Справа № 22-ц-865/11 Головуючий у 1 інстанції: Леньо
Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
07 квітня 2011 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Богонюка М.Я.,
суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.,
при секретарі -Барабаш О.О.,
за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу та рішення Личаківського районного суду м. Львова від 5 жовтня 2010 року
у справі за позовом Львівського комунального підприємства «Дім» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості ,-
ЛКП «Дім»звернувся до суду із позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на його користь заборгованість за послуги з утримання та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 за період з 01.06.2004 року до 31.01.2010 року у сумі 3464,91 грн. та за послуги з тепло- та гарячого водопостачання за цей же період у сумі 16650,18 грн.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено повністю.
Оскаржуваною ухвалою відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ЛКП «Дім»про визнання фактів відсутності права власності на житло, договорів, прав та зобов'язань між сторонами.
Судові рішення оскаржили позивачі, просять їх скасувати і повернути справу на новий розгляд.
Ухвалу вважають незаконною, так як суд безпідставно визнав їх зустрічну позовну заяву неподаною і повернув їм.
Убачають незаконним рішення із за-того, що між сторонами відсутні договірні відносини про надання комунальних послуг і цей факт визнав позивач в уточненні до свого позову.
Крім цього зазначають, що нарахування плати за комунальні послуги здійснювалось за тарифами, хоч відповідачі з серпня 2008 року використовують прилади обліку спожитих послуг і тому плата має бути зменшена. До того ж, нарахування плати здійснювалось на 4-х осіб, хоч ОСОБА_5 померла ще в 2003 році, а ОСОБА_4 проживає за іншою адресою і там проводить оплату комунальних послуг, ОСОБА_2 близько 2-х років перебував за кордоном, а пізніше, близько 2-х років, у іншому населеному пункті.
Не погоджуються апелянти і з підставами для стягнення плати за централізоване опалення, так як з 2008 року вони не користуються цими послугами -їх квартира є відключеною від мережі централізованого опалення.
Зазначають апелянти і про пропуск позивачем строку позовної давності за вимогами до 2004 року.
Вважають неправильним нарахування комунальних послуг за встановленими виконкомом Львівської міської ради у 2005 році тарифами, так як це рішення в судовому порядку визнано незаконним.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підтримання скарги, представників ЛКП «Дім»на її заперечення, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції підлягає частковому задоволенню з огляду на такі мотиви.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 27.02.1998 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 Власники квартири є споживачами послуг, які надає ЛКП «Дім»з утримання будинку та прибудинкової території, централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Рішення суду першої інстанції про обов'язок споживачів здійснювати оплату за надані послуги у строк, передбачений договором чи законом, саме ЛКП «Дім»відповідає матеріалам справи та нормам матеріального права: ст. 162 ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постанові Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»тощо.
Разом із цим суд першої інстанції зробив неправильний висновок щодо розміру стягнення заборгованості за спожиті послуги.
Із позовної заяви (а.с. 224 т. 1) та наданого позивачем розрахунку (а.с. 231, 232 т. 1) убачається, що відповідачі допустили заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з 01.06.2004 року до 31.01.2010 року на загальну суму 16650,18 грн., хоч із розрахунку випливає заборгованість у розмірі 15187,32 грн. (за централізоване опалення - 6524,1 грн. і за гаряче водопостачання -8663,22 грн.) До того ж, у ці суми включено ще й заборгованість за попередні періоди, про стягнення яких позивач не просив: 859,46 грн. та 529,27 грн. відповідно.
Отже, із наданих позивачем розрахунків убачається, що документально підтвердженим розміром є заборгованість відповідачів в період з 01.06.2004 року до 31.01.2010 року 5664,64 грн. за централізоване опалення та 8133,95 грн. за гаряче водопостачання.
На час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачі надали суду платіжні документи на підтвердження сплати заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 3600 грн. і за централізоване опалення 4400 грн.
Представник позивача підтвердив дані факти, подав відповідні документи, у тому числі і про зменшення розміру заборгованості плати за споживання гарячої води, унаслідок перерахування такої заборгованості з липня 2008 року за приладами обліку спожитих послуг.
Таким чином, документально підтвердженою є заборгованість відповідачів перед ЛКП «Дім»за централізоване опалення у розмірі 1264,64 грн. (5664,64 грн. -4400 грн.) та за гаряче водопостачання у розмірі 2477,71 грн. (8133,95 -5656,24 грн.).
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення плати за надані комунальні послуги унаслідок відсутності договірних відносин між сторонами є необґрунтованими.
Так, із матеріалів справи убачається, що у спірний період ЛКП «Дім»як балансоутримувач будинку і виконавець послуг надавав відповідачам послуги з утримання будинку та прибудинкової території, централізованого опалення та гарячого водопостачання, а останні їх отримували і споживали. Тобто за відсутності формалізованих договірних відносин між позивачем та відповідачем існували фактичні договірні відносини і відповідачі зобов'язані відшкодувати ЛКП «Дім»понесені ним витрати.
Самовільне від'єднання системи опалення квартири від централізованої мережі теплопостачання не відповідає вимогам ч. 2 ст. 383 ЦК України, п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, ч. 3 п. 2.1. наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №169 від 06.11.2007 року «Про Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води»і не є звільняє відповідачів від обов'язку здійснити нараховану за відповідними тарифами оплату.
Відповідно до пп 6 п. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та п. п. 1 п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживач має право на зменшення розміру плати житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача таабо членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні.
Відповідно до матеріалів справи (а.с. 234 т.1) на час спірних правовідносин зареєстрованими у квартири є ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, поряд із цим матеріали справи містять дані про те, що ОСОБА_5 померла 03.06.2003 року (а.с. 168 т. 1), а ОСОБА_4 із сім'єю проживає у житловому приміщенні за іншою адресою і там сплачує комунальні послуги (а.с. 218 т. 2).
За таких обставин та відповідно до наведених вище норм матеріального права колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині стягнення солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за гаряче водопостачання слід зменшити до 1238,85 грн. (2477,71 : 4 Х 2), а в частині стягнення заборгованості із ОСОБА_4 за гаряче водопостачання скасувати і відмовити позивачу в цій частині позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про зменшення плати за гаряче водопостачання у зв'язку із тим, що ОСОБА_2 не користувався послугами унаслідок перебування близько двох років за кордоном, а пізніше у іншому населеному пункті колегією суді взяті до уваги, проте відхиляються.
Так, докази про перебування ОСОБА_2 безперервно за кордоном є сумнівними, оскільки спростовуються відмітками у закордонному паспорті про неодноразове перетинання ним Державного кордону. Докази про перебування відповідача у іншому населеному пункті правового значення не мають, оскільки цей період стосується правовідносин, які виникли після здійснення нарахування плати за приладами обліку спожитих послуг і позивач здійснив відповідні перерахунки у стороні зменшення.
Виконання відповідачами рішення суду в частині оплати заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території не є підставою для його скасування. Дані докази можуть бути подані відповідачами у стадії виконання рішення суду.
Обґрунтування апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції не спростовують висновок суду про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви, адже, як випливає зі змісту судового рішення, зустрічний позов не містить у собі посилань на жоден із способів захисту цивільних прав, фактично є запереченням на первісний позов і тому правові підстави для прийняття її до провадження відсутні.
Керуючись п. п. 2, 3 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 307, п.п. 2, 3 ст. 309, 317 ЦПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 5 жовтня 2010 року відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 5 жовтня 2010 року задовольнити частково, зменшити розмір стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за опалення квартири до 1264,64 грн. та зменшити розмір стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ОСОБА_3 за гаряче водопостачання до 1238,85 грн.
Рішення в частині стягнення заборгованості за гаряче водопостачання з ОСОБА_4 скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: