Справа № 22-ц-818/11 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків
Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.
05 травня 2011 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Богонюка М.Я.,
суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.
при секретарі - Качмар М.Я.,
за участю: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 жовтня 2010 року,-
оскаржуваним рішенням позов задоволено частково. Визначено ОСОБА_4 2/5 ідеальних частин будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Визначено ОСОБА_3 3/5 ідеальних частин будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Вирішено питання судових витрат.
Рішення оскаржив ОСОБА_3, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, виділивши позивачу ј ідеальну частину та ѕ ідеальних частин будинку та господарських будівель - відповідачу. Зазначає, що ним ще до реєстрації шлюбу були побудовані фундамент та цокольне приміщення спірного будинку, вартість яких відповідно до висновку експертизи складає 79 504 грн. Вважає, що позивачці належить ј ідеальної частини будинковолодінні та господарських споруд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що сторони під час спільного проживання побудували будинок в АДРЕСА_1
Судом також встановлено, що під час будівництва були використані будівельні матеріали, що залишилися після першого шлюбу відповідача, які є його особистою власністю.
Задовольняючи позов частково, суд вірно виходив з вимог ст. 62 СК України, якими передбачено, що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних чи грошових затрат або затрат другого з подружжя воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності.
Отже, суд прийшов до вірного висновку, що спірний житловий будинок є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки хоч відповідачу від першого шлюбу залишився фундамент житлового будинку, але цокольне приміщення сторони будували разом.
При цьому суд врахував, що сторони не досягли домовленості щодо визначення частки у спільній сумісній власності подружжя та з урахуванням розподілу, визначеного висновком будівельно-технічної експертизи та вартості особистого майна відповідача та вартості спільного сумісного майна подружжя, а відтак визначив ОСОБА_4 2/5 ідеальних частини будинку та господарських будівель та ОСОБА_3 3/5 ідеальних частини будинку та господарських частин.
Твердження апелянта, що ним ще до реєстрації шлюбу були побудовані фундамент та цокольне приміщення спірного будинку, вартість яких відповідно до висновку експертизи складає 79 504 грн. є безпідставним та спростовується матеріалами справи.
Так як суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права то його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 317 ЦПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 жовтня 2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: