Рішення від 29.04.2011 по справі 22-ц-492/11

Справа № 22-ц-492/11 Головуючий у 1 інстанції: Побережник В.Г.

Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Бермеса І.В.

суддів: Шандри М.М., Гончарук Л.Я.

з участю секретаря Балюк О.С.

та з участю представника ОСОБА_2 ОСОБА_3

представника ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 02 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, третіх осіб: ОСОБА_7, ОСОБА_8, Сокальської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно,-

встановила:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому просила визнати за нею право власності на незавершену будівництвом 1/2 частину (другий поверх) житлового АДРЕСА_1 та належні до будинку літню кухню та господарські будівлі в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначала, що у строк встановлений ст.1270 ЦК України вона звернулася в Сокальську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька, однак їй відмовлено на тій підставі, що батько не оформив правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 02.12.2008 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2, 1988 р. народження, право власності на Ѕ частину незавершеного будівництвом житлового АДРЕСА_1 та належні до нього літню кухню та господарські будівлі в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

З журналу судового засідання від 02.12.2008 року вбачається, що судом було проголошено вступну і резолютивну частину рішення. Згідно запису фіксування судового засідання технічними засобами суд вирішив позовну заяву задовольнити. Визнати за ОСОБА_2, 1988 р. народження в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_9, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та її діда ОСОБА_10, що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на незавершену будівництвом Ѕ частину (другий поверх) житлового будинку з літньою кухнею, господарськими будівлями по АДРЕСА_1 (Текст вступної і резолютивної частини рішення у справі відсутній).

Рішення суду оскаржив ОСОБА_4, спадкоємець за заповітом після смерті відповідача ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права. Зазначає, що резолютивна частина рішення, проголошена в судовому засіданні 02.12.2008 року, по суті відрізняється від резолютивної частини повного тексту рішення. Вважає, що батько позивачки ОСОБА_9 спадщину за заповітом після смерті свого батька не прийняв. Вважає також, що суд не вправі був без визнання недійсним частково або повністю виданого нотаріусом ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину, ухвалювати рішення про визнання на це ж майно право власності за позивачкою. Поза увагою суду залишилося, що другий поверх спірного будинку, на який просить визнати право власності в порядку спадкування позивачка, є самочинно збудованим, в такому випадку до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Районним судом установлено, що згідно заповіту від 07.02.1999 року посвідченого нотаріально, ОСОБА_11 належні йому на праві особистої власності гараж, частину двоповерхового жилого АДРЕСА_1 яка складає перший поверх, а також автомобіль марки ВАЗ 21013, р. н. НОМЕР_1 заповів ОСОБА_6 (відповідачу по справі); належні йому на праві особистої власності літню кухню, господарські будівлі та частину двоповерхового АДРЕСА_1, що складає другий поверх заповів ОСОБА_9 (а.с.4). ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 помер. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_9.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначеного заповіту державним нотаріусом Сокальської державної нотаріальної контори відповідачу ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 01.12.2006 року на спадкове майно -на перший поверх житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1, з господарською будівлею гараж -Б (а.с.28). Дане свідоцтво про право на спадщину не скасоване.

Відповідно до ст.11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання за нею права власності на незавершену будівництвом Ѕ частину (другий поверх) житлового АДРЕСА_1 та належні до будинку літню кухню та господарські будівлі в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_9 (а.с.2-3).

Задовольняючи позов, районний суд керувався положеннями ст.ст.325, 1261 ЦК та виходив з того, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька ОСОБА_9, який успадкував після смерті ОСОБА_10 1/2 частину незавершеного будівництвом спірного житлового будинку, однак не оформив правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Проте із зазначеними висновками суду погодитись не можна. Оскільки з огляду на положення ст.11 ЦПК та виходячи із змісту позовних вимог ОСОБА_2, яка фактично просила визнати за нею право власності саме на другий поверх зазначеного будинку, суд вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про визнання за позивачкою право власності на Ѕ частину будинку вийшов за межі позовних вимог.

Згідно із ст.1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.376 цього Кодексу житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Рішенням виконавчого комітету Сокальської міської ради № 210 від 11.08.1983 року затверджено акт про закінчення та введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с.49). Згідно даних акту про закінчення будівництва і вводу в експлуатацію зазначеного будинковолодіння, житлова частина будинковолодіння являє собою одноповерховий будинок без мансарди, надвірні споруди складаються з гаража (а.с.72). Жодних доказів на підтвердження надання належного дозволу на будівництво другого поверху спірного будинку, господарських будівель чи затвердженого проекту позивачем не представлено і судом не здобуто. А відтак другий поверх АДРЕСА_1 та належна до нього літня кухня є самочинно збудованими, що не заперечується позивачкою.

За ч.2 ст.376 ЦК особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

З огляду на наведене, якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво, до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Викладене відповідає і роз»ясненням, наведеним у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню відповідно до ст.309 ч.4 ЦПК з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.2, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 02 грудня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді:

Попередній документ
18566480
Наступний документ
18566482
Інформація про рішення:
№ рішення: 18566481
№ справи: 22-ц-492/11
Дата рішення: 29.04.2011
Дата публікації: 14.10.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право