Справа № 22-ц-1600/11 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А. Р.
Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
07 квітня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого : Крайник Н.П
суддів : Каблака П.І., Кота І.Н.
при секретарі : Стасів М.І.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 листопада 2010 р. у справі за позовом ЗАТ «ПроКредитБанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
встановила :
Оскаржуваною ухвалою задоволено заяву ЗАТ «ПроКредитБанк»про забезпечення позову у справі за позовом ЗАТ «ПроКредитБанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заборонено Галицькому ВДВС ЛМУ та Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області до вирішення спору перераховувати на користь ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 кошти, стягнуті з ОСОБА_3 за рахунок реалізації нежитлових приміщень четвертого поверху загальною площею 260,8 кв.м, розміщених за адресою АДРЕСА_1.
Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_2. В апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що відповідно до положень п.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
На час постановлення оскаржуваної ухвали ціна позову становила 748 222, 92 грн.
Враховуючи, що при укладенні договору про надання траншу № ЛГ-0955/05.04 -ДТ-1 від 14.05.2004 р. з метою забезпечення виконання договору було укладено договір застави товарів в обороті на суму 7 459, 06 грн. та на забезпечення виконання зобов»язань по рамковій угоді № ЛГ-0955/05.04 від 14.05.2004 р. було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_3 передав в іпотеку Банку нежитлові приміщення на третьому поверсі в адміністративному корпусі «А-4», зазначеному в технічному плані під літ.30-36, що знаходяться в будинку АДРЕСА_1 ( станом на 14.05.2004 р. оціночна вартість предмета іпотеки становила 726 017, 57 грн.) вважає обраний судом вид забезпечення позову неспівмірним із заявленими позовними вимогами.
Крім того, Галицьким судом при розгляді справи про стягнення заборгованості по договору про надання траншу № ЛГ-0955/05.04 -ДТ-1 від 14.05.2004 р. було накладено арешт на майно поручителів по договору.
Зокрема, накладено арешт на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 загальною площею 72, 4 кв.м та приміщення підвалу площею 34, 6 кв.м за зазначеною адресою, що належать поручителю ОСОБА_4 вартістю 80000 дол.США, що становить по курсу доллара 632 000 грн., що є достатнім для погашення боргу за договром кредиту, а також накладено арешт на інше майно поручителів.
Вважає, що вартість майна, на яке уже накладено судом арешт для забезпечення виконання договору кредиту повністю покриває суму заборгованості за договором.
Просить ухвалу суду скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних мотивів.
Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
В засіданні колегії встановлено, що предметом позову ЗАТ «ПроКредитБанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є невиконання останніми умов кредитних договорів № ЛГ-0955/05.04 -ДТ-1 від 14.05.2004 р. та № ЛГ-0955/05.04 від 14.05.2004 р., що привело до утворення заборгованості перед Баком на суму 748 222, 92 грн.
Судом встановлено, що виконання договорів № ЛГ-0955/05.04 -ДТ-1 від 14.05.2004 р. та № ЛГ-0955/05.04 від 14.05.2004 р. було забезпечено шляхом укладення договору застави товарів в обороті на суму 7 459, 06 грн. та договору іпотеки, відповідно до якого в іпотеку Банку передано нежитлові приміщення на третьому поверсі в адміністративному корпусі «А-4», зазначеному в технічному плані під літ.30-36, що знаходяться в будинку АДРЕСА_1. Оціночна вартість предмета іпотеки на день укладення договору (14.05.2004 р.) становила 726 017, 57 грн.
Тобто, зобов»язання по кредитних договорах на час їх укладення Банком, були забезпечені.
Відповідно до положень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч.1 ст.152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч.4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що забезпечення позову у виді заборони Галицькому ВДВС ЛМУ та Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області до вирішення спору перераховувати на користь ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 кошти, стягнуті з ОСОБА_3 за рахунок реалізації нежитлових приміщень четвертого поверху загальною площею 260,8 кв.м, розміщених за адресою АДРЕСА_1 фактично зводиться до заборони виконання судового рішення у іншій справі..
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 листопада 2010 р. слід скасувати та постановити нову ухвалу про відмову ЗАТ «ПроКредитБанк»у задоволенні заяви про забезпечення позову у виді заборони Галицькому ВДВС ЛМУ та Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області до вирішення спору перераховувати на користь ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 кошти, стягнуті з ОСОБА_3 за рахунок реалізації нежитлових приміщень четвертого поверху загальною площею 260,8 кв.м, розміщених за адресою АДРЕСА_1.
Керуючись ст.312, 315,317 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 листопада 2010 р. скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ЗАТ «ПроКредитБанк»про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: