Справа № 22-ц-552/11 Головуючий у 1 інстанції: Сидорак Б.Г.
Категорія: 48 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
28 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого -судді Цяцяка Р.П.,
суддів: Курій Н.М., Мацея М.М.,
за секретаря Панчука І.С.,
з участю: представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 09 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
У травні 2010 року ОСОБА_5 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 -ІНФОРМАЦІЯ_1, та, уточнивши неодноразово позовні вимоги, просила стягувати з відповідача на утримання сина аліменти з моменту подачі заяви розмірі 901грн., з 01.07.2010р. - 921 грн., з 01.10.2010р. - 941 грн., та з 01.12.2010р.- 957 грн. до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також витрати пов'язані з наданням правової допомоги в сумі 2000 грн.
В заяві та в уточненні до позову зазначала, що між нею і відповідачем розірвано шлюбні відносини, відповідач ухиляється від обов'язку утримання дитини, хоча має таку можливість, оскільки офіційно не працює, однак, має мінливий, нерегулярний заробіток, тому відповідно до вимог ст. 184 СК України просила позов задовольнити та стягувати з відповідача на утримання сина аліменти на її користь у твердій грошовій сумі.
Рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уроженця с.Млинська Жидачівського району Львівської області, проживаючого у АДРЕСА_1, в користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі щомісячно в розмірі 300 грн. з індексацією відповідно до закону, починаючи з 05 травня 2010 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави 51 грн. судового збору та 120 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погодившись з рішенням суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильну оцінку доказів, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким збільшити розмір аліментів на утримання сина - ОСОБА_6 до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця та задовольнити позовні вимоги щодо стягнення судових витрат за правову допомогу (а.с.63-65).
В апеляційній інстанції представник позивача ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу в частині стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі, що становить половину прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, виходячи з обов'язку обох батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Крім цього, представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги щодо стягнення з відповідача на користь позивачки витрат за правову допомогу в сумі 2000 грн.
З відмовою суду щодо решти позовних вимог представник апелянта погодився.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги заперечили, просили залишити рішення районного суду без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи, колегія доходить висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є батьком неповнолітнього сина ОСОБА_6, народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 року в шлюбі сторін (а.с. 7).
Дитина проживає разом з матір'ю, котрій після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_5, і домовленості щодо розміру утримання дитини з боку відповідача між сторонами не досягнуто (а.с. 1-2, 6, 8, 9).
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Законом (ст. 182 СК України) передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини у відповідності до вимог ст. 184 СК України в твердій грошовій сумі 300 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
Проте такий висновок суду не ґрунтується на встановлених в судовому засіданні обставинах та вимогах закону.
Суд правильно виходив з вимог закону про те, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Встановивши, що відповідач не працює, має тимчасовий та мінливий заробіток (з чим погодився відповідач, оскільки рішення суду не оскаржував), суд на підставі ст. 184 СК України стягнув аліменти у твердій грошовій сумі, але при визначенні їх розміру не в повній мірі врахував вимоги ст. 182 СК України.
З урахуванням матеріального становища відповідача, який не працює, але є здоровою, працездатною особою, має мінливий, не стабільній доход, інших осіб на час ухвалення рішення судом першої інстанції на утриманні не мав, доводів апеляційної скарги позивача про те, що батьки в рівній мірі мають брати участь в утриманні дитини, апеляційний суд вважає, що рішення суду слід змінити та збільшити розмір стягнутих аліментів на користь позивачки до 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Що стосується витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн., про які позивач зазначає в уточнених позовних заявах (а.с. 22-23, 43), то докази понесення їх позивачкою в матеріалах справи відсутні й такі не надані суду апеляційної інстанції.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що підстав для зміни чи скасування рішення в частині щодо відмови у вимогах про стягнення витрат на правову допомогу немає, оскільки в цій частині рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Зміна рішення суду в частині визначення розміру аліментів не призвела до зміни розподілу судових витрат, про який йдеться в рішенні суду від 09 серпня 2010 року.
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволена частково, сплачені нею судові витрати з апеляційної скарги (а.с. 62,72), відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягають частковому (1/2) відшкодуванню їй за рахунок відповідача ((25,50грн. : 2) + (120 грн. : 2) = 72,75 грн.).
Керуючись ст.ст.180, 182, 184 СК України, ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 09 серпня 2010 року в частині стягнення аліментів змінити, ухваливши в цій частині нове рішення.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уроженця с.Млиниська Жидачівського району Львівської області, проживаючого у АДРЕСА_1, в користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 (п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 05 травня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 72 грн. 75 коп. понесених нею судових витрат за подання апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий :
Судді :
Відповідно до вимог сімейного законодавства при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника алі