Справа № 22-ц-1695/11 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.
Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
07 квітня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого : Крайник Н.П.
суддів : Каблака П.І., Кота І.Н.
при секретарі : Стасів М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2010 р. у справі за позовом Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб Львівської міської ради, ОСОБА_5 про виселення з житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення, зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради з участю третіх осіб Львівської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права користування жилими приміщеннями та зобов»язання укласти договори житлового найму та позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, ВАТ «Маяк», третіх осіб Львівської міської ради, ОСОБА_9 про визнання права користування житловим приміщенням та визнання ордеру № 57 від 19 листопада 1997 р. недійсним ,-
встановила :
Оскаржуваним рішенням позов Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб Львівської міської ради, ОСОБА_5 про виселення з житлового приміщення -квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення задоволено.
Виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з житлового приміщення -квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради з участю третіх осіб Львівської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права користування жилими приміщеннями -квартирами АДРЕСА_1 та зобов»язання Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради укласти договори найму на заначені жилі приміщення відмовлено за безпідставністю.
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, ВАТ «Маяк», третіх осіб Львівської міської ради, ОСОБА_9 про визнання права користування жилим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1 та визнання ордеру № 57 від 19 листопада 1997 р., виданого на зайняття ОСОБА_2 кімнати АДРЕСА_1 головою профспілкової організації ВАТ «Маяк»недійсним - відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Рішення суду оскаржили ОСОБА_2, ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі зазначають, що рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, суперечить нормам матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку, що у неї відсутні документи, які би підтверджували її право на зайняття АДРЕСА_1 та що ліквідатором ДП «Текстиль» було складено акт про самовільне зайняття нею цієї квартири, оскільки позивач такого акту суду не надав.
Вважає, що має право на проживання в спірній квартирі, оскільки вселилася в таку на підставі ордера № 57 від 19 листопада 1997 р., виданого ВАТ «Маяк» на зайняття кімнати АДРЕСА_1.
Просять рішення суду змінити та відмовити позивачу у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних мотивів.
Відповідно до ст.128,129 ЖК України житлова площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Ордер підписується керівником підприємства, установи, організації та відповідно до Положення про гуртожитки, затвердженого постановою РМ УРСР від 03.06.1986 р. № 208 є дійсним протягом 30 днів з дня його видачі.
Згідно положень ч.3 ст.116 ЖК України особи, які самовільно зайняли жиле приміщення, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.08.2006 р. № 995 гуртожитку ДП «Текстиль»ЗАТ «Левтекс»по АДРЕСА_1 надано статус житлового будинку та передано у власність Львівської міської ради.
Відповідачка ОСОБА_2 вселилася в кімнату № 58а зазначеного гуртожитку в 1993 р. на підставі ордера № 21 від 02.11.1993 р. (а.с.18), згодом в цю кімнату (№ 58а) вселилася мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3
У 2007 р. позивачка зайняла кімнату № 62а, яка вивільнилася в грудні 2006 р. у зв»язку зі смертю ОСОБА_10
27.05.2007 р. ОСОБА_2 скерувала на адресу балансоутримувача будинку АДРЕСА_1 - ЛКП «Балатон-409»пояснення, в якому зазначила, що вони з матір»ю зайняли кімнату № 62а, яка звільнилася, з метою покращення їх житлових умов (а.с.6).
Задовольняючи позов Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідачка на підставі ордера № 57 від 19 листопада 1997 р. не набула права на користування спірною кімнатою № 62а, оскільки в передбаченому законом порядку з часу видачі ордера , тобто з 1997 р. в таку не вселилася.
Крім того, судом встановлено, що на час видачі ОСОБА_2 ордера на кімнату АДРЕСА_1 таку займала ОСОБА_10, в якій проживала до грудня 2006 року.
З наведених мотивів колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2010 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів місяців безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: