Справа № 22-ц-1728/11 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І. Д.
Категорія:- 50 Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.
31 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Кота І.Н.
суддів: Каблака П. І., Крайник Н.П.
при секретарі: Стасів М.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, подану ним в інтересах ОСОБА_3 згідно із повноваженнями наданими йому довіреністю ( а.с.56) на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 07 жовтня 2010 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін та їх представників на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи , колегія суддів, -
Заочним рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 07 жовтня 2010р. задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 за участю органу опіки і піклування в особі Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
Рішення суду оскаржив представник відповідача. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та невідповідність викладених у ньому висновків дійсним обставинам справи. Зазначає, що таке ухвалено у відсутності відповідача під час його перебування за кордоном, відтак судом належно не було досліджено фактичні обставини справи про дійсні взаємини сторін.
Зокрема, поза увагою і належною оцінкою з боку суду залишилось те, що після розірвання шлюбу відповідач залишив усе спільно нажите майно позивачці, забравши лише особисті речі, як і те, що позивачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином, тому відповідач не має можливості передавати подарунки й грошові кошти на утримання сина. Крім того, в порушення вимог ст.171 СК України не було з»ясовано думку сина при вирішенні даного спору.
Просить рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволення позову.
Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Згідно із ст. 11 та ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі . При цьому, кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до роз»яснень, що містяться у пунктах 15-17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.07р., з наступними змінами і доповненнями, «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав », позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб , які не виконують батьківських обов»язків, а тому його застосування можливе лише за умови доведеності фактів винної поведінки батьків та свідомого нехтування ними своїми обов»язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов»язків має місце, коли вони не утримують її й піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання та підготовку до самостійного життя , не виявляють інтересу до внутрішнього світу дитини, не створюють умов для отримання нею освіти.
Як беззаперечно вбачається із матеріалів справи ( а.с.11) 30.11.04р. шлюб між сторонами розірвано. Наявними у справі матеріалами та висновком органу опіки і піклування в особі Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 25.07.10р. ( а.с.17-18) встановлено, що відповідач повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов»язків відносно сина й упродовж останніх років коштів на його утримання не надає та зовсім не цікавиться його долею. Представник органу опіки і піклування, а також прокуратури Залізничного району м.Львова у своїх виступах у судовому засіданні наполягали на позбавленні відповідача батьківських прав( а.с.41-42).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість рішення районного суду , відповідність його вимогам ст.164 СК України й відсутність підстав для його скасування.
В цьому зв»язку доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу оскільки вони спростовуються матеріалами справи й на їх обґрунтування апелянтом не подано жодних доказів. Так, листом від 16.08.10р. одержаним ним 25.08.10р. за місцем свого постійного проживання ( а.с. 31-33) відповідач належним чином був повідомлений про судове засідання призначене на 07.10.10р. й жодних повідомлень про неможливість взяти участь у ньому особисто суд не повідомив. На підтвердження доводів поданого 24.0910р. клопотання про відкладення розгляду справи, представником відповідача не було подано належних доказів ( а.с.55) , що власне й дало підстави для ухвалення заочного рішення.
Відмовляючи своєю ухвалою від 23.11.10р. у перегляді заочного рішення за поданою представником заявою, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для його перегляду, оскільки заявником в обґрунтування заяви не було подано доказів які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема таких, що спростовують висновок органу опіки й піклування, а саме про належне виконання відповідачем своїх батьківських обов»язків.
На підтвердження доводів апеляційної скарги про залишення всього спільно нажитого майна позивачці й належного виконання ним аліментних зобов»язань відносно сина відповідачем не подано доказів передбачених ст.ст.181, 190 СК України, а саме повної сплати ним аліментів у зв»язку із своїм виїздом за кордон чи нотаріально посвідченого договору про передачу права власності на належне відповідачу майно в користь дитини.
Не подано також і доказів чинення перешкод позивачкою у спілкуванні з дитиною, а саме прийнятого в порядку ст. 158 СК України рішення органу опіки і піклування з цього питання за відповідною заявою відповідача, як і доказів про неможливість виконання відповідачем своїх батьківських обов»язків унаслідок його душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання .
В засіданні судової колегії було з»ясовано думку малолітнього сина сторін щодо позбавлення відповідача батьківських прав й таким чином належно дотримано положення ст.171 СК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 подану ним в інтересах відповідача ОСОБА_3 відхилити. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07 жовтня 2010р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена протягом 20-ти днів з часу набрання законної сили, шляхом подання на неї касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді: