Справа № 22-ц-896/11 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско
Доповідач в 2-й інстанції: Гончарук Л. Я.
12 квітня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області
у складі : головуючого судді - Бермес І.В.
суддів -Федоришин А.В., Гончарук Л.Я.
при секретарі - Луньо К.А.
з участю - ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 30 серпня 2010р.
у справі з позовом Яворівської КЕЧ району до ОСОБА_2 про виселення із житлового приміщення, -
встановила :
Позивач звернувся з позовом в суд про виселення ОСОБА_2 із самовільно зайнятої квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області позов задоволено Виселено ОСОБА_2 із самовільно зайнятої квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в позові за безпідставністю, мотивуючи тим, що на вселення в спірну квартиру її батьку військовослужбовцю та членам його сім'ї було видано ордер, на підставі якого вони вселились в спірну квартиру та зареєструвались там, вона виїхала з квартири тимчасово, як член сім'ї наймача повернулась в спірну квартиру яка була вільною . Квартира сім'єю не здавалась в зв'язку з тимчасовим виїздом в м.Донецьк, вони несли витрати на утримання житла, вона з 12 серпня 2003р. постійно проживає в спірній квартирі, іншим житлом не забезпечена, батьки також не забезпечені іншим житлом, перебувають в черзі на отримання житла в списках офіцерів запасу, ордер на вселення ніким не визнаний недійсним, договір найму не розірваний.
Заслухавши доповідь судді , пояснення апелянта та адвоката на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення
Статтями 10 і 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Задовольняючи позов районний суд виходив з того, що спірна квартира знаходиться на території військового містечка в/ч А2678, відповідач проживала разом з членами сім'ї в спірній квартирі на підставі договору найму до 1995р., проте 17.01.1995р. відповідач та інші члени сім'ї виїхали в Донецьк виписались з спірної квартири та зареєструвались за адресою м.Донецьк, вул. Лозова, 32, де стали на облік на покращення житла, подальше її поселення в 2005р. в спірну квартиру є самовільним.
Проте з зазначеним висновком суду колегія суддів погодитись не може виходячи з наступного.
На підставі ордеру № 5 від 19 лютого 1987р. виданого Яворівською Кеч району, ОСОБА_4 було надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. В ордер на вселення були включені ОСОБА_5, позивач ОСОБА_2, ОСОБА_6, що визнається позивачем.
06 жовтня 1994р. ОСОБА_4 був звільнений з військової служби в запас за віком. (а.с 91).
5 січня 1995р. сім»я ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_4 були зняті з реєстрації в смт. Куликів.(а.с 7).
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 суду пояснила, що виїхала в Донецьк тимчасово, в квартирі залишались речі, періодично приїжджала в квартиру, несла витрати по утриманню житла. З 2003р. в спірній квартирі проживає постійно.
Відповідно до довідки виданої військовою частиною ВЧ 2678 від 28 липня 1997р. № 286 ОСОБА_4 зазначено, що він має житлову площу в АДРЕСА_1( а.с 28).
Відповідно до п.20 Наказу від 03.02.1995р. МО Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України- надання житла військовослужбовцям проводиться після здачі ними жилої площі яку вони займали за попереднім місцем служби ( навчання) крім випадків , коли там залишились проживати повнолітні члени сім'ї.
Як установлено судом в м.Донецьк сім'ї ОСОБА_4 службове житло надано не було. Спірне житлове приміщення ними не здавалось , доказів прийняття КЕЧ району спірної квартири після звільнення суду надано не було.
Згідно відповіді ТВО Начальника тилу ПРИКВО від 28 липня 1997р. на звернення ОСОБА_5 щодо звільнення квартири від домашніх речей , зазначено що командир частини допустив порушення житлового законодавства, за що притягнутий до відповідальності, квартиру їм буде повернуто.
Згідно представлених суду розрахункових книжок, квитанцій встановлено, що ОСОБА_2 здійснює витрати по утриманню спірного житла, що підтверджується довідкою виданою Яворівською КЕЧ району від 14.04.2010р. в якій зазначено про наявність за позивачем ОСОБА_2 станом на 01.04.2010р. заборгованості по комунальних послугах.
Рішенням командувача військ Західного оперативного командування 29.10.2008р. прийнято рішення стосовно виключення військового містечка АДРЕСА_1 з числа закритих військових містечок.(а.с 128).
Як установлено судом ОСОБА_4 було надано спірне житло як службове. Відповідно до ч.2 ст.110 ЖК України - офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби Збройних Сил і прирівняних до них осіб, звільнених з військової служби у відставку або в запас, а також осіб які проживають разом з ними може бути виселено з займаного приміщення у військових містечках з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення.
В м. Донецьк іншого житла сім'ї ОСОБА_2 не надано. Згідно довідки від 02.08.2010р. Кіровської районної ради в м.Донецьку ОСОБА_4 перебуває на черзі з сім'єю ОСОБА_5, ОСОБА_6
Як встановлено судом позивач була вселена в спірне житло на законних підставах на підставі ордеру який недійсним визнаний не був, рішення про надання житлового приміщення Харахан не переглядалось і не скасовувалось, договір найму розірваний не був, сам факт зняття з реєстрації за місцем проживання не є підставою для виселення відповідно до вимог ст. 116 ЖК України.
Керуючись ст.ст. 303,п.2 ч.1 ст.307 , 309 , 314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Володимирівни- задовольнити.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 30 серпня 2010р. про задоволення позову - скасувати та ухвалити нове яким в позові Яворівської КЕЧ району до ОСОБА_2 про виселення із житлового приміщення відмовити
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання рішення законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді :