Справа № 22-а-104/11 Головуючий у 1 інстанції: Чорна
Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
05 травня 2011р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області
у складі: головуючого -Шандри М.М.
суддів -Бермеса І.В., Гончарук Л.Я.
при секретарі: Тлумак Л.В.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 02.12.2010 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м Львова на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 17 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова про визнання неправомірних дій по перерахунку пенсії, стягнення недоотриманої пенсії, -
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Галицького району м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.03.2008р.задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Галицького району м. Львова провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за період з 22.05.2008р. відповідно до ст.50,54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
В задоволеннні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволених вимог, управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова звернулось до апеляційного суду Львівської області з апеляційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення повністю та відмовити в позові ОСОБА_2.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова слід відхилити з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом третьої групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та відповідно до статей 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»повинен отримувати пенсію не менше як 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
З відповіді відповідача від 19.06.2009 року на звернення позивача, щодо правильності пенсійного забезпечення, вбачається, що пенсія позивачу виплачується відповідно до внесених з 01.01.2008 року змін в статті 50,54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відповідно до яких розмір пенсії позивача становить 140% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а додаткова пенсія -15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а.с.8).
Такі зміни дійсно були внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зазначені зміни визнано неконституційними, тому відповідач, починаючи з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, зобов'язаний був перерахувати та виплачувати позивачу пенсію та додаткову пенсію відповідно до статей 50,54 Закону України №796 в попередній редакції, тобто, пенсія -не менше шести мінімальних пенсій за віком та додаткова -50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними правовими актами, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України, що випливає із положення, передбаченого ч.4ст.9 КАС України (у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу).
Відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин, правильним та таким, що відповідає Закону, є висновок суду першої інстанції, що позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При визначенні мінімального розміру пенсії за віком слід виходити з положення ч.1ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення районного суду ухвалено з дотриманням положень закону, відповідає повно встановленим і належно перевіреним обставинам справи, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова слід відхилити.
Керуючись ст.ст. ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду Укаїни в Галицькому районі м Львова залишити без задоволення.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Львівської області набирає законної сили з моменту проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції -Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Шандра М.М.
Судді: Гончарук Л.Я.
Бермес І.В