Справа № 22-ц-1762/11 Головуючий у 1 інстанції: Гулієва М. І.
Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.
28 квітня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого -Павлишина О.Ф.,
суддів -Мусіної Т.Г., Штефаніци Ю.Г.,
при секретарі Бандрівській М.Ю.,
з участю ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 -ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 9 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, державного нотаріуса п”ятої Львівської держнотконтори, треті особи -ОКП ЛОР БТІ та ЕО, п”ята Львівська держнотконтора, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання заповіту недійсним ,
Вказаним рішенням суду позов задоволено. Визнано недійсним заповіт, вчинений ОСОБА_7 на ім”я ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 17 грудня 2007 року, та зареєстрований в реєстрі за №1178. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім”я ОСОБА_2, посвідчене 1 квітня 2008 року державним нотаріусом п”ятої Львівської держнотконтори Білінським І.І., та зареєстроване в реєстрі за № 1-624.
Рішення суду оскаржила відповідачка ОСОБА_2 В апеляційній скарзі стверджує про порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам. При цьому покликається на те, що в основу ухваленого рішення суд поклав висновок посмертної судово-психіатричної експертизи, надавши йому перевагу відносно інших доказів, і не врахувавши покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, які, на її думку, достовірно засвідчили тверду свідому волю ОСОБА_7 на укладення заповіту. Також посилається на покази свідка ОСОБА_10 Вважає необ”єктивною оцінку в рішенні показів лікаря ОСОБА_11, оскільки судом взято до уваги лише частину його показів, і не дано оцінку показам про те, що стан ОСОБА_7 на 5-7 день лікування значно покращився. Зазначає що позивач не подав доказів про родинні стосунки з заповідачкою. Просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про відмову в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, які аналогічні її доводам, пояснення представника ОСОБА_3 -ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5 щодо заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Судом встановлено такі обставини.
17.12.2007 року ОСОБА_7 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, згідно з яким заповіла все своє майно ОСОБА_2 (а.с.37)
ОСОБА_7 померла 28 грудня 2007 року. (а.с.38)
1 квітня 2008 року державним нотаріусом П”ятої Львівської державної нотаріальної контори на підставі заповіту ОСОБА_7 посвідчено свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_2 та зареєстроване в реєстрі за № 1-624.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову на підставі ст.225 ЦК України, суд обгрунтовано виходив з того, що ОСОБА_7 при укладенні заповіту на користь ОСОБА_2 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.
Висновок суду грунтується на досліджених судом доказах, - висновку посмертної судово-психіатричної експертизи №532, згідно з яким ОСОБА_7 під час укладення заповіту 17.12.2007 року виявляла ознаки судинної деменції і не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.130-132), даних медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_7, відповідно до яких остання перебувала на лікуванні з 7.12.2007 року до 21.12.2007 року, показах свідка ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_7 при поступленні в лікарню була неадекватна, дезорієнтована в часі і просторі.
Згідно з ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті -за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Відповідно до ч.2 ст.1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
За таких обставин, суд, з"ясувавши обставини спору, перевіривши доводи сторін, проаналізувавши зібрані докази, дав їм належну оцінку, та ухвалив рішення про задоволення позову, що відповідає вимогам закону.
Покликання апелянта на те, що позивач не подав доказів про наявність родинних зв”язків з заповідачкою є безпідставним, так як порушення його цивільного права підтверджено заповітом ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 від 18.06.1996 року.
Також безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на надання переваги висновку посмертної судово-психіатричної експертизи відносно інших доказів, оскільки таке стосується фактичної незгоди з ним, однак клопотання про призначення повторної експертизи ні в суді першої інстанції, ні при апеляційному розгляді ОСОБА_2 не заявлялось.
Колегія суддів вважає, що судом дано правильну оцінку висновку посмертної судово-психіатричної експертизи та показам свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, і підставно не взято до уваги покази цих свідків, з огляду на те, що покази вказаних свідків надавались судом в розпорядження експертів, і, що покази свідків не свідчать про стан ОСОБА_7 саме в момент вчинення нею правочину -складання заповіту.
Твердження в апеляційній скарзі про невірну оцінку показів свідка ОСОБА_11 не можна визнати обгрунтованим в зв”язку з тим, що пояснення останнього про покращення стану ОСОБА_7 17 та 18 листопада 2007 року не стверджувало відсутності психічних розладів у останньої в цей період.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.313-315 ЦПК України , колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Франківського районного суду м.Львова від 9 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий : Павлишин О.Ф.
Судді : Мусіна Т.Г.
Штефаніца Ю.Г.