Справа № 22-ц-1036/11 Головуючий у 1 інстанції: Козюренко
Категорія: 57 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
11 квітня 2011 року м.Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого -судді Цяцяка Р.П.,
суддів: Курій Н.М., Мацея М.М.,
за секретаря: Панчука І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області про витребування майна,
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2010 року повернуто позовну заяву ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області про витребування майна у зв'язку з невиконанням позивачем у встановлений строк вимог ухвали Франківського районного суду м. Львова від 31 серпня 2010 року, визначених ст.119 ЦПК України, а саме: не зазначено по батькові позивача та номер засобів зв'язку сторін, якщо такі відомі, не зазначена ціна позову щодо вимог майнового характеру, відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не конкретизовано зміст позовних вимог, зокрема яким чином зобов'язати відповідача передати спірний автомобіль, не вказано які нормативно-правові акти порушені відповідачем, не подані докази, що підтверджують кожну обставину та наявність підстав для звільнення від доказування, зокрема, відсутня ухвала Галицького районного суду м. Львова, на яку посилається позивач у позовній заяві, тощо.
ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 18 жовтня 2010 року та направити справу на новий розгляд, оскільки вважає, що суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, так як вона ґрунтується на незаконній ухвалі Франківського районного суду м. Львова від 31 серпня 2010 року про залишення позовної заяви без руху.
Апелянт ОСОБА_2 подав апеляційному суду заяву, в які просить розглядати апеляційну скаргу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час судового засідання, про причини неявки суд не повідомив та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
За наведених обставин, розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційної скарги позивача з наступних підстав.
Відповідно до статей 10, 11, 60, 119 ЦПК України позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає зміст обставин, якими обґрунтовуються вимоги та зазначає докази на підтвердження цих обставин.
Суддя при прийнятті заяви не має права давати оцінку доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги і ставити залежно від цього вирішення питання про прийняття позовної заяви.
Неподання доказів на підтвердження позовних вимог при поданні позовної заяви не можуть бути підставами, передбаченими ст. ст. 119, 121 ЦПК України для визнання заяви неподаною та повернення її позивачу, оскільки ЦПК України передбачає інші процесуальні можливості для витребування необхідних доказів.
При постановленні ухвали судом не було враховано, що у позовній заяві ОСОБА_2 чітко сформульовані позовні вимоги та зазначено предмет позову - витребування майна.
Що стосується посилання суду в ухвалі від 31 серпня 2010 року про залишення позовної заяви без руху на те, що позивачем не зазначено номер зв'язку відповідача, то такі відомості відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України подаються позивачем, якщо вони йому відомі, тобто це не є обов'язком позивача.
Крім того, в означеній вище ухвалі суду є посилання на відсутність у позовній заяві даних щодо ціни позову, незважаючи на те, що позивачем у позовній заяві зазначено, що йому не відома вартість автомобіля, тому він просив районний суд визначити йому суму для сплати судового збору.
За таких обставин, посилання суду на несплату судового збору як на підставу залишення позовної заяви без руху, не може бути визнано обгрунтованим.
Також, залишаючи позовну заяву без руху, суд виходив з того, що позивачем не зазначено відповідної норми закону, якими він обґрунтовував свої вимоги в позовній заяві, не врахувавши вимог п.9 ст. 8 ЦПК України, відповідно до яких забороняється відмова в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувану ухвалу слід скасувати, а питання про відкриття провадження у справі слід направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись п 4 ч.1 ст. 311, п.3 ч.1 ст. 312, п. 2 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Франківського районного суду м. Львова він 18 жовтня 2010 року скасувати.
Питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області про витребування майна направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий:
Судді: