відповідно до п. 7 ст. 10 Закону №2939-XII, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;
Відповідно до п. 1.1.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи апарату КРУ в Запорізькій області на III квартал 2009 року, затвердженого наказом КРУ в Запорізькій області 05.06.2009 р. №88 (витяг), п. 2.8 Плану контроль-ревізійної роботи ГоловКРУ України на III квартал 2009 року, заплановано ревізію Державного підприємства «Запорізьке відділення Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій».
Відповідачем листом від 06.07.2009 року №08-06-14-14/4464 повідомлено Позивача про проведення з 20 липня по 24 серпня 2009 року планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності. Лист ЗВ ДП НДІБК отримано 09.07.2009 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції №344.
Листом від 14.07.2009 року №08-06-14-14/4634 Відповідачем повідомлено Позивача про зміну терміну проведення планової виїзної ревізії - з 31.07. по 31.08.2009 року. Лист ЗВ ДП НДІБК отримано 23.07.2009 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції №363.
На підставі направлень Контроль-ревізійного управління в Запорізькій області від 29.07.2009 р. №№1102, 1103, від 03.08.2009 р. №1119, від 05.08.2009 р. №1122, від 18.-8.2009 р. №1188 керівником ЗВ ДП НДІБК допущено контролерів-ревізорів до проведення перевірки, про що свідчить підпис про отримання кожного примірника направлення на проведення перевірки.
За результатами перевірки складено Акт ревізії фінансово-господарської діяльності в Запорізькому відділенні Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»за період 01.01.2007 р. по 01.07.2009 р. від 10 вересня 2009 р. №060/0022 (далі -Акт).
Щодо п. п. 5, 9 оскаржуваної вимоги, суд зазначає таке.
В Акті:
- в розділі «Цільове використання підприємством бюджетних коштів»вказано, що ЗВ ДП НДІБК був укладений договір оренди легкового автомобіля № 35/2007 від 11.07.07р. з порушенням процедури закупівлі, встановленим Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 22.02.2000 р. № 1490-ІІІ.
- в розділі «Законність та достовірність витрат на оплату праці» вказано, що директору Відділення в період з 01.01.2007 по 01.01.2009 понад встановлені розміри безпідставно нараховано та виплачено премії на загальну суму 51719,50 грн. та проведено витрат по відрахуванням на соціальні заходи в сумі 19032,79 грн.
Відповідно до висновку №49/11-19 судово-економічної експертизи у адміністративній справі №2а-13775/09/29670 від 26.05.2011 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України:
- встановити чи підтверджується документально зроблений в акті ревізії КРУ від 10.09.2009 р. висновок про порушення Запорізьким відділення НДІБК процедури закупівлі, встановленої Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»з питання укладення договору оренди легкового автомобіля «25/2007 від 11.07.2007 р., зі строком дії до горову на період з 11.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з договірною вартістю послуг оренди автомобіля 4587,0 грн. на місяць, не видається за можливе, оскільки в Акті перевірки відсутній висновок про порушення Запорізьким відділення НДІБК процедури закупівлі.
- документально не підтверджується зроблений в акті ревізії КРУ від 10.09.2009 р. висновок про завищення директору Запорізького відділення НДІБК в період з 01.01.2007 р. по 01.01.2009 р. понад встановлені розміри виплати премії на загальну суму 51719,6 гр.
Висновок судово-економічної експертизи №49/11-19 від 26.05.2011 р. підтверджується документами наявними в матеріалах справи, а відповідачем не надано доказів на спростування зазначеного висновку чи обґрунтованих доводів щодо помилковості висновку експертизи.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обгрунтованність позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування п. п. 5, 9 оскаржуваної вимоги.
Щодо п. 6 оскаржуваної вимоги, суд зазначає наступне.
