Справа № 22-ц-1437/11 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин Я. М.
Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Шандри М.М.
суддів: Бермеса І.В., Гончарук Л.Я.
з участю секретаря Балюк О.С.
та з участю сторін
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 28 грудня 2010 року,-
встановила:
Рішенням Личаківського районного суду м.Львова у задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління культури Львівської міської ради, Першого Українського театру для дітей та юнацтва, ОСОБА_3, Вільної профспілки Першого Українського театру для дітей та юнацтва, Профспілки працівників культури Першого Українського театру для дітей та юнацтва про скасування наказу та поновлення на роботі відмовлено за безпідставністю.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_2
В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та поновити її на посаді заступника директора (директора-розпорядника) Першого Українського театру для дітей та юнацтва, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинами справи. Зокрема вважає, що фактично скорочення чисельності працівників і штату театру не відбулося, фактичних змін в організації праці також не було, а з 01.01.2010 року згідно штатного розпису зазнала змін тільки назва посади, яку вона займала. При звільненні їй не було запропоновано іншу роботу.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, проаналізувавши обставини та матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
Згідно з п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_2 працювала у Першому Українському театрі для дітей та юнацтва з 14.06.2004 року на посаді заступника директора і наказом № 04-к від 15.01.2010 року була звільнена з роботи з 15.01.2010 року за п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.30).
Наказом № 30-к від 09.03.2010 року наказ № 04-к від 15.01.2010 року в частині дати звільнення скасовано, встановлено день звільнення ОСОБА_2 з 22.02.2010 року (а.с. 60).
Наказом № 37-к від 17.03.2010 року наказ № 30-к від 09.03.2010 року у частині дати звільнення скасовано, встановлено день звільнення ОСОБА_2 останній день закриття листка непрацездатності, а саме -з 05.03.2010 року (а.с.61).
Відмовляючи у задоволенні позову про поновлення на роботі, суд обгрутовано виходив з того, що у Першому Українському театрі для дітей та юнацтва відбулись зміни у складі штату працівників, оскільки наказом управління культури і туризму Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 16.12.2009 року до штатного розпису театру було внесено зміни, виведено посаду заступника директора та введено посаду директора-розпорядника.
Недотримання відповідачем положень п.5 ст.20 Закону України „Про зайнятість населення” не є підставою для поновлення позивача на роботі.
Покликання апелянта на те, що їй не було запропоновано іншу роботу не може прийматись до уваги, оскільки в результаті змін у складі штату працівників утворилася вакантна посада директор-розпорядник. Однак позивач не надала доказів на підтвердження відповідності вимогам для зайняття зазначеної посади, зокрема, щодо вищої освіти відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст), післядипломної освіти в галузі управління.
Рішення суду в цій частині відповідає матеріалам справи, доказам, нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в цій частині, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до положень ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.
Як убачається з наявної в матеріалах справи копії листка непрацездатності серія АБЮ № 187887, виданого 18.02.2010 року, ОСОБА_2 була звільнена від роботи з 18.02.2010 року по 05.03.2010 року (а.с.184). Ураховуючи наведене, слід змінити дату звільнення ОСОБА_2 та вважати, що вона звільнена з роботи з 06.03.2010 року.
Керуючись ст.307 ч.1 п.1,3, ст.314 ч.2, ст.316, ст.317, ст.319 ЦПУ України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 28 грудня 2010 року змінити в частині дати звільнення з роботи ОСОБА_2. Змінити в наказі № 37-к від 17 березня 2010 року дату звільнення з роботи ОСОБА_2 з роботи з 05 березня 2010 року на 06 березня 2010 року.
У решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: