Справа № 10-211/2011 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський О.М.
Доповідач: Марітчак Т. М.
11 квітня 2011 року Апеляційний суд Львівської області у складі:
головуючого Марітчака Т.М.
суддів апеляційного судуГаврилова В.М. та Березюка О.Г.
за участю прокурораЛескович І.Б.
та захисникаОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за апеляцією захисника обвинуваченого ОСОБА_6 -адвоката ОСОБА_5 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 1 квітня 2011 року, -
встановив:
постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 1 квітня 2011 року задоволено подання старшого слідчого з ОВС СУ ГУ МВС України у Львівській області, а щодо обвинуваченого,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, не одруженого, працючого до затримання командиром відділення Франківського РВ МПС України у Львівській області, освітою середньо-технічною, без судимості, зареєстрованого в АДРЕСА_1,
обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 190 КК України і 28 березня 2011 року щодо ОСОБА_6 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Розслідуванням кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_7 спільно з А. Пителем маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, шляхом надання до відділень Західного ГРУ «ПриватБанк», ВАТ КБ «Надра», ТОВ КБ «Дельта»та ін. у м. Львові підроблених довідок про доходи громадян та надаючи неправдиву інформацію, шляхом обману, отримували у відділеннях зазначених банківських установ в м. Львові, грошові споживчі кредити, без мети подальшого погашення грошових зобов'язань перед банками і в червні 2007 року у м. Львові організували разом з ОСОБА_8 стійку організовану групу до складу якої увійшли ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11.
З січня 2008 року організатори групи до складу групи залучили ОСОБА_6 і ОСОБА_12, які спершу діяли у ролі виконавців у вчиненій організаторами групи системі заволодіння грошовими коштами, які на підставі укладених з ними кредитних договорів надавались банківськими установами, приймали участь разом із вказаними організаторами групи в обмані представників банківських установ, використовуючи підроблені довідки про доходи, пред'являючи їх представникам банківських установ, отримували разом з організаторами групи грошові кошти. А з часом стали діяти у вчиненій організаторами групи системі заволодіння грошовими коштами, як підбурювачі і пособники та в свою чергу залучили ОСОБА_13 та ін., які також знали про діяльність організованої групи та отримували від організаторів частину грошових коштів.
ОСОБА_6, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в складі організованої групи, діючи за єдиним планом і згідно відведеної функції в ньому кожному із учасників шляхом шахрайства, заволоділи грошовими коштами ЗАТ Комерційного Банку «ПриватБанк», а також ін. банківських установ на суму 112 700 грн.
30 березня 2011 року близько 16.30 год., ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 1 квітня 2011 року подання старшого слідчого з ОВС СУ ГУ МВС України у Львівській області задоволено, а обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Мотивуючи таке рішення, суд першої інстанції покликався те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим обов'язків, що випливають з ч. 2 ст. 148 КПК України та його належної поведінки.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 -адвокат ОСОБА_5 подав апеляцію, в якій просить постанову Галицького районного суду м. Львова від 1 квітня 2011 року змінити, а обвинуваченому ОСОБА_6 обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Апелянт покликається на те, що при винесенні оскаржуваної постанови, не було достатніх підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 буде намагатися ухилятись від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. Також судом, на думку захисника, не враховано те, що після скоєння ОСОБА_6 злочину в період червня 2007 року - лютого 2008 року, пройшло понад три роки. З того часу, ОСОБА_6 злочинною діяльністю не займається, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та працює в СДПЧ-8 пожежником.
Водночас, зазначає, що за час розслідування даної кримінальної справи, ОСОБА_6 на виклики слідчого, прибував в зазначений строк, покази давати не відмовлявся і давав зізнавальні покази, чим сприяв у розслідуванні даної кримінальної справи. Крім того, заходи щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_6 -не вживались. Наведене, на думку апелянта, свідчить про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_6, знаходячись на волі має намір ухилятись від досудового слідства, а також перешкоджати встановленню істини.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_5 про зміну оскаржуваної постанови і обрання його підзахисному запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, прокурора про відмову в задоволенні апеляції захисника і залишення постанови Галицького районного суду без змін, перевіривши представлені матеріали судової і кримінальної справ, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що подана апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного чи обвинуваченого якщо є достатні підстави вважати, що підозрюваний чи обвинувачений намагатиметься ухилитись від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту на стадії досудового розслідування справи може бути застосоване лише якщо особа підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за яким кримінальним кодексом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Злочин за ч. 4 ст. 190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 відноситься, згідно ст. 12 КК України, до особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.
Крім того, багатоепізодна злочинна діяльність ОСОБА_6 в складі стійкої організованої злочинної групи свідчить, на думку колегії суддів, про те, що і в подальшому обвинувачений може вчиняти злочини, а тому суд першої інстанції обґрунтовано, в тому числі і з метою припинення злочинної діяльності ОСОБА_6, прийняв рішення про обрання останньому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Крім того, прокурор покликався на те, що обвинувачений ОСОБА_6 притягався до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство та за знищення власного національного паспорта, чим на думку обвинувачення, він зробив спробу ухилитись від відповідальності, перешкоджав проведенню слідства, оскільки знищив один із доказів у справі -свій паспорт громадянина України.
На думку колегії суддів, виходячи з обставин справи, зокрема участі ОСОБА_6 у складі стійкої, організованої злочинної групи та у вчиненні багатьох епізодів злочинів суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КК України можуть не забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов'язків, що випливають з ч. 2 ст. 148 КПК України.
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обгрунтовано обрав обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а тому в задоволенні апеляції захисника слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
апеляцію захисника обвинуваченого ОСОБА_6 -адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 1 квітня 2011 року про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
підпис підпис підпис
Гаврилов В.М. Березюк О.Г. Марітчак Т.М.
Копія відповідно до оригіналу.
Суддя апеляційного суду Т. Марітчак