ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
07 вересня 2011 року № 2а-7132/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПершого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку"
простягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 104 903,30 грн.
за участю:
представника прокуратури: Волік О.Л.(службове посвідчення оглянуто у судовому засіданні)
представника позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 04-02-823 від 06.06.2011)
представника відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № Л-43 від 11.10.2010)
Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів з адміністративним позовом до Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 104 903,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Акціонерному банку "Банк регіонального розвитку" на 2010 рік встановлено норматив для працевлаштування інвалідів в кількості 4 робочих місць. Згідно даних, наданих відповідачем у звіті за формою № 10-ПІ, на підприємстві фактично працювало 3 інваліди. Отже, відповідачем не виконано норматив робочого місця по працевлаштуванню інвалідів в зв'язку з чим утворилась заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 104 308,79 грн. Зазначена сума підлягала сплаті відповідачем на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, однак у визначений законом термін вказана сума у повному обсязі сплачена не була, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути не сплачену суму адміністративно - господарських санкцій у розмірі 104 308,79 грн. у примусовому порядку разом із нарахованою пенею за порушення терміну сплати санкцій у розмірі 594,51 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2011 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22.06.2011.
Судові засідання 22.06.2011 та 17.08.2011 були відкладені.
У судовому засіданні 07.09.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Представник прокуратури та представник позивач у судовому засіданні 07.09.2011 підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.
У судовому засіданні 07.09.2011 представник відповідача заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення на адміністративний позов він обґрунтовував тим, що постановою Правління Національного банку України № 713 від 07.12.2009 в Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" було відкликано ліцензію, запроваджено процедуру ліквідації та призначено ліквідатора, який відповідно до норм Закону України "Про банки та банківську діяльність" зобов'язаний звільнити всіх працівників банку з моменту відкриття ліквідаційної процедури, що ним починаючи з 02.12.2009 і робиться, у той час, як прийняття на роботу нових працівників є неможливим в силу норм зазначеного Закону. Також відповідач посилався на те, що з моменту прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку. Відповідач зазначив про те, що про відкриття ліквідаційної процедури позивача було належним чином повідомлено листами вих. № 23/83 від 20.01.2010 та вих. №22/298 від 28.02.2011.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Акціонерний банк "Банк регіонального розвитку" 29.02.2011 подав до Київського міського центру зайнятості звіт за формою № 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік" (річна-поштова), затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Відповідно до поданого Акціонерним банком "Банк регіонального розвитку" звіту за формою № 10-ПІ середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2010 році становила 91 особу, відповідно до 4-х відсоткового нормативу Акціонерний банк "Банк регіонального розвитку" повинен був працевлаштувати 4 інвалідів, однак середньооблікова кількість штатних інвалідів, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становила 3 особи.
Відповідно до статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Законодавством встановлена форма повідомлення про наявність вільних робочих місць державній службі зайнятості - форма №10-ПІ, яка подається щомісячно.
Відповідачем не надано суду доказів інформування державної служби зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів та про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів, внаслідок чого перелічені органи не могли виконувати покладені на них функції щодо працевлаштування інвалідів. Відповідачем також не надано суду наказу керівника підприємства про створення спеціальної комісії підприємства для атестації робочих місць для працевлаштування інвалідів з залученням представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, матеріали атестації відповідних робочих місць, накази про затвердження заходів щодо створення робочих місць для інвалідів на підприємстві, відповідні інструкції, Положення відповідача, колективний договір (для дослідження питання відносно включення суб'єктом господарювання заходів щодо створення робочих місць для інвалідів), інструкції про робоче місце інваліда та наказ керівника про її затвердження, атестаційний паспорт створення робочого місця для працевлаштування інвалідів, протоколи засідання комісії по атестації створеного робочого місця для працевлаштування інваліда на підприємстві, які б свідчили про добросовісне виконання відповідачем обов'язку по створенню робочих місць для інвалідів.
Відповідно до листа Шевченківського районного центру зайнятості № 3112 від 06.06.2010 Акціонерним банком "Банк регіонального розвитку" звіти за формою № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" із зазначенням вільних робочих місць для інвалідів у 2010 році до Шевченківського районного центру зайнятості не подавало.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Закону України "Про банки та банківську діяльність" ліквідатор з дня свого призначення здійснює з дня відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банку про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.
Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 89 зазначеного Закону ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України" за рахунок банку у строки, передбачені законами України, з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або власником банку рішення про ліквідацію банку. Відомості про відкриття ліквідаційної процедури повинні містити найменування та інші реквізити банку, що ліквідується, дату прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або дату прийняття рішення власника банку про ліквідацію банку і призначення ліквідатора, відомості про ліквідатора. Протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
З аналізу зазначених норм права вбачаться, що ліквідатор повідомляє працівників банку про звільнення та здійснює його з дня відкриття ліквідаційної процедури, відомості про відкриття якої мають біти опубліковані у газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України".
Відповідачем на вимогу суду не було надано доказів того, що ліквідаційну процедуру було розпочато, а саме, не було надано доказів опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України".
Частиною шостою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що посилання відповідача на те, що в нього розпочато процедуру ліквідації є необґрунтованими.
Водночас, суд звертає увагу на те, що Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” є спеціальним законом з питань соціального захисту інвалідів, а отже його норми мають пріоритетне значення по відношенню до інших законів в цій сфері та нормами зазначеного закону не передбачено, що у разі відкриття у банку ліквідаційної процедури норми цього закону до такої особи не застосовуються.
Отже, суд доходить висновку, що відповідачем не було дотримано законодавчо визначений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів шляхом створення відповідної кількості робочих місць, а також не виконано обов'язок щодо інформування органів державної служби зайнятості про наявність вільних робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форм власності і господарювання, де середньооблікова кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно - господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньо річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Частинами третьої та четвертої статті 20 вказаного Закону передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Згідно частини другої статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідно до звіту за формою № 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік" поданого Акціонерним банком "Банк регіонального розвитку" середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 104 308,80 грн.
Згідно розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи, адміністративно-господарська санкція за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2010 році становить 104 308,80 грн., пеня за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій становить 594,51 грн. Загальна сума заборгованості включаючи пеню становить 104 903,30 грн.
Статтею 121 Конституції України встановлено, що представництво інтересів громадян та держави в судах покладено на органи прокуратури.
Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що прокурор має право звернутись до адміністративного суду із адміністративним позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 361 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1.Адміністративний позов першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 104 903,30 грн. - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, код ЄДРПОУ 19338316) штрафні санкції з урахуванням пені у розмірі 104 903,30 грн. (сто чотири тисячі дев'ятсот три грн. 30 коп.) на р/р 31219230700001 в Банку ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019 (платежі до Фонду соціального захисту інвалідів).
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
Повний текст постанови складено 14.09.2011