Актом в розділі «Правомірність віднесення витрат до собівартості»вказано, що відповідно до договору від 27.04.2007 р. №02/12П07 субпідрядником -ТОВ «Інженерні системи»виконано, а замовником - ЗВ НДІБК прийнято згідно акту форми №К-2в без номеру за червень 2007 року роботи (закріплення ґрунтів основи прибудови аптеки по вул. Сталеварів в м. Запоріжжя) на загальну суму 51960,00 грн., в тому числі кошти на спорудження і розбирання тимчасових будівель та споруд в сумі 965,00 грн., кошти на покриття ризиків, пов'язаних з проектною документацією в сумі 965,00 грн., кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами в сумі 1396,00 грн., кошти на фінансування і матеріально-технічне забезпечення сільських пожежних команд в сільських населених пунктах , що не мають підрозділів державної пожежної охорони в сумі 804,00 грн., (всього -3971,00 грн., які не передбачені погодженою договірною ціною між Замовником (ПП «Притока») та генпідрядником (ЗВ НДІБК), та які замовником -ПП «Притока»генпідряднику не сплачені.
Як зазначає Позивач, згідно ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва»по будівництвам (об'єктам), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування (не бюджетних) норми ДБН Д.1.1-1-2000 носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом. Крім того, ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджені наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. №174, не пройшли державної реєстрації у відповідності до Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 03.10.1992р. 493/92, вони не набули чинності, а тому посилання відповідача на ці ДБН є безпідставними.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174, затверджені Правила визначення вартості будівництва - ДБН Д. 1.1-1-2000.
Відповідно до преамбули, ДБН Д. 1.1-1-2000 встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель та споруд, ремонт житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення і благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури і градобудівництва, та носять обов'язків характер при визначенні вартості будівництва об'єктів, будівництво яких здійснюється з залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної власності.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ „Інженерні системи" (Виконавець) та ЗВ НДІБК (Замовник) був укладений договір субпідряду від 27.04.2007 № 02/12П/07 на проведення робіт з закріплення ґрунтів основи прибудови аптеки по вул. Сталеварів в м. Запоріжжя, які були оплачені позивачем.
Відповідно до п. 4.2 Положення про Запорізьке відділення Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», майно відділення є державною власністю та закріплене за ним на праві оперативного використання.
Крім того, Позивачем передчасно зроблений власний висновок щодо не набуття чинності Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174, оскільки жодного доказу суду не надано.
Таким чином, суд дійшов до висновку про помилкове твердження позивача, що ДБН Д.1.1-1-2000 мають для нього рекомендаційний характер.
Відтак, висновок Відповідача про те, що ЗВ ДП НДІБК безпідставно у ТОВ «Інженерні системи»прийнято та сплачено акт форми №КБ-2в без номеру за червень 2007 року, в якому в порушення п.3.1.18.2 (додаток 12 таблиця 1 ДБН Д. 1.1-1-2000) визначено показник 7,76 грн./люд.-год. замість 2,71 грн./люд.-год., що призвело до завищення вартості робіт, вказаних в акті форми №КБ-2в б/н за червень 2007 року на суму 7,76-2,71=5,05*1514люд.-год=7645,7грн., або на загальну суму 9174,84 грн. (з ПДВ), та висновок про порушення п.3.1.18.2 (додаток 12 таблиця 1 ДБН Д. 1.1,-1 1-2000) ЗВ ДП НДІБК внаслідок безпідставного прийняття та оплати підряднику ТОВ «Берег»завищеної вартості виконаних робіт по акту форми №КБ-2в за квітень 2009 року без номеру, в якому невірно визначено показник 3,38 грн./люд.-год. замість 2,71 грн./люд.-год., на суму 3,38-2,71=0,67*950люд.-год=636,5грн., або на загальну суму 763,8 грн. (з ПДВ), відповідають чинному законодавству.
Одночасно суд бере до уваги, що Відповідачем в ході зустрічної звірки в ТОВ «Інженерні системи»шляхом звіряння по даним підсумкових відомостей ресурсів до 2-х актів форми №КБ-2в за червень 2007 року встановлено, що в акти включено витрати, які в ході зустрічної звірки документально не підтверджені, а саме:
- по договору субпідряду від 27.04.2007 №02/12П/07 (договір підряду від 10.04.2007 №1306/07 з ПП «Притока») - 3 727,2 грн. (кошти на ризики, пов'язані з проектною документацією - 1 158 грн., кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами - 1604,4 грн., відрахування коштів на фінансування та матеріально-технічне забезпечення сільських пожежних команд - 964,8грн.), та які, як вказано вище, безпідставно включені, оскільки не передбачені договірною ціною;
- по договору субпідряду від 04.06.2007 №9П/07 (договір підряду від 24.05.2007 з ВАТ «Запорізький залізорудний комбінат») - 2 521,2 грн. (на відрядження працівників підприємства - 1 513,2 грн.; витрати на перебазування будівельно-монтажних організацій -1008 грн.).
Отже, правомірність Відповідачем висновку про порушення п.3.3.2 ДБН Д. 1.1-1-2000 ЗВ ДП НДІБК внаслідок сплати субпідряднику ТОВ «Інженерні системи»згідно акту форми №КБ-2в без номеру за червень 2007 коштів, які не передбачені узгодженою договірною ціною з замовником, що призвело в подальшому до завищення вартості робіт, вказаних в акті форми №КБ-2в на загальну суму 4 765,2 грн. (з ПДВ), підтверджено матеріалами справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав щодо скасування п. 6 оскаржуваної вимоги.
Щодо п. 7 оскаржуваної вимоги, суд приходить до наступних висновків.
Актом в розділ і «Обґрунтування, придбання, рух та повнота відображення залишків запасів підприємства»при перевірці обґрунтованості матеріальних витрат ЗВ ДП НДІБК при виконанні генпідрядних робіт на замовлення ВКБ Краснодонського МВК по об'єкту будівництва «несучі конструкції двох житлових будинків м. Красно дона - капітальний ремонт, в тому числі, «Капітальний ремонт несучих конструкцій житлового будинку № 37, кв. Шевченко, м. Красно дон», договір від 27.06.2007 р. № 1309/07 вказано, що до актів генпідрядних робіт, наданих до оплати замовнику - ВКБ Краснодонського МВК включено будівельного матеріалу Портлендцемент (марка 400) на 6,03 тон більше, ніж фактично витрачено, чим завищено вартість робіт на 6366,60 грн.
Перевитрата цементу на 6 тон, як зазначає Позивач, пояснюється тим, що при виконанні робіт по горизонтальному армуванню по договору №1309/07 від 27.06.2007 р. в даних ґрунтових умовах поглинання цементного розчину склало на 20 % більше проектних розрахунків, про що був складений акт від 10.12.2007р.
Частиною першою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»16 липня 1999 року №996-XIV (із змінами і доповненнями) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи
Пунктом 1 Спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з питань будівництва та архітектури від 21.06.2002 № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт»та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».
Отже, акт від 10.12.2007р., на який посилається Позивач, не відповідає вимогам чинного законодавства, а також посилання Позивача на судові рішення спростовуються матеріалами справи.
Тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо скасування п. 7 оскаржуваної вимоги.
Щодо п. 8 оскаржуваної вимоги, суд зазначає наступне.
Актом в розділі «Правомірність віднесення витрат до собівартості»вказано, що в ході зустрічної перевірки в ТОВ Інженерні системи» встановлені порушення в частині завищення прибутку та адміністративних витрат, а також включення до актів форми № КБ-2в витрат без їх документального підтвердження, що призвело до завищення вартості виконаних субпідрядних робіт, які у повному обсязі оплачені ЗВ ДП НДІБК, на загальну суму 120675,60 грн.
Як зазначає позивач в своєму адміністративному позові, для виконання субпідрядних робіт, ним укадались господарські договори з ТОВ «Інженерні системи». Перевірка взаємовідносин ТОВ «Інженерні системи»з іншими суб'єктами господарювання та надання первинних документів для підтвердження витрат при виконанні субпідрядних робіт договорами не передбачалось.
Згідно з п. 4.1 договорів підряду по закінченню робіт виконавець надає замовнику акт здачі-приймання робіт (форма КБ-2).
Відповідно до п. 79 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт відповідно до частини першої ст. 849 Цивільного кодексу України та у порядку, передбаченому договором підряду.
Частиною першою ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Таким чином, висновок Відповідача, що внаслідок неналежного контролю з боку позивача за вартістю (або підстав її визначення виконавцем) субпідрядних робіт, ним були у повному обсязі сплачені роботи на загальну суму 120 675,60 грн. без документального підтвердження витрат субпідрядника, які були включені до цієї суми, суд вважає необґрунтованим, тому пункт 8 оскаржуваної вимоги підлягає скасуванню.
Щодо п. 10 оскаржуваної вимоги, суд зазначає таке.
Актом в розділі «Законність та достовірність витрат на оплату праці», вказано, що оклади більшості працівників відділення занижено, чим не дотримано вимоги п.п.1.4, 2.11 Галузевої угоди.
Як зазначає Позивач, при встановлені деяких посадових окладів у відділенні враховувати в повній мірі коефіцієнти співвідношень розмірів посадових окладів до мінімального розміру тарифної ставки (окладу) згідно галузевої угоди не було можливості, тому що при їх застосуванні порушується принцип справедливої оплати праці. При нарахуванні заробітної плати, з метою соціальної справедливості працівникам Відділення, які своєчасно, якісно і в повному обсязі виконували договірні зобов'язання щомісяця нараховувалась і виплачувалась премія. У зв'язку з цим, фактично, отримана заробітна плата працівниками Відділення, на яких посилається ревізія КРУ, в цілому відповідає розмірам заробітної плати, зазначеної Галузевою угодою.
Частиною першою ст. 15 Закону України «Про оплату праці» 24 березня 1995 року №108/95-ВР (із змінами і доповненнями) (далі -Закон №108/95-ВР) передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті (частина друга ст. 15 Закону №108/95-ВР).
Відтак, Позивач при встановленні посадових окладів найманим працівникам мав неухильно дотримуватись вимог Галузевої угоди, якими встановлені мінімальні розміри посадових окладів, та привести штатні розписи у відповідність з її положеннями.
Таким чином, п. 10 оскаржуваної вимоги підтверджується матеріалами справи.
Щодо п. п. 11 -12 оскаржуваної вимоги, суд зазначає таке.
В Акті в розділі «Обґрунтування, придбання, рух та повнота відображення залишків запасів підприємства»встановлено:
- що пробіг автомобілів VW Вога (державний номер № 346-43 НЕ), VW Passat (державний номер АР 66-77 АХ), VW Passat (державний номер АА 14-92 ІВ) завищено на 39,8 км. і зайво списано пального 5892 л. на суму 30537,95 грн.;
- що на об'єкті «Несучі конструкції двох житлових будинків м. Краснодона -капітальний ремонт, в тому числі «Капітальний ремонт несучих конструкцій житлового будинку №37, кв. Шевченко, м. Краснодон», договір від 27.06.2007р. №1309/07 по бухгалтерському обліку списано долот трьохшарочних типу Ш93Т-ЦВ на 3,75 штук більше, ніж включено до актів виконання підрядних робіт на загальну суму 2878,68 грн.
Постановою заступника начальника КРУ в Запорізькій області у справі про адміністративне правопорушення від 19.10.2009 р. №773/1, директора ЗВ ДП НДІБК ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 164-2 КУпАП за фактом необґрунтованого списання матеріальних цінностей на суму 2 878,68 грн. та за фактом списання палива на загальну суму 30 537,95 грн.
ОСОБА_1 постанову про притягнення до адміністративної відповідальності оскаржено до Хортицького районного суду м. Запоріжжя, яким 11.01.2010 року у справі №2а-55/2009 позов задоволено на підставі закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 19.10.2010 року апеляційну скаргу начальника КРУ в Запорізькій області задоволено в повному обсязі, в позові ОСОБА_1 відмовлено. Постанова набрала законної сили 19.10.2010 року.
Отже, факт порушення фінансової дисципліни під час списання матеріальних цінностей на суму 2 878,68 грн. та палива на загальну суму 30 537,95 грн. встановлено постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Частиною першою ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування п. п. 11-12 оскаржуваної вимоги.
З огляду на те, що пункти 1, 2, 3 оскаржуваної вимоги носять загальний характер та відповідають вимогам Закону №2939-XII, а пункти 13, 14, 15, 16 є похідними у взаємозв'язку з встановленим судом та з урахуванням змісту листа Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»від 28.01.2010 року №106-180, в якому зазначено щодо вжиття певних заходів, що вказує на часткове виконання оскаржуваної вимоги, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для їх скасування.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись вищевикладеним, проаналізувавши матеріали справи, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування п. п. 5, 8, 9 оскаржуваної вимоги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати пункти 5, 8, 9 вимоги №08-06-14-14/6273 від 02.10.2009 р.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.О. Маруліна