Справа № 22-ц-403/11 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.
Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
31 березня 2011 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.
при секретарі: Барабаш О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 14 липня 2010 року, -
Оскаржуваним рішенням відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної Акціонерної кмпанії "Нафтогаз України", Філії управління "Укравтогаз", регіонального виробничого управління "Львівавтогаз" про визнання незаконними: Рішення атестаційної комісії РВУ "Львівавтогаз" від 04.07.2008 року, наказу начальника Регіонального виробничого управління "Львівавтогаз" №103 -ос від 07.07.2008 року про звільнення з роботи, поновлення на посаді майстра АГНКС Львів -3, стягнення на його користь середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу по день винесення судом рішення, відшкодування моральної шкоди та витрат понесених з наданням йому правової допомоги по розгляду даної справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Так стверджує, що його звільнення з роботи відбулося з порушенням вимог трудового законодавства і судом першої інстанції не надано цьому достатню правову оцінку. Вважає, що його атестація від 04.07.2008 року проводилась безпідставно, оскільки він був атестований 19.10. 2007 року. Атестаційна комісія РВУ "Львівавтогаз" була неналежно сформована, і її склад не відповідав вимогам законодавства.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення на підтримання та заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
«Положення про атестацію працівників компанії «Укртрансгаз», затверджено наказом ДК «Укртрансгаз»№125 від 22 квітня 2003 року і розроблене на підставі «Положення про порядок атестації керівних, інженерно -технічних працівників і других спеціалістів підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв'язку», затвердженого Постановою РМ СРСР №531 від 26 липня 1973 року із внесеними змінами і уточненнями до нього «Положенням про порядок проведення атестації працівників керівного складу державних підприємств»затверджених постановою КМ України №1571 від 27 серпня 1999 року.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 працював у відповідача на різних посадах, а остання його посада майстер АГНКС -Львів -3 регіонального виробничого управління «Львівавтогаз»філії управління «Укравтогаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України». Згідно наказу начальника РВУ «Львівавтогаз»№103 від 07 липня 2008 року його звільнено з роботи з займаної посади на підставі п.2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв'язку з невідповідністю займаній посаді).
Даний наказ винесено на підставі рішення атестаційної комісії (протокол №2 від 04 липня 2008 року та згоди профспілкового комітету (протокол від 03 липня 2008 року).
Судом також встановлено, що атестація позивача, яка відбулася 04 липня 2008 року проводилась на підставі наказу начальника РВУ «Львівавтогаз»від 02 липня 2008 року, а також і на виконання рішення атестаційної комісії від 19 жовтня 2007 року, згідно якого «ОСОБА_2 відповідає займаній посаді за умови підвищення рівня знань згідно посадової інструкції та зміни манери поведінки з колегами по роботі на більш стриману, переатестація протягом року».
Згідно рішення атестаційної комісії від 04 липня 2008 року ОСОБА_2 визнаний таким, що не відповідає зайнятій посаді.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що атестація позивача проводилася з дотриманням вимог закону, а саме, склад атестаційної комісії та її робота відбулися на підставі наказів начальника РВУ «Львівавтогаз»та «Положення про порядок проведення атестації...»Позивач був присутнім на засіданні комісії. Члени даної комісії допитані в судовому засіданні заперечують будь -яку предвзятість по відношенню до позивача.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що він приймав участь в роботі атестаційної комісії як представник вищестоящої організації, підтвердив належну кваліфікацію членів атестаційної комісії.
Безпідставними є покликання апелянта на те, що він проходив атестаційну комісію в 2007 році і не повинен був її проходити в 2008 році, оскільки згідно рішення атестаційної комісії від 19 жовтня 2007 року у зв'язку з певними зауваженнями до позивача, переатестація ОСОБА_2 повинна була відбутися протягом року, з часу проведення даної атестації.
Профспілковий комітет первинної організації погодився з висновком атестаційної комісії щодо невідповідності позивача займаній посаді і дав згоду на звільнення його з роботи по п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
З врахуванням вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним та скасування рішення атестаційної комісії РВУ «Львівавтогаз»від 04 липня 2008 року щодо невідповідності позивача займаній посаді та наказу начальника РВУ «Львівавтогаз»від 07 липня 2008 року про звільнення його з роботи по п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Франківського районного суду м. Львова від 14 липня 2010 року - відхилити.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 14 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: