Справа № 22-а- 32/11 Головуючий у І-й інстанції-Грудова Н.Б.
Категорія: 68 Доповідач в 2-й інстанції - Каблак П.І.
28 квітня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області
у складі: головуючого -Каблака П.І.
суддів -Кота І.Н., Крайник Н.П.
з участю секретаря-Стасів М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 02.12.2010 року апеляційну скаргу Синівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 11 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Синівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконною відмови щодо перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення,
Оскаржуваною постановою позов задоволено, визнано дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення в 2010 році незаконними, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу такої допомоги відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(№796), виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеного на день виплати допомоги, в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з врахуванням проведених виплат.
Відповідач в апеляційній скарзі ставить питання про скасування постанови та відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не залучено до участі в справі в якості третіх осіб Міністерство фінансів України, Міністерство праці та соціальної політики України, Державне казначейство України, які є розпорядниками коштів держбюджету на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, а статтею 62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що застосування Закону проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до постанов якого і здійснювалася виплата позивачу - у червні 2010 року позивачу виплачена допомога в розмірі 90 грн..
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом третьої групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»повинен отримувати щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
З відповіді відповідача від 14.07.2010 року на звернення позивача від 07.07.2010 року, щодо перерахунку допомоги на оздоровлення, вбачається, що допомога позивачу виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(а.с.6,7). Випискою з рахунку позивача підтверджується, що 30.06.2010 року позивачу зараховано 90 грн.(а.с.8).
Призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством, здійснюються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання їх отримувача, які діють відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 року №790 «Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, районної у м.Києві та Севастополі державної адміністрації».
Поновлення порушених прав позивача з точки зору вимог Конституції України (ст.ст.8,19,22) не може залежати від фінансового становища відповідача та його неналежного фінансування з бюджету, тому не залучення судом до участі в розгляді даної справи центральних органів виконавчої влади, щодо яких посилався відповідач, не призвело до незаконного вирішення даного спору.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд вірно вирішив спір, застосувавши Закон України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який має пріоритет над постановою Кабінету Міністрів України, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому скаргу слід відхилити, а постанову суду -залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198 ч.1п.1, 200 ч.1, 206 КАС України колегія суддів
Апеляційну скаргу відхилити.
Постанову Сихівського районного суду м.Львова від 11 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Львівської області набирає законної сили з моменту проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції -Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Каблак П.І.
Судді: Кіт І.Н.
Крайник Н.П.