ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 серпня 2011 року 16:48 № 2а-11071/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Закрите акціонерне товариство "АТЕК"
до Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві
про визнання протиправною та скасування постанови № 1052/9 від 05.07.2011 року
Закрите акціонерне товариство «АТЕК»(надалі -ЗАТ «АТЕК», позивач, боржник) звернулося до суду з позовом про скасування постанови державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (надалі -виконавчий орган або відповідач) про арешт коштів боржника.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2011р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що постанова винесена без будь-яких на те достатніх підстав, в супереч вимогам ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон), та є такою, що порушує права боржника.
Відповідач в судове засідання не прибув, пояснень по суті спору не надсилав, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) - у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.
16 травня 2011 року Окружним адміністративним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2а-10136/09/2670, згідно якого ЗАТ «АТЕК»повинно сплатити заборгованість на користь Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва в розмірі 5 843 843,24 грн.
05 липня 2011 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві була винесена постанова ВП № 26766219 про арешт коштів боржника у зв'язку із провадженням виконавчих дій на підставі виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва № 2а-10136/09/2670 від 16 травня 2011 року.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції від 12 травня 2011 року (надалі - Закон)- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Пунктом 5 ч. 3 ст. 11 Закону передбачено право державного виконавця накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
В судовому засіданні представник позивача стверджував, що постанова відповідача про арешт коштів боржника є такою, що не відповідає вимогам ст. 8 Закону (не скріплена печаткою відповідного підрозділу), ст. 44 Закону, якою передбачено першочергове задоволення вимог працівників, пов'язаних з ним трудовим договором, а тому винесена із перевищенням службових повноважень, оскільки у позивача наявна заборгованість по оплаті праці в розмірі 2 371 872,70 грн.
Також, представник позивача вказував, що на банківські рахунки боржника вже накладено арешт постановами виконавчої служби Святошинського району м. Києва: № 1100 від 28 квітня 2010 року; № 1740 від 05 листопада 2010 року; № 2153/9 від 05 січня 2011 року; б/н від 31 травня 2011 року; № Д/9 від 20 червня 2011 року, в зв'язку з чим, накладення такого арешту вшосте не є правомірним.
Проте, суд не може погодитись з такими доводами, та звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону - державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Зокрема, до таких заходів належить накладення арешту на майно боржника.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону - за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно з ч. 1 ст. 57 - арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону - арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Також, суд звертає увагу, що ст. 8 Закону визначає сторін у виконавчому провадженні, порядок їхньої заміни тощо, а не встановлює форму постанови про накладення арешту на кошти боржника, як це зазначає позивач.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія постанови державного виконавця ВП № 26766219 від 05 липня 2011 року про накладення арешту на кошти ЗАТ «АТЕК», на якій міститься відтиск гербової печатки Головного управління юстиції в м. Києві, яка скріплює підпис начальника управління, що спростовує твердження позивача щодо зазначеної обставини.
Щодо черговості стягнення коштів з рахунків боржника, то суд не бере до уваги твердження представника ЗАТ «АТЕК»про протиправність постанови про накладення арешту на банківські рахунки позивача у виконавчому провадження щодо задоволення вимог ДПІ у Святошинському районі м. Києва, тому що, така постанова, на думку позивача, унеможливлює погашення заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам товариства, яка виплачується першочергово.
Так, суд зазначає, що накладення арешту на майно боржника, в тому числі і на кошти, є заходом забезпечення реального виконання рішення суду, чи іншого органу, який видав виконавчий документ, та підкреслює, що така постанова не визначає черговості стягнення коштів з рахунків.
Доводи позивача, які стосуються неправомірності дій відповідача щодо накладення арешту на рахунки ЗАТ «АТЕК»вшосте, суд вважає необґрунтованими, оскільки, відповідно до постанови державного виконавця ВП № 26766219 від 05 липня 2011 року, арешт накладено не на рахунки, а на кошти, які містяться на рахунках в частині суми, яка підлягає стягненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця щодо винесення постанови від 05 липня 2011 року про накладення арешту на кошти ЗАТ «АТЕК»в межах суми 5 843 843,24 грн. є правомірними та такими, що вчиненні в межах наданих законом повноважень.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вєкуа Н.Г.
Повний текст постанови складено 02.09.2011 